Головуючий у суді першої інстанції: Матійчук Г.О.
Єдиний унікальний номер справи №757/52488/21-ц
Апеляційне провадження № 22-з/824/765/2023
20 червня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін заяву приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», третя особа - акціонерне товариство «Українська залізниця», про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд постановив:
«Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року скасувати, ухвалити по справі нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», третя особа - акціонерне товариство «Українська залізниця», про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Скасувати наказ Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» №710 від 31 серпня 2021 року «Про заходи реагування щодо несвоєчасної виплати заробітної плати», яким ОСОБА_1 звільненого з посади головного бухгалтера.
Скасувати наказ Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» №1050к про припинення трудового договору від 31 серпня 2021 року.
Вважати ОСОБА_1 звільненим з посади головного бухгалтера у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору з 31 грудня 2021 року.
Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року у розмірі 310 754 (триста десять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) гривні 12 копійок.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» 11 972 (одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) гривні 85 копійок судового збору в дохід держави.»
До Київського апеляційного суду 30 травня 2023 року надійшла заява ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року.
Заявник вказує що, ухвалюючи рішення про стягнення 310 754,12 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, апеляційний суд не вказав як слід здійснювати виплату - з урахуванням чи без утримання передбачених податків і зборів.
Розглянувши заяву ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» про роз'яснення постанови, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
За змістом зазначеної норми процесуального права рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Якщо у заяві про роз'яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Також слід урахувати, що виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції). У разі невиконання чи неправильного виконання рішення суду захист інтересів позивача та реальне відновлення його порушених прав не відбудеться.
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.
Разом з цим, у постанові Київського апеляційного суду міста Києва від 27 квітня 2023 року не зазначено, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу стягнута без урахування податків і зборів.
При стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі статті 235 КЗпП України, суд має керуватися постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ цієї Постанови при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Крім того, відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.
Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року по справі 359/10023/16-ц.
Оскільки резолютивна частина постанови Київського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року не містить вказівки на те, чи сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу стягнута з урахуванням чи без утримання податків і зборів, колегія суддів вважає, що заява про роз'яснення постанови підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд,
Заяву приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року задовольнити.
Роз'яснити, що постановою Київського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням податків і зборів.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: