Справа №357/15514/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3055/2023 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Іменем України
20 червня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № 12021111030002832 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2021 відносно ОСОБА_9 у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом,-
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № 12021111030002832 від 16.11.2021 відносно ОСОБА_9 у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.
Так, 16.11.2021 дільничний офіцер поліції Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_11 та поліцейський взводу №2 роти №1 батальйону патрульної поліції Управління патрульної поліції (БПП УПП) в Київській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції ОСОБА_12 , будучи згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейськими та відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронного органу, будучи у форменому одязі із знаками розрізнення, отримавши табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, заступили на добову зміну патрулювання в м. Біла Церква у складі екіпажу «ПОЛІНА», відповідно до розстановки сил та засобів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, затвердженої начальником Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, та несли службу на службовому автомобілі SkodaRapidспеціальні номерні знаки НОМЕР_1 , здійснюючи виїзди на повідомлення щодо домашнього насильства, згідно книги розстановки нарядів Білоцерківського РУП.
16.11.2021 близько 16 год. 14 хв. на лінію 102 до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_13 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 його дядько ОСОБА_9 агресивно поводиться та кидається в бійку, просить наряд поліції.
16.11.2021 близько 16.30 год., старший лейтенант поліції ОСОБА_11 та сержант поліції ОСОБА_12 прибули за адресою: АДРЕСА_2 , де перед під'їздом зустріли заявника ОСОБА_13 , який повідомив, що його дядько ОСОБА_9 , за місцем їх спільного проживання за вказаною адресою вчинив домашнє насильство.
В подальшому з метою опитування ОСОБА_9 , відповідно до ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію», спільно із ОСОБА_13 працівники поліції піднялися на 8 поверх вказаного будинку, де розташована квартира АДРЕСА_3 . З дозволу ОСОБА_13 , працівники поліції зайшли до вказаної квартири, де в кінці коридору перебував ОСОБА_9 , який тримав в правій руці предмет схожий на ніж, а в лівій руці, над своєю головою, тримав предмет схожий на сокиру, при цьому останній, рухаючись в напрямку працівників поліції та висловлюючи в їх бік погрози про застосування щодо них насильства та вбивства.
В цей момент старший лейтенант поліції ОСОБА_11 та сержант поліції ОСОБА_12 сприймали реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, з метою попередження наслідків протиправних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_11 зачинили вхідні двері вказаної квартири, та залишилися на східцевому майданчику очікувати прибуття додаткових сил та засобів, для припинення протиправних дій ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_9 своїми діями, що виразились в погрозі вбивства, насильства щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, перебуваючи в стані неосудності, вчинив суспільно небезпечне діяння, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України.
Крім цього, 16.11.2021 дільничний офіцер поліції Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_11 та поліцейський взводу №2 роти №1 батальйону патрульної поліції Управління патрульної поліції (БПП УПП) в Київській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції ОСОБА_12 будучи згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейськими та відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронного органу, будучи у форменому одязі із знаками розрізнення, отримавши табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, заступили на добову зміну патрулювання в м. Біла Церква у складі екіпажу «ПОЛІНА», відповідно до розстановки сил та засобів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, затвердженої начальником Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, та несли службу на службовому автомобілі SkodaRapid спеціальні номерні знаки НОМЕР_1 , здійснюючи виїзди на повідомлення щодо домашнього насильства, згідно книги розстановки нарядів Білоцерківського РУП.
16.11.2021 близько 16 год. 14 хв. на лінію 102 до Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_13 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 його дядько ОСОБА_9 агресивно поводиться та кидається в бійку, просить наряд поліції.
16.11.2021 близько 16.30 год., старший лейтенант поліції ОСОБА_11 та сержант поліції ОСОБА_12 прибули за адресою: АДРЕСА_2 , де перед під'їздом зустріли заявника ОСОБА_13 , який повідомив, що його дядько ОСОБА_9 , за місцем їх спільного проживання за вказаною адресою вчинив домашнє насильство.
В подальшому з метою опитування ОСОБА_9 , відповідно до ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію», спільно із ОСОБА_13 працівники поліції піднялися на 8 поверх вказаного будинку, де розташована квартира АДРЕСА_3 . З дозволу ОСОБА_13 , працівники поліції зайшли до вказаної квартири, де в кінці коридору перебував ОСОБА_9 , який тримав в правій руці предмет схожий на ніж, а в лівій руці, над своєю головою, тримав предмет схожий на сокиру, при цьому останній, рухаючись в напрямку працівників поліції та висловлюючи в їх бік погрози про застосування щодо них насильства та вбивства.
