Справа № 753/13704/22 Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2570/2023 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
14 червня 2023 року м.Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богуслав Київської області, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Миронівського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ст.70 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, відбув покарання повністю;
- вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, -
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначено покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено відраховувати з моменту фактичного затримання та поміщення до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно вироку, судом визнано доведеним, що 18 липня 2022 приблизно о 13 год. 30 хв., ОСОБА_7 перебуваючи на вулиці Садовій, в м. Києві на асфальті побачив пакет з полімерного матеріалу, з пазовою застібкою «Зіп», в якому знаходилась кристалічна речовина світло - бежевого кольору, а саме особливо небезпечна психотропна речовина - PVP, обіг якої заборонено. В цей час у останнього винник злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання даної психотропної речовини для особистого вживання без мети збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , поклав вказаний пакет з полімерного матеріалу, з пазовою застібкою «Зіп», в якому знаходилась кристалічна речовина світло - бежевого кольору до кишені своїх шортів, які були одягнені на ньому на той час, тим самим, умисно, незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати для особистого вживання без мети збуту.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 цього ж дня приблизно о 13 год. 30 хв., переніс зазначений вище пакет з полімерного матеріалу з пазовою застібкою «Зіп», з психотропною речовиною - PVP, до станції метро «Славутич» КП «Київський метрополітен» в м. Києві, де у вестибюлі і був зупинений працівником поліції та на запитання, щодо наявності речей обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що у правій зовнішній кишені його шортів, які одягнені на ньому, знаходиться пакет з полімерного матеріалу, з пазовою застібкою «Зіп», з вмістом психотропної речовини - PVP, який він знайшов за вищевикладених обставин та зберігав при собі, для особистого вживання, без мети збуту.
Після того, ОСОБА_7 був запрошений до кімнати поліції, де у присутності двох понятих чоловічої статі, надав для вилучення вищезазначений пакет з полімерного матеріалу, з пазовою застібкою «Зіп», з вмістом психотропної речовини - PVP.
Встановлено, що вилучена у ОСОБА_7 кристалічна речовина світло-бежевого кольору, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 3,034 г.
PVP, згідно Списку № 2 «особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в Таблиці I «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Крім того, згідно Наказу від 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 № 634) «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» «Таблиці II» маса PVP 3,034 г. відноситься до великих розмірів.
Не погоджуючись з вироком, обвинуваченим подано апеляційну скаргу, в якій він просить вирок суду першої інстанції скасувати, призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції та призначити покарання у виді штрафу.
Мотивуючи свої вимоги зазначає, що судом не було належним чином враховано характеризуючи його обставини.
Інкриміноване діяння, передбачене ч.2 ст.309 КК України, хоча і відноситься до категорії тяжких злочинів, проте за своєю суттю та фактичними наслідками не становить небезпеки для суспільства, що не було враховано судом першої інстанції. Його діями не було завдано та й не могло бути завдано шкоди жодній особі.
Крім того, обвинувачений вказує, що при призначенні покарання судом було враховано таку обтяжуючу обставину, як рецидив злочину. За змістом же обвинувального акта у кримінальному провадженні, органами досудового розслідування не було встановлено жодних обставин, які обтяжують покарання згідно ст.67 КК України.
Враховуючи викладене, на думку обвинуваченого, суд першої інстанції всупереч вимог ст.337 КПК України, фактично вийшов за межі висунутого обвинувачення та погіршив його становище, що свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства.
Обвинувачений ОСОБА_7 належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про його участь в судовому засіданні та про відкладення судового засідання не надіслав.
Із урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а також відсутності підстав для обов'язкової участі обвинуваченого в апеляційному розгляді, апеляційний суд приходить до переконання про можливість розгляду кримінального провадження без участі обвинуваченого ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав вимоги апеляційної скарги необґрунтованими, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, при ухваленні оскаржуваного вироку зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
Суд першої інстанції розглянув це кримінальне провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд першої інстанції з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.2 ст.309 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст.65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є не тяжким, особу обвинуваченого, який раніше судимий, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення кримінального проступку у сфері обігу психотропних речовин, має постійне місце проживання у м. Києві, на спеціальному обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, зі слів проживає в цивільному шлюбі та має на утриманні двох малолітніх дітей.
Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнав щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнав рецидив злочинів.
Із огляду на зазначене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 не можливе без ізоляції від суспільства та про необхідність призначення йому покарання у межах санкції ч.2 ст.309 КК України, у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
Колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання в повній мірі відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення, попередження нових кримінальних правопорушень і домірне скоєному, та призначене в межах санкції інкримінованої частини статті.
Крім того, як вбачається з обвинувального акту, яким визначено межі судового розгляду у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.309 КК, тобто у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, у великих розмірах, без мети збуту. Обставиною, яка пом'якшує покарання, передбачена ст.66 КК є щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання, передбачена ст.67 КК є рецидив злочину.
Суд першої інстанції, розглянувши це кримінальне провадження, визнав ОСОБА_7 винним у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та врахував рецидив злочину, як обставину, що обтяжує покарання.
Отже, доводи апеляційної скарги обвинуваченого про порушення судом вимог ст.337 КПК України, не знайшли свого підтвердження.
Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, а також неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування чи зміни вироку відсутні.
Керуючись ст.ст. 401, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення.
Судді: