Ухвала від 22.06.2023 по справі 754/4227/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА

22 червня 2023 року м. Київ

Унікальний номер справи № 754/4227/23

Головуючий у першій інстанції - Галась І.А.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11136/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів: Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2023 року у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Національного Космічного Агентства України, Пенсійного фонду України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_2 до Національного Космічного Агентства України, Пенсійного фонду України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії - визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с. 13).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 15 травня 2023 року ОСОБА_1 направила безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу у порядку ст. 355 ЦПК України (а.с. 22-24).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

20 червня 2023 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 21 червня 2023 року передана судді-доповідачу.

Однак апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом та підлягає поверненню скаржнику з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Аналіз змісту частини другої статті 44 ЦПК України дає підстави для висновку, що перелік дій, які суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

У процесуальних правовідносинах, намагаючись донести свою думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників. Вказані дії є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє, і суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 7 листопада 2019 року у справі №9901/324/19, від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 17 листопада 2022 року у справі № 822/5962/15.

Учасник справи повинен користуватися процесуальними правами виключно в межах завдань цивільного судочинства, сприяючи суду у здійсненні правосуддя. Якщо такий учасник вчиняє процесуальну дію з іншою метою, зокрема образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, висловити власні негативні емоції на їхні дії та рішення, він виходить за межі змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 використала принизливі та образливі висловлювання щодо іншого учасника справи - ОСОБА_3 .

Такі дії є виявом очевидної неповаги до честі, гідності відповідача ОСОБА_3 , не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів апелянта, а тому суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Колегія суддів вважає, що образи в сторону ОСОБА_3 переходять межі допустимої та легітимної критики та становлять неповагу до суду та судової системи. Така поведінка ОСОБА_1 є явно необґрунтованою, суперечить легітимній меті щодо права особи на звернення до суду.

Статтею 143 ЦПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Апеляційний суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, зокрема, у разі зловживання таким правом на звернення до суду.

Оскільки вказані дії апелянта не відповідають завданням та суперечать засадам цивільного судочинства, розцінюються апеляційним судом як зловживання процесуальними правами.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи наведене, колегія суддя приходить до висновку про допущення ОСОБА_1 зловживання її процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України.

Керуючись статтями 44, 143, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2023 року - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали надіслати учасникам справи, а скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова

Попередній документ
111723852
Наступний документ
111723854
Інформація про рішення:
№ рішення: 111723853
№ справи: 754/4227/23
Дата рішення: 22.06.2023
Дата публікації: 26.06.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (08.08.2023)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 03.08.2023
Предмет позову: про зобов’язання вчинити дії