Провадження № 22-з/824/626/2023 Доповідач - Кулікова С.В.
м. Київ Справа № 754/774/22
20 червня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Олійника В.І.
- Сушко Л.П.
при секретарі - Кіпрік Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Белінського Віктора Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Татарченко Владислав Геннадійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., зареєстрований під № 23539 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість в розмірі 31 764,06 грн.
Стягнуто з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 992,40 грн.
04 січня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Белінський В.А. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 25 000 грн., витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 496,20 грн. та витрати пов'язані з доставкою поштової кореспонденції 300 грн.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року заяву представника позивача про відшкодування судових витрат понесених на правову допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8 000 грн.
В задоволенні інших вимог заяви відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Белінський В.А. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяви про розподіл судових витрат та про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі, стягнувши з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 25 000 грн., витрати по сплаті судового збору за подання заяви по забезпечення позову у розмірі 496,20 грн. та витрати, пов'язані з доставкою кореспонденції у сумі 300 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу задоволено частково.
Додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Белінського В.А. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 17 000 грн., та витрати, пов'язані із відправленням поштової кореспонденції у розмірі 183,60 грн.
В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
01 травня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій представник позивача просив ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 35 000,00 грн. та витрати пов'язані з доставкою поштової кореспонденції у розмірі 250 грн.
Зазначав, що адвокатом Белінським В.А. було надано наступні послуги:
- усна юридична консультація (роз'яснення правових питань у справі) - 1000 грн. (40 хв.)
- апеляційна скарга на додаткове рішення - 16 000,00 грн. (10 год. 40 хв.)
- заява про поновлення строку на апеляційне оскарження - 2 000 грн. (1 год. 20 хв.)
- заява про розподіл судових витрат - 1 000 грн. (40 хв.)
клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи - 2 000 грн. (1 год. 20 хв.)
- заява про ухвалення додаткового судового рішення - 3 000 грн. (2 год.)
- гонорар успіху - 10 000 грн.
Крім того, понесено судові витрати на послуги поштового зв'язку - 250 грн.
До заяви додав також заяву про поновлення процесуального строку, в якій просив поновити позивачу строк подання доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, яку мотивував тим, що копію постанови апеляційного суду було отримано лише 11 квітня 2023 року.
ТОВ ФК «Кредит-Капітал» надіслало клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому просило відмовити позивачу у стягненні витрат на правову допомогу. зазначало, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, сума та вид виконаної роботи є неспівмірними та не відповідають критерію розумності та дійсної вартості наданих послуг; час витрачений на підготовку апеляційної скарги є невиправданим, та явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт, так як проведення дій по даній справі не вимагає значного обсягу юридичної і технічної роботи, так само як сума на проведення консультації та підготовку заяв/клопотань є явно неспівмірною з часом затраченим на таку роботу.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до такого висновку за наступних підстав.
Положеннями ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Приписами ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов'язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
Указані висновки узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
У відповідності до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
При цьому, представником заявника до суду була подана заява про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України для подання доказів понесених судових витрат.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що 04 квітня 2023 року Київським апеляційним судом було винесено постанову про часткове задоволення апеляційної скарги представника позивача. Додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто з ТОВ ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 17 000 грн., та витрати пов'язані із відправленням поштової кореспонденції у розмірі 183,60 грн. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Повний текст постанови складено 05 квітня 2023 року та 11 квітня 2023 року копію постанови направлено на електронну адресу представника позивача.
Представник позивача заявляючи про поновлення строку на подання доказів понесення витрат на правничу допомогу, посилався на те, що копію постанови отримано 11 квітня 2023 року, тому п'ятиденний строк пропущено з поважних причин.
За таких обставин, колегія суддівприходить до висновку про поважність причин пропуску заявником строку та можливість поновлення строку на подання доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
У заяві представник позивачаставить питання про стягнення з відповідача на йогокористь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 гривень, витрат на поштові пересилання у розмірі 250гривень.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником було надано остаточний розрахунок суми витрат, які позивач поніс/очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції (а.с. 177), додаток № 2 до договору № 03/01/2022-1 р. від 03.01.2022 р. про надання правової допомоги (а.с. 178), додаткова угода № 3 до договору № 03/01/2022-1 р. від 03.01.2022 р. про надання правової допомоги (а.с. 179), акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору № 03/01/2022-1 р. від 03.ю01.2022 р. про надання правової допомоги (а.с.180).
Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, від 08 червня 2021 року у справі 550/936/18.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, взявши до уваги умови договору № 03/01/2022-1 р. про надання правової допомоги від 03 січня 2022 року, додаток № 1 до договору № 03/01/2022-1 р. від 03.01.2022 року , додаткову угоду № 1 до договору № 03/01/2022-1 р. від 03.01.2022 року про надання правової допомоги, додаткову угоду № 2 до договору № 03/01/2022-1 р. від 03.01.2022 року про надання правової допомоги, додаткову угоду № 3 до договору № 03/01/2022-1 р. від 03.01.2022 року про надання правової допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.04.2023 року до договору № 03/01/2022-1 р. від 03.01.2022 року про надання правової допомоги, враховуючи оскарження в апеляційному порядку додаткового рішення суду першої інстанції, та часткове задоволення апеляційної скарги, наявність клопотання відповідача про зменшення таких витрат позивача, вимоги адвоката Белінського В.А. про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, підлягають задоволенню частково, у розмірі 5 000,00 грн., що на думку колегії суддів, відповідає критерію їх дійсності, необхідності, розумності їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Представник позивача просив стягнути з відповідача витрати, пов'язані із відправленням поштової кореспонденції в сумі 250 грн., що підтверджується квитанціями.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із відправленням поштової кореспонденції в сумі 250 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 138, 140, 141, 270 ЦПК України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Белінський Віктор Анатолійович строк на подання доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Белінського Віктора Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., та витрати, пов'язаних із відправленням поштової кореспонденції у розмірі 250 грн.
У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткової постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту додаткової постанови.
Повний текст додаткової постанови складено 21 червня 2023 року.
Головуючий: Судді: