Справа № 620/4653/20 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Соломко І.І.
Іменем України
21 червня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Федотова І.В.,
Коротких А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі за адміністративним позовом Управління Держпраці у Чернігівській області до Комунального підприємства "Новозаводське" Чернігівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача, в зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей, зупинити експлуатацію ліфтів за адресами: м.Чернігів, вул.Хлібопекарська, 11, реєстраційний номер 212; м.Чернігів, вул.І.Мазепи, 60-А, реєстраційний номер 214; м.Чернігів вул.І.Мазепи, 56, реєстраційний номер 235; м.Чернігів, вул. B.Чорновола, 4.1, реєстраційний номер 251; м.Чернігів, вул.В.Чорновола, 4.2, реєстраційний номер 252; м.Чернігів, вул.В.Чорновола, 4.3, реєстраційний номер 253; м.Чернігів, вул.В.Чорновола, 4.4, реєстраційний номер 254; м.Чернігів, вул. Магістрацька, 9, реєстраційний номер 305; м.Чернігів, проспект Перемоги, 75, реєстраційний номер 356; м.Чернігів, проспект Перемоги, 75, реєстраційний номер 357; м.Чернігів, проспект Перемоги, 67, реєстраційний номер 363; м.Чернігів, проспект Перемоги, 71, реєстраційний номер 417; м.Чернігів, проспект Перемоги, 71, реєстраційний номер 418; м.Чернігів, проспект Миру, 52 реєстраційний номер 480; м.Чернігів, проспект Миру, 52 реєстраційний номер 481, м.Чернігів, проспект Миру, 54.1 реєстраційний номер 489; м. Чернігів, проспект Миру, 56, реєстраційний номер 522; м.Чернігів, вул.І.Мазепи, 72-А, 1 крило, реєстраційний номер 1860; м.Чернігів, вул.І.Мазепи, 72-А, 2 крило, реєстраційний номер 1859; м.Чернігів, вул.І.Мазепи, 20.2, реєстраційний номер 563; м.Чернігів, вул.Самострова, 11.1, реєстраційний номер 577; м.Чернігів, вул.Самострова, 11.2, реєстраційний номер 578; м.Чернігів, вул.Самострова, 11.3, реєстраційний номер 579; м.Чернігів, вул.Самострова, 13.1, реєстраційний номер 585; м.Чернігів, вул.Самострова, 13.2, реєстраційний номер 586; м.Чернігів, вул.І.Мазепи, 32.1, реєстраційний номер 647; м.Чернігів, вул.І.Мазепи, 32.2, реєстраційний номер 648; м.Чернігів, вул.В.Чорновола, 11, реєстраційний номер 660; м.Чернігів, вул.І.Богуна, 44.4, реєстраційний номер 715; м.Чернігів, вул.І.Богуна, 44.5, реєстраційний номер 716; м.Чернігів, вул.1-ї Гвардійської Армії, 8.1, реєстраційний номер 795; м.Чернігів, вул.1-ї Гвардійської Армії, 8.2, ресстраційний номер 796; м.Чернігів, вул.Музикальна, 2.1, реєстраційний номер 799; м.Чернігів, вул.Музикальна, 2.2, реєстраційний номер 800; м.Чернігів, вул.І.Богуна, 42.1, реєстраційний номер 829; м.Чернігів, вул. 1-ї Гвардійської Армії, 4.10, реєстраційний номер 842; м.Чернігів, вул.1-ї Гвардійської Армії, 4.9, реєстраційний номер 843, м.Чернігів, вул.1-Гвардійської Армії, 6.1, реєстраційний номер 852; м.Чернігів, вул.1-Гвардійської Армії, 6.2, реєстраційний номер 853; м.Чернігів, вул.1-Гвардійської Армії, 4.8, реєстраційний номер 854, м.Чернігів, вул.1-Гвардійської Армії, 4.7, реєстраційний номер 855; м.Чернігів, вул.1-ї Гвардійської Армії, 4.6, реєстраційний номер 885; м.Чернігів, вул.1-ї Гвардійської Армії, 4.5, реєстраційний номер 886; м.Чернігів, вул.І.Богуна, 42.2, реєстраційний номер 916; м.Чернігів, вул.І.Богуна, 44.3, реєстраційний номер 935; м.Чернігів, вул.Любецька, 7.1, реєстраційний номер 949; м.Чернігів, вул.Любецька, 7.2, реєстраційний номер 950; м.