В цей момент старший лейтенант поліції ОСОБА_11 та сержант поліції ОСОБА_12 сприймали реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, з метою попередження наслідків протиправних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_11 зачинили вхідні двері вказаної квартири, та залишилися на східцевому майданчику очікувати прибуття додаткових сил та засобів, для припинення протиправних дій ОСОБА_9
16.11.2021 інспектор взводу №2 роти №1 батальйону патрульної поліції Управління патрульної поліції (БПП УПП) в Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_14 та поліцейський «ТОР» БПП УПП в Київській області ДПП капрал поліції ОСОБА_15 будучи згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейськими та відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронного органу, будучи у форменому одязі із знаками розрізнення, отримавши табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, заступили на денну зміну патрулювання в м. Біла Церква у складі екіпажів «КОМЕТА 0501» та «КОМЕТА 0404», відповідно до розстановки сил та засобів БПП УПП в Київській області ДПП, затвердженої тимчасово виконуючим обов'язки начальника БПП УПП в Київській області ДПП, та несли службу, здійснюючи виїзди на повідомлення.
16.11.2021 близько 17.00 год., отримавши по радіозв'язку інформацію про необхідність допомоги екіпажу «Поліна», лейтенант поліції ОСОБА_14 та капрал поліції ОСОБА_15 прибули за адресою: АДРЕСА_4 , там їх зустріли старший лейтенант поліції ОСОБА_11 та сержант поліції ОСОБА_12 , які повідомили про протиправні дії ОСОБА_9 , який знаходився в середині квартири.
З метою припинення протиправних дій та затримання ОСОБА_9 , лейтенант поліції ОСОБА_14 та капрал поліції ОСОБА_15 через відчинені двері зайшли до вказаної квартири, де вербально намагались заспокоїти ОСОБА_9 та припинити його протиправні дії.
ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що поруч з ним знаходяться працівники правоохоронного органу, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, діючи з метою заподіяння вбивства, працівників поліції при виконанні ним службових обов'язків, проігнорував законні вимоги працівників поліції, щодо припинення правопорушення, взяв у руки скляні пляшки з невідомою речовиною та кидав їх в напрямку працівників поліції. В цей час працівники поліції, реально сприймаючи дії ОСОБА_9 , як загрозу для свого життя та здоров'я, стали відходити назад. Тим часом ОСОБА_9 наблизився до капрала поліції ОСОБА_15 , який знаходився ближче до нього, та тримаючи в праві руці сокиру з метою вбивства ОСОБА_15 , кинув її в напрямку останнього, про те ОСОБА_15 з метою уникнення тілесного ушкодження встиг зачинити вхідні двері, внаслідок чого сокира влучила у вхідні двері, пошкодивши їх.
З метою припинення протиправних дій та затримання ОСОБА_9 лейтенант поліції ОСОБА_14 та капрал поліції ОСОБА_15 перебуваючи на східцевому майданчику, взявши щит «ФОРТ» УПП повернулися до вказаної квартири.
В цей час, ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що поруч з ним знаходяться працівники правоохоронного органу, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, діючи з метою заподіяння вбивства працівників поліції при виконанні ними службових обов'язків, ігноруючи їх законні вимоги, щодо припинення правопорушення, наблизився до ОСОБА_15 та сокирою, яку тримав у правій руці наніс чотири удари, від яких ОСОБА_15 захистився щитом «ФОРТ» УПП, і в такий спосіб відбив удари ОСОБА_9 , спрямовані на позбавлення життя працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_9 , своїми діями, що виразились в замаху на вбивство працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, перебуваючи в стані неосудності, вчинив суспільно небезпечне діяння, передбаченого ст.348 Кримінального кодексу України.
Крім цього, 16.11.2021 близько 17:00 год ОСОБА_9 знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 діючи умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що поширена ним інформація є неправдивою та розуміючи, що таке повідомлення створить обстановку страху у населення, а також порушить громадську безпеку, повідомив працівникам поліції, які на той час знаходились за вище вказаною адресою, завідомо неправдиву інформацію про загрозу вибуху через витік природного газу .
