Справа № 640/4165/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.
20 червня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Глущенко Я.Б., Файдюка В.В.,
за участю секретаря: Керімова К.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "міжнародні Авіалінії України" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державної авіаційної служби України до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про стягнення боргу, -
Державна авіаційна служба України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України", в якому просила стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на користь Державної авіаційної служби України заборгованість зі сплати державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях у сумі 46 130 418,75 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року позов задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року зупинено апеляційне провадження у справі № 640/4165/20 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/10978/19.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 поновлено провадження у справі у зв'язку з набранням законної сили рішення у справі № 640/10978/19 та усунуто обставини, що викликали зупинення провадження даної справи.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні, суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" є суб'єктом господарювання, що здійснює діяльність в сфері авіації, зокрема, і щодо забезпечення повітряних перевезень пасажирів, багажу, вантажу та пошти.
В той же час, Державна авіаційна служба України є уповноваженим органом з питань цивільної авіації та діє відповідно до Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 520 (далі - Положення № 520).
Державіаслужбою було сформовано рахунки-фактури щодо сплати ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" державного збору до спеціалізованого фонду, отриманого від перевезення пасажирів та вантажу, а саме: за вересень 2019 року - рахунок - фактура від 21.10.2019 № 593 на суму 18 821 574,68 грн; за жовтень 2019 року - рахунок - фактура від 21.11.2019 № 666 на суму 16 273 003,53 грн; за листопад 2019 року - рахунок - фактура від 21.12.2019 № 726 на суму 11 035 840,54 грн, на загальну суму 46 130 418,75 грн.
Державіаслужбою вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору, зокрема, листами від 10.12.2019 № 1.15-8412-19, від 04.02.2020 № 1.15-780-20 Державіаслужба зверталася до відповідача щодо необхідності сплати простроченої заборгованості на підставі норм Повітряного кодексу України та Постанови № 1101.
Ураховуючи, що авіакомпанією не вжито заходів по сплаті заборгованості, Державіаслужба звернулась із адміністративним позовом до суду.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 12 Повітряного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (ПК України) для забезпечення реалізації основних напрямів державної політики у сфері авіаційної діяльності та використання повітряного простору України, утримання та забезпечення діяльності уповноваженого органу з питань цивільної авіації з метою виконання покладених на нього завдань та функцій, участі та представництва України у міжнародних авіаційних організаціях та інших заходах діє Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (далі - Фонд).
Постановою Кабінету Міністрів України № 520 від 08.10.2014 затверджено положення про Державну авіаційну службу України (Положення № 520).
Відповідно до пп. 19 п. 4 Положення № 520 Державіаслужба відповідно до покладних на неї завдань забезпечує надходження та використання коштів Фонду.
Частинами 7, 8 ст. 12 ПК України визначено, що забезпечення надходження та використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях здійснює уповноважений орган з питань цивільної авіації.
Платежі, що підлягають сплаті до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, є обов'язковими для всіх суб'єктів авіаційної діяльності.
Так, перелік, розмір та порядок сплати державних зборів, які справляються із суб'єктів авіаційної діяльності, порядок використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях регламентовано Положенням про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженим Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 № 819, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 1101 (Постанова №1101).
Пунктом 11 Постанови № 1101 визначено, що розрахунок державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, проводиться щомісяця на підставі інформації про пасажирів, які відлетіли з аеропорту України, та про кількість тонн вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту України.
Інформацію про пасажирів, які відлетіли з аеропорту України, та про кількість тонн вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту України, експлуатант аеропорту подає Державіаслужбі щомісяця до 20 числа наступного періоду. Така інформація повинна містити найменування авіаперевізника, вид повітряних перевезень (регулярні або нерегулярні, повітряні перевезення у межах України або міжнародні повітряні перевезення з України), період (місяць та рік), за який подається інформація. Інформація подається окремо щодо регулярних та нерегулярних перевезень.
