Справа № 11-кп/824/1087/2023 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 753/8769/22
Категорія КК: ч. 4 ст. 185 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
13 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Бородянка Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 26.05.2021 за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Вирішено питання з речовими доказами.
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він, 30 червня 2022 року, приблизно о 04 годині 30 хвилин, проходячи повз малу архітектурну споруду «ХОТ МІТ» за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 8, під час дії воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, відчинив навісний замок ролетів та проник всередину вказаного магазину, звідки намагався повторно викрасти кавовий апарат «SAECO Viena» вартістю 4300 грн., яка належить ОСОБА_9 , винісши його на автобусну зупинку. Після чого повернувся до магазину та з відчиненої каси викрав грошові кошти в сумі 300 грн. В подальшому, ОСОБА_7 утримуючи при собі викрадене майно направився до виходу з магазину, однак був затриманий поліцейськими.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному проваджені ОСОБА_10 , не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вказаний вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного ОСОБА_7 покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.
Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд, призначаючи ОСОБА_7 покарання, не врахував наявність в нього численних судимостей за аналогічні злочини проти власності, які не знаті та не погашені. Обвинувачений вчинив новий злочин через два місяці після звільнення з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника та обвинуваченого, які заперечили проти скасування вироку, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, доведена дослідженими судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України доказами і в апеляційній скарзі не заперечується.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції вказані вище вимоги закону України про кримінальну відповідальність дотримані не були.
Визнаючи обставинами, які пом'якшують ОСОБА_7 покарання, щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, на думку колегії суддів, судом не враховано обставини вчинення злочину та особу обвинуваченого. Як вбачається з фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_7 злочину, останнього одразу затримано разом з викраденими речами, які були повернуті власнику майна. Заслуги ОСОБА_7 в тому, що він під тиском обставин був змушений повернути викрадене майно та розповісти яким чином він його викрав не може враховуватись для зменшення особі покарання. Збіг тяжкий обставин, на думку суду, полягали у втраті обвинуваченим роботи внаслідок війни проти України. Однак матеріали провадження не містять даних про те, що ОСОБА_7 працював. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_7 пояснив, що не зміг знайти роботу, оскільки була війна. Також що вчинив крадіжку менш ніж через два місяці з часу звільнення з місць позбавлення волі. Тому колегія суддів вважає, що необхідної кількості обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_7 злочину для застування положень ст. 69 КК України у суду першої інстанції не було.
Крім того, поза увагою суду залишились дані про особу обвинуваченого, який, починаючи з 2011 року, систематично вчиняв різні види злочинів, в тому числі, крадіжки, за які йому призначались покарання з випробуванням, в період чого ОСОБА_7 знову ж таки вчиняв крадіжки та відбував покарання у виді позбавлення волі. З характеристики, наданої начальником державної установи «Білоцерківська виправна колонія /№35/» ОСОБА_11 , де ОСОБА_7 відбував покарання у виді позбавлення волі, вбачається, що останній характеризується негативно, як особа, яка не бажає ставати на шлях виправлення, потребував постійного контролю за поведінкою з боку персоналу управління, систематично порушував умови та розпорядок установи відбування покарання, до праці не залучався, заохочень не мав.
Вказані обставини, на думку колегії суддів, свідчать про підвищену суспільну небезпечність ОСОБА_7 , що також підтверджує помилковість висновку суду про можливість призначення обвинуваченому покарання із застуванням положень ст. 69 КК України нижче найнижчої межі санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що призначення ОСОБА_7 покарання у виді 5 років позбавлення волі сприятиме досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України.
Тому, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції на підставі ст. 413, ст. 420 КПК України - скасуванню в частині призначення покарання ОСОБА_7 з ухваленням апеляційним судом свого вироку.
Керуючись ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_10 задовольнити.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
В решті вирок Дарницького районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни.
Вирок Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня його проголошення, а засудженим, який на даний момент перебуває під вартою, у той-же строк з моменту його отримання.
Судді:
__________________ _________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4