Справа № 580/3422/23 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ
21 червня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
за участі секретаря судового засідання Дудин А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Будищенської сільської ради про скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Будищенської сільської ради про визнання протиправним та нечинним рішення від 21.02.2023 №13 «Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 та затвердження акту, протоколу та висновку комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023» щодо вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 шляхом зобов'язання усунення гр. ОСОБА_2 всіх зазначених в акті від 16.02.2023 порушень в строк до 01.11.2023 включно.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року відмовлено у відкритті провадження.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Також апелянт надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідачем також подано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника виконавчого комітету Будищенської сільської ради.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов'язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Справу розглянуто без фіксації судового процесу у порядку ст.229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.02.2023 виконавчим комітетом Будищенської сільської ради прийнято рішення №13 «Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 та затвердження акту, протоколу та висновку комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023», яким затверджено акт, протокол та висновок комісії по вирішенню спорів від 16.02.2023. Також вирішено спір про добросусідство між гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 шляхом зобов'язання усунення гр. ОСОБА_2 всіх зазначених в акті від 16.02.2023 порушень в строк до 01.11.2023 включно.
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не поширюється на юрисдикцію адміністративного суду та повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначенням пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
У постанові від 16 січня 2019 року у справі 815/1121/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб'єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб'єкта владних повноважень.
У позовній заяві позивач, не погоджуючись з рішенням виконавчого комітету Будищенської сільської ради від 21.02.2023 №13, зазначив, що відповідач не звернув належної уваги на тваринницькі приміщення для свиней, вогненебезпечну піч біля житлового будинку, городню канаву для відходів (каналізації) також біля житлового будинку, відкриті майданчики (вольєри) для тварин, вуличну вбиральню тощо, які розташовані з порушенням відповідних відстаней в зоні санітарної охорони джерела води відповідно до законодавства, яке чітко вказує на закріплені норми науковцями відповідної сфери, що необхідні для забезпечення життя та здоров'я людини.
За змістом статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить, зокрема, і вирішення земельних спорів.
За змістом статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.
За правилами частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 10 ч.2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
У статті 103 Земельного кодексу України вказано, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Колегія суддів зазначає, що відповідач в даній справі виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як розпорядник земельної ділянки, яка була надана в користування третій особі, тобто за своєю суттю розпорядником майна у цивільних правовідносинах з іншими суб'єктами речових прав.
Вирішення цього спору буде впливати на речові права інших фізичних осіб.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.07.2021 у справі № 813/956/16.
У цій справі позивач оспорює прийняте відповідачем рішення щодо вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 та затвердження акту, протоколу та висновку комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023.
В даному випадку позивач не знаходиться з відповідачем у відносинах, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а правові наслідки, до яких може призвести задоволення позову, виникають для гр. ОСОБА_2 .
Позивач також не є учасником публічно-правових відносин, що склались між відповідачем та гр. ОСОБА_2 .
Захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Фактично звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту речових прав позивача, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Беручи до уваги наведене, враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для розгляду даного спору у порядку адміністративного судочинства та водночас наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
До того ж колегія суддів враховує, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі №580/2211/23 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Будищенської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, зокрема, у частині визнання протиправним та нечинним пункт 2 рішення виконавчого комітету Будищенської сільської ради від 21.02.2023 №13.
Вказаною ухвалою було роз'яснено позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 238, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю.Коротких