Для виявлення та усунення можливих неточностей та помилок у такій інформації авіаперевізник у разі потреби повинен провести з експлуатантами аеропортів до 10 числа місяця, що настає за звітним, звірку щодо кількості пасажирів, які відлетіли з аеропорту, та кількості тон вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту України.
Датою оформлення рахунка-фактури на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, є дата робочого дня, що настає за датою надходження до Державіаслужби від усіх експлуатантів аеропортів звіту про пасажирів, які відлетіли з аеропорту України, та про кількість тонн вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту України.
Інформація про пасажирів, які відлетіли з аеропорту України, та про кількість тонн вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту України, яку експлуатант аеропорту не подав Державіаслужбі в установлений строк, включається до розрахунку в наступному місяці. У даному випадку для розрахунку державних зборів застосовується офіційний курс валют, установлений Національним банком на день оформлення рахунка-фактури за попередній місяць.
Платником рахунка-фактури на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, є авіаперевізник, який виконував повітряні перевезення.
Частиною п'ятою статті 12 ПК України визначено, що із суб'єктів авіаційної діяльності справляються наступні державні збори: за сертифікацію, реєстрацію, перереєстрацію об'єктів та суб'єктів авіаційної діяльності та супроводження їх діяльності; за надання прав на експлуатацію повітряних ліній; за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України; за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України; за вчинення офіційних дій, пов'язаних з наглядом у сфері цивільної авіації, у тому числі під час виконання польотів в інших державах за договорами фрахту/лізингу, які розраховуються залежно від кількості та маси повітряних суден, строків тимчасового базування за кордоном та регіонів виконання польотів; з авіаційної безпеки; з інших передбачених законом надходжень.
Відповідно до пункту 3 розділу ХІХ "Прикінцеві та перехідні положення" Повітряного кодексу України збори, які визначені пунктами 1 та 2 частини п'ятої статті 12 цього Кодексу, справляються до набрання чинності законом про адміністративні послуги та іншими законами, що регулюють справляння відповідних зборів відповідно до пункту 2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Розрахунок сум, визначених у виставлених рахунках-фактури, здійснюється у відповідності до пунктів 25, 26 Додатку до Постанови № 1101, а саме за ставками державних зборів згідно зі здійсненними перевезеннями: за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України: у разі здійснення повітряних перевезень у межах України (з одного пасажира) 0,5 долара США; у разі здійснення міжнародних повітряних перевезень з України (з одного пасажира) 2 долари США; за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України: у разі здійснення повітряних перевезень у межах України (за 1 тонну) 2,5 долара США, у разі здійснення міжнародних повітряних перевезень з/до України (за 1 тонну) 10 доларів США.
Кількість перевезених пасажирів та вантажу множиться на відповідну ставку збору, визначену вищевказаними пунктами Додатку до Постанови № 1101.
Державіаслужба використовує надходження до Фонду для розвитку авіаційної діяльності України, забезпечення безпеки польотів та екологічної безпеки повітряних суден з метою фінансування заходів щодо забезпечення діяльності цивільної авіації в Україні відповідно до вимог Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та участі України у міжнародних авіаційних організаціях.
Разом з тим, відповідно до положень Авіаційних правил України "Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу", затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 26.11.2018 № 1239, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.02.2019 за № 141/33112 (далі - Правила № 1239), до вартості авіаквитка включаються ТАРИФ та ТАКСИ.
За своєю природою вищевказані складові відрізняються, з огляду на наступне:
1) відповідно до пункту 1 розділу V Правил № 1239 ТАРИФИ, що використовуються - затверджені й опубліковані авіаперевізником або від імені авіаперевізника (або якщо не опубліковані, розраховані згідно з тарифними нормативами авіаперевізника) тарифи на відповідний рейс або рейси з місця відправлення і до місця призначення, зазначених у квитку, які є чинними на день оплати квитка для відповідного класу обслуговування. Кожний тариф передбачає правила його застосування, які включають строк дії квитка, умови використання тарифу, повернення коштів за невикористане перевезення або його частину, інші умови та може включати надбавки до тарифу (surcharge), які є його невід'ємною частиною.
