20 червня 2023 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.05.2023 залишено без задоволення клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу щодо ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72022000400000012 від 21.10.2022.
Цією ж ухвалою зобов?язано Начальника філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області та начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор», іншої установи попереднього ув?язнення за місцем утримання ОСОБА_3 негайно забезпечити додержання права останнього на належну медичну допомогу, зокрема в частині проведення медичного обстеження підозрюваного та забезпечення можливості відповідного лікування згідно встановленого діагнозу.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України.
Справа № 761/17581/23 Слідчий суддя - ОСОБА_4
Апеляційне провадження № 11-сс/824/3622/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
12.06.2023 від захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання, змінити продовжений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.04.2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 72022000400000012 від 21.10.2022 року, з альтернативним розміром застави в розмірі 74 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 958 000 гривень, на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000 гривень, залишивши йому застосовані раніше процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
12.06.2023 до Київського апеляційного суду з Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали судового провадження за клопотанням захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу щодо ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72022000400000012 від 21.10.2022.
Вивчивши апеляційну скаргу з доповненнями та матеріали судового провадження, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, з таких підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 Глави 26 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до частини 3 ст. 392 КПК України, вапеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
До цього переліку, зокрема, віднесено відповідні ухвали слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту та застави.
Згідно ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Зазначеними нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого судді про зміну запобіжного заходу у порядку ст. 201 КПК України або відмову у задоволенні клопотання, поданого у порядку ст. 201 КПК України, про зміну запобіжного заходу.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 286/1695/18, виходячи із системного аналізу положень ст. 309 КПК України, поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід. Тому слідчий суддя, постановивши ухвалу про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на домашній арешт, фактично застосував запобіжний захід у виді домашнього арешту, а отже, така ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Разом з тим, в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.12.2020 р. у справі № 487/392/20 колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для касаційного перегляду ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в якій суддя послався на положення ст. 309 КПК України, згідно з якими оскаржувана ухвала слідчого судді про відмову у зміні запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання не може бути переглянута в апеляційному порядку. При цьому, колегієя суддів зазначила, що у даному випадку слідчий суддя відмовив захиснику у задоволенні його клопотання про зміну підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання, а не застосував інший, яким би погіршувалося становище підозрюваного, а тому ця ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.
В ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 991/3181/21 колегія суддів також дійшла висновку про законність ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволені клопотання, поданого в порядку ст. 201 КПК України, про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, та дійшла висновку, що така ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки не входить до виключного переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені відповідно до положень ст. 309 КПК України.
З аналізу вищенаведених правових позицій Верховного Суду убачається, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, що надає право на апеляційне оскарження, лише у випадках, коли суд обирає або застосовує до підозрюваного інший, більш тяжкий запобіжний захід, адже в такому випадку рішенням про зміну запобіжного заходу слідчий суддя фактично погіршує його становище.
Натомість, у даному судовому провадженні слідчий суддя своєю ухвалою відмовив захиснику у задоволенні його клопотання про зміну щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, а не застосував інший запобіжний захід, яким би погіршувалося становище підозрюваного, а тому дана ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.
Частина 4 статті 399 КПК України визначає не право, а обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку.
У даному випадку закон не передбачає права або обов'язку суду апеляційної інстанції давати оцінку законності чи незаконності прийнятого по суті рішення слідчим суддею.
Оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну більш суворого запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, то вважаю, що підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою з доповненнями захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відсутні.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 309, 376, 392, 399 КПК України, суддя,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою з доповненнями захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Київського
апеляційного суду ОСОБА_1