В подальшому завідомо неправдиве повідомлення ОСОБА_9 про загрозу вибуху через витік природного газу призвело до породження паніки серед мешканців вказаного будинку та порушило нормальний ритм життя населення, а також внесло дезорганізацію у функціонуванні державних установ та до безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб для перевірки вказаного повідомлення.
Таким чином, ОСОБА_9 своїми діями, що виразились в завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, перебуваючи в стані неосудності, вчинив суспільно небезпечне діяння, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.02.2023 року задоволено клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № 12021111030002832 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2021 відносно ОСОБА_9 у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.
Не погоджуючись з ухвалою суду, заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_16 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність; Виключити з мотивувальної частини ухвали посилання суду на спрямованість умислу, мети і мотиву в діях ОСОБА_9 при вчиненні суспільно небезпечних діянь, які мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 259, ч. 1 ст. 345, ст. 348 КК України. В іншій частині ухвалу залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог прокурор послався на те, що суд не врахував того факту, що здатність особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними є невід'ємною ознакою, що характеризує суб'єкта злочину за критерієм осудності. Зазначає, що у випадку вчинення суспільно небезпечного діяння у стані неосудності можливо вести мову лише про те, чи мало воно місце та в такому разі, умисел, мотив та мета, як вольові ознаки суб'єктивної сторони складу злочину, виключаються, й мають місце лише тоді, коли особа здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними. Тому, на думку апелянта, ухвала суду першої інстанції в частині наявності умислу, мети і мотиву в діях ОСОБА_9 при вчиненні суспільно небезпечних діянь відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 , сержанта поліції ОСОБА_12 та капрала поліції ОСОБА_15 підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу, думку захисника, який не заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною 1 ст. 503 КПК визначено, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що: особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності; особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 КПК під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання, зокрема, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності.
Осудність є однією з загальних ознак суб'єкта злочину, юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності. Виходячи з передбачених ст. 19 КК України критеріїв, відповідний стан особи характеризується здатністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Неосудна особа позбавлена такої здатності унаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, що вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути піддана за рішенням суду примусовим заходам медичного характеру.
Виходячи з положень статей 23, 24 КК України умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання.
Усвідомлення означає розуміння не лише фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об'єкта, предмета, об'єктивної сторони складу конкретного злочину, а і його негативного соціального значення у виді суспільної небезпеки. Зокрема, при вчиненні крадіжки винний усвідомлює, що він порушує право власності, таємно викрадає чуже майно і тим самим завдає потерпілому майнової шкоди.
Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
Таким чином, умисна форма вини передбачає правильне відображення у свідомості суб'єкта як фактичних, так і юридичних ознак злочину, обов'язковою передумовою чого є осудність.
Мотив злочину - це усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яке викликає намір діяти певним чином.
Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.
Мотивованість та цілеспрямованість є ознаками усвідомленої вольової діяльності людини. Прояв таких ознак є неможливим у разі порушень психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх діянь та керувати ними.
Так, прокурор у апеляційній скарзі наголошував про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив рішення місцевого суду змінити, виключити посилання на спрямованість умислу, мету і мотив дій ОСОБА_9 при вчиненні суспільно небезпечних діянь.
У відповідності до висновку судово-психіатричної експертизи № 683 від 01.12.2021 року ОСОБА_9 , в період інкримінованих йому суспільно - небезпечних діянь страждав на шизофренію параноїдної форми, безперервно-прогредієнтний перебіг, F 20.00 за МКХ - 10. За своїм психічним станом ОСОБА_9 , на момент скоєння інкримінованих йому дій, а саме 16.11.2021 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_9 на даний час страждає на - шизофренію, параноїдної форми, безперервно-прогредієнтний перебіг, F 20.00 за МКХ - 10. За своїм психічним станом на даний час ОСОБА_9 не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Таким чином, встановлена неосудність ОСОБА_9 на момент розгляду кримінального провадження, так як він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а ухвала - зміні із виключенням з мотивувальної частини ухвали посилання суду на спрямованість умислу, мети і мотиву в діях ОСОБА_9 при вчиненні суспільно небезпечних діянь.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2023 року щодо ОСОБА_9 - змінити.
Виключити з мотивувальної частини ухвали посилання суду на спрямованість умислу, мети і мотиву в діях ОСОБА_9 при вчиненні суспільно небезпечних діянь, які мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 259, ч. 1 ст. 345, ст. 348 КК України.
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Суддя Суддя