Правила застосування тарифів затверджуються авіаперевізником, оприлюднюються на його офіційному веб-сайті та мають бути доступними пасажирам для ознайомлення.
Пунктом 3 розділу V Правил № 1239, зокрема, передбачено, що ТАКСИ встановлюються та затверджуються відповідно до законодавства і мають бути опубліковані у формі, доступній для ознайомлення.
2) пунктом 4 розділу V Правил № 1239 чітко встановлено, що аеропортові збори (такси), податки і збори, встановлені державою аеропорту відправлення (призначення), збори (ТАКСИ) авіаперевізника не включаються до ТАРИФУ, а разом з тарифом становлять повну вартість повітряного перевезення.
Відповідно до п. 97 ч. 1 ст. 1 ПК України суб'єкт авіаційної діяльності - фізичні та юридичні особи незалежно від форми власності, відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі цивільної авіації.
З огляду на вищевикладене, відповідач підпадає під пряму дію закону, який зобов'язує сплачувати державні збори до Державного бюджету України для зарахування у Фонд.
Кожен суб'єкт авіаційної діяльності, який здійснює перевезення пасажирів та вантажу справляє ряд зборів (аеропортовий збір, збір за безпеку, державний збір), що входить до собівартості квитка. Державні збори, які сплачуються споживачем (пасажиром, відправником вантажу) та включаються авіакомпанією до собівартості квитка залишаються у розпорядженні Відповідача.
Тобто, державний збір сплачується пасажиром (споживачем) через авіакомпанію, послугами якої він користується, та має бути переданий авіакомпанією (перевізником) за цільовим призначенням, в даному випадку до Фонду (Державного бюджету).
Враховуючи вищевикладене, державні збори за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, входять до системи ТАКСИ, і, відповідно до норм чинного законодавства, встановлюються та затверджуються відповідно до положень Постанови № 1101.
Проте, відповідач, надавши у період з вересня по листопад 2019 року послуги з перевезення пасажирів і вантажів та отримавши від пасажирів і відправників вантажу державний збір (за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України), у порушення вищезазначених законодавчих норм не сплатив відповідні збори до Фонду.
Згідно з п.п. 10, 11 Положення № 1101 розрахунок державних зборів, визначених пунктом 4 цього Положення, проводиться щомісяця на підставі інформації провайдера аеронавігаційного обслуговування про плату, одержану за надані аеронавігаційні послуги.
Провайдер аеронавігаційного обслуговування подає щомісяця до 20 числа наступного періоду Державіаслужбі інформацію про плату, одержану за надані аеронавігаційні послуги.
Державні збори сплачуються провайдером аеронавігаційного обслуговування протягом 30 днів з дати оформлення відповідного рахунка-фактури, якою є наступний робочий день, що настає за датою надходження до Державіаслужби звіту провайдера аеронавігаційного обслуговування про плату, одержану за надані аеронавігаційні послуги. Державні збори, не сплачені протягом 30 днів з дати оформлення рахунка-фактури, наданого для їх сплати, вважаються простроченою заборгованістю перед Фондом.
Рахунок-фактура на сплату державних зборів надсилається провайдеру аеронавігаційного обслуговування факсимільним зв'язком або електронною поштою в день оформлення, а протягом двох робочих днів - поштою (рекомендованим листом).
Розрахунок державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, проводиться щомісяця на підставі інформації про пасажирів, які відлетіли з аеропорту України, та про кількість тонн вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту України.
Державні збори згідно з рахунком-фактурою на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, сплачуються протягом 30 днів з дати його оформлення.
Державні збори, не сплачені протягом 30 днів з дати оформлення рахунка-фактури на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, вважаються простроченою заборгованістю перед Фондом.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлена до стягнення сума є простроченою заборгованістю відповідача, яка підлягає стягненню в судовому порядку, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "міжнародні Авіалінії України" - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Глущенко Я.Б.
Суддя Файдюк В.В.
Повний текст постанови виготовлено - 21 червня 2023 року.