Чернігів, вул.1-ї Гвардійської Армії, 4.4, реєстраційний номер 973; м.Чернігів, вул.1-ї Гвардійської Армії, 4.3, реєстраційний номер 974; м.Чернігів, вул.1-ї Гвардійської Армії, 4.2, реєстраційний номер 975; м.Чернігів, вул. 1-ї Гвардійської Армії, 4.1, реєстраційний номер 976; м.Чернігів, вул.Любецька, 7.3. реєстраційний номер 981; м.Чернігів, вул.Любецька, 7.4, реєстраційний номер 982; м.Чернігів, вул.В.Чорновола, 15.5, реєстраційний номер 1049: м.Чернігів, вул.І.Богуна, 40.3, реєстраційний номер 1092; м.Чернігів, вул.І.Богуна, 40.2, реєстраційний номер 1093; м.Чернігів, вул. І. Богуна, 44,1, реєстраційний номер 1098; м. Чернігів, вул. І. Богуна, 44.2, реєстраційний номер 1099; м. Чернігів, вул. Любецька, 5, реєстраційний номер 1112, м. Чернігів, вул. В.Чорновола, 15.4, реєстраційний номер 1150; м. Чернігів, вул. вул. B. в. Чорновола, 15.3, реєстраційний номер 1149; м. Чернігів, Чорновола, 15.2, реєстраційний номер 1223; м Чернігів, вул. В. Чорновола, 15.1, реєстраційний номер 1224; м. Чернігів, вул. І.Богуна, 40.1, реєстраційний номер 1235; м. Чернігів, вул. Любецька, 11.1, реєстраційний номер 1369; м. Чернігів, вул. Любецька, 11.2, реєстраційний номер 1370; м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 12-А.1, реєстраційний номер 1378; м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 12-А.2, реєстраційний номер 1379; м. Чернiгiв вул. Любецька, 11.3, реєстраційний номер 1380; м. Чернігів, вул. Любецька, 11.4, реєстраційний номер 1381; м. Чернігів, вул. І.Богуна, 43.1, реєстраційний номер 1489; м. Чернігів, вул. І.Богуна, 43.2, реєстраційний номер 1490; м.Чернігів, вул. І.Мазепи, 36.1, реєстраційний номер 1536; м. Чернігів, вул. I.Мазепи, 36.2, реєстраційний номер 1537; м.Чернігів, вул. Хлібопекарська, 18.1, реєстраційний номер 1545; м.Чернігів, вул. Хлібопекарська, 18.2, реєстраційний номер 1546; м.Чернігів, вул. Хлібопекарська, 18.3, реєстраційний номер 1547; м.Чернігів, вул.В.Чорновола, 8.1, реєстраційний номер 1635; м.Чернігів, вул.В.Чорновола, 8.2, реєстраційний номер 1636; м.Чернігів, вул.Ушинського, 6-А.1, реєстраційний номер 1699; м.Чернігів, вул.Ушинського, 6-А.2, реєстраційний номер 1700; м.Чернігів, вул.Жабинського, 2-Б.1, реєстраційний номер 1713; м.Чернігів, м. вул.Жабинського, 2-Б.2, реєстраційний номер 1714; м.Чернігів, проспект Миру, 80.1, реєстраційний номер 1768; м.Чернігів, проспект Миру, 80.2, реєстраційний номер 1769; м.Чернігів, проспект Миру, 80.3, реєстраційний номер 1770; м.Чернігів, проспект Миру, 80.4, реєстраційний номер 1771; м.Чернігів, проспект Миру, 80.5, реєстраційний номер 1772; м.Чернігів, проспект Миру, 80.6, реєстраційний номер 1773; м.Чернігів, проспект Миру, 80.7, реєстраційний номер 1774; м.Чернігів, вул.В.Чорновола, 6.1, реєстраційний номер 1780; м.Чернігів, вул.Старобілоуська, 14-В.1, реєстраційний номер 1781; м.Чернігів, вул.Жабинського, 2-Б.3, реєстраційний номер 1847; м.Чернігів, вул.Жабинського, 2-Б.4, реєстраційний номер 1848.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на наявності правових підстав для зупинення експлуатацію відповідних ліфтів.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області задоволено частково, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 скасовано та ухвалено постанову, якою позов задоволено частково: зобов'язано Комунальне підприємство «Новозаводське» Чернігівської міської ради зупинити експлуатацію ліфтів переліченими адресами.
Постановою Верховного Суду від 18.05.2023 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Приймаючи таке рішення, суд касаційної інстанції вказав, що суд апеляційної інстанції помилово ототожнив поняття «балансоутримувач» та «особа, що веде позабалансовий облік», у зв'язку з чим не встановив чи саме відповідач несе відповідальність за безпечну експлуатацію та технічне обслуговування ліфтів згідно з вимогами чинного законодавства та повинен вживати заходи для їх своєчасного ремонту та огляду.
Також Верховним Судом вказано, що зобов'язання зупинити експлуатацію ліфтів за адресами: м. Чернігів, вул. Любецька, 11.1, реєстраційний номер 1369; м. Чернігів, вул. В.Чорновола, 15.5, реєстраційний номер 1049 є безпідставним та незаконним, оскільки, в матеріалах справи наявні докази проведення експертного дослідження ліфтів за адресами: м. Чернігів, вул. Любецька, 11.1, реєстраційний номер 1369; м. Чернігів, вул. В.Чорновола, 15.5, реєстраційний номер 1049.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до наказу Управління Держпраці у Чернігівській області від 21.07.2020 №230-Н на підставі направлення від 21.07.2020 №220 позивачем проведено перевірку суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) КП «Новозаводське» щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складено акт від 07.08.2020 №220, в якому зафіксовано порушення ст.13 Закону України «Про охорону праці», а саме:
1) ліфти пасажирські, реєстраційні номери 363, 357, 481 480, 418, заборонені до експлуатації 08.04.2013 інспектором Хайтовим Д.В. (відповідні записи в паспортах ліфтів), але під час перевірки експлуатуються (п.9.7.15 НПАОП 0.00-1.02-08 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів (далі - ПББЕЛ);
2) ліфтам, реєстраційні номери 254, 253, 252, 251, 235, 214, 212, 363, 357, 481, 480, 418, 356, 305, 585, 586, 579, 578, 577, 563, 522, 489, 417,, 796, 795, 716, 715, 660, 648, 647, 1547, 1546, 1545, 1537, 1536, 1489, 1490, 1774, 1773, 1772, 1771, 1770, 1769, 1768, 1860, 1859, 1848, 1847, 1781, 1780, 950, 949, 935, 916, 886, 885, 855, 854, 853, 852, 843, 842, 829, 800, 799, 982, 981, 976, 975, 974, 973, 1049, 1092, 1093, 1098, 1099, 1112, 1381, 1380, 1379, 1378, 1370, 1369, 1235, 1224, 1223, 1150, 1149, 1714, 1713, 1700, 1699, 1636, 1635 не проведено експертне обстеження (технічне діагностування), при цьому закінчився граничний строк їх експлуатації (п.9.7.15, п.9.6.1 ПББЕЛ).
У зв'язку з виявленими порушеннями попереджено відповідача про необхідність негайного зупинення робіт (виробництва) по експлуатації ліфтів пасажирських та грузопасажирських за відповідними адресами. Акт перевірки підписано керівником відповідача без зауважень, із зазначенням про відсутність претензій до перевірки.
З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що КП «Новозаводське» не здійснює експлуатацію ліфтів, оскільки не має їх у власності чи користуванні, а згідно умов договору про надання послуг лише забезпечує проведення експертного обстеження ліфтів, яке у свою чергу, відповідно до положень частини четвертої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відбувається за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених коштів.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Пунктом 3 Положення № 96 визначено основні завдання Держпраці, якими є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об'єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об'єктів Єдиної газотранспортної системи.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом (пункт 7 Положення № 96).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
За приписами частини першої статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» (далі - Закон № 2694-XII) державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону № 2694-XII, охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина перша статті 3 Закону № 2694-XII).
За приписами частини другої статті 4 Закону № 2694-XII, державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці.
Відповідно до статті 13 Закону № 2694-XII роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Вимоги до експлуатації ліфтів встановлено пунктом 9 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01 вересня 2008 року №190 (далі - Правила № 190).
При цьому розділом І названих Правил регламентовано, що ці правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють виготовлення, монтаж, експлуатацію, ремонт, реконструкцію та модернізацію ліфтів, підйомників та їх складових частин.
Відповідно до пункту 4.1 Правил № 190, експлуатація - стадія життєвого циклу ліфта чи підйомника, на якому реалізують, підтримують та відновлюють якість виробу. Експлуатація ліфта охоплює етапи введення в експлуатацію за призначенням, зберігання, транспортування, технічне обслуговування, поточний та середній ремонт, припинення експлуатації (утилізація та знищення).
Так, пунктом 6.1.22. Правил установлено, що після закінчення граничного строку експлуатації ліфта як вітчизняного, так і імпортного виробництва проводиться його експертне обстеження згідно з НПАОП 0.00-6.18-2004.
Згідно з пунктом 9.1.31 Правил № 190 експлуатацію ліфтів здійснюють суб'єкти господарювання, у власності чи користуванні яких є ліфти.
Відповідно до підпункту 9.6.1 пункту 9.6 Правил № 190 експертне обстеження проводиться зокрема у разі закінчення граничного строку експлуатації.
Згідно з пункту 9.6.2 Правил №190 за висновком експертизи роботодавець приймає рішення про експлуатацію устаткування в межах продовжуваного строку безпечної експлуатації, його заміну, ремонт, реконструкцію (перебудову), модернізацію або зміну параметрів експлуатації.
Пунктом 9.7.15 вказаних Правил встановлено, що робота ліфта не дозволяється, якщо: відсутній паспорт чи відомості про реєстрацію; не проведено технічний огляд або експертне обстеження ліфта; закінчився зазначений у паспорті термін роботи ліфта; не призначено наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, за організацію експлуатації та за справний стан ліфтів; відсутній атестований обслуговуючий персонал (електромеханіки, ліфтери); не виконані приписи посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці; знос канатів перевищує встановлені норми; є тріщини, деформації в металоконструкціях ліфта; несправні прилади і пристрої безпеки, а також мають місце інші несправності, які впливають на безпечну експлуатацію ліфта.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що відповідачем за позовом щодо зупинення експлуатації ліфтів має бути особа, яка і здійснює їх експлуатацію. Згідно вимог Правил № 190 такою особою є суб'єкт, у власності чи користуванні якого перебувають відповідні ліфти.
Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України (далі - КАС) усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Відповідно до пунктів 1, 2, 9 частини першої та частини другої вказаного Закону, співвласники зобов'язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом.
Відтак, саме співвласники багатоквартирного будинку є власниками відповідних ліфтів та несуть відповідальність за їх технічний стан, здійснення необхідних обстежень та експлуатацію.
Водночас, відповідач є комунальним підприємством Чернігівської міської ради та відповідно до рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15.02.2019 №58 КП «Новозаводське» ЧМР призначено управителем 450 багатоквартирних будинків в м.Чернігові, внаслідок чого 20.02.2019 та 01.04.2019 між КП «Новозаводське» ЧМР та співвласниками багатоквартирних будинків укладено ряд типових договорів про надання послуг з управління багатоквартирними будинками, за умовами яких управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цих договорів (п.1 договору).
Послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території (п.3 договору). Послуга з управління включає, зокрема, утримання ліфтів.
Відповідно до пунктів 12, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 14.11.2019 №458 надано дозвіл КП «Новозаводське» ЧМР провести списання з балансового обліку житлових будинків та житлових приміщень за відповідними адресами, зазначеними в додатку до цього рішення (в тому числі і за адресами, зазначеними в акті перевірки від 21.07.2020 №220), у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №301. Тобто, відповідно до вказаного рішення Чернігівської міської ради списано багатоквартирні будинки з балансу КП «Новозаводське», в т.ч., що вказані в акті перевірки від 07.08.2020.
Таким чином, КП «Новозаводське» у спірних правовідносинах є виключно особою, яка відповідає за надання співвласникам багатоквартирних будинків послуг з утримання та ремонту ліфтів.
Як вірно вказав суд першої інстанції КП «Новозаводське» не є ні власником, ні користувачем спірних ліфів, а відтак і особою, яка здійснює їх експлуатацію. Ні приписи договорів, рішень Чернігівської міської ради та норм чинного законодавства не визначають повноважень управитель багатоквартирного будинку приймати рішення з припинення експлуатації відповідних ліфтів.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що КП «Новозаводське» не є особою, яка має відповідати за цим позовом.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя І.В. Федотов
Суддя А.Ю. Коротких