22 червня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/1019/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ТРЕЙДИНГ" до Чернівецької митниці Держмитслужби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -
Позивач - ТОВ "РОСТ ТРЕЙДИНГ" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чернівецької митниці Держмитслужби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA408000/2022/000084/2 від 23.09.2022,
- визнати протиправною та скасувати карту відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2022/000970 від 23.09.2022.
В обгрунтування позову зазначено, що між ТОВ «РОСТ ТРЕЙДИНГ» (Україна) «Покупець» та MIRA KIMYA VE MAKINE A.S. (Туреччина) «Продавець» укладено прямий контракт від виробника товару MIRA KIMYA VE MAKINE A.S. № 4/2022 від 28.06.2022 року та додаткова угода № 2 від 01.08.2022 року, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар й оплатити його на умовах даного Контракту. Поставки здійснюються на умовах FCA (Інкотермс-2010), Ізмір, Туреччина. 20 вересня 2022 року до митного пункту «Чернівці» з метою оформлення митного товару «Харчова сіль придатна для споживання людьми упакована в поліетиленові мішки по 25 кг» звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДИНГ», подавши митну декларацію та наступний пакет документів, що був доповнений на вимогу митного органу. Визначення митної вартості товару позивачем згідно зі статтями 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються). Вантажній митній декларації було присвоєно № UA408020/2022/040696. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Тобто, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. На безпідставну вимогу митного органу, Товариством додатково було направлено наступні документи: посилання для митного органу на МД № UA500390/2022/005659 від 16.07.2022 року; прайс-лист від виробника MIRA KIMYA VE MAKINE A.S. від 01.09.2022 року; експортна декларація країни відправлення з QR-кодом для сканування; комерційна пропозиція від виробника MIRA KIMYA VE MAKINE A.S. від 07.09.2022 року. 22 вересня 2022 року, Товариство не отримало відповіді від митного органу та додатково надіслало такі документи: сертифікат якості від виробника б/н від 25.06.2022 року; експертний висновок по вартості товару від Київської ТПП; лист з вимогою пояснити, у зв'язку з чим висуваються додаткові вимоги щодо підтвердження вартості товару. 23 вересня 2022 року товариство знову не отримало відповіді від митного органу та додатково надіслало лист щодо простою автомобілів та каталог від виробника. Після цього, митний орган, видав рішення щодо коригування вартості товару та відмову у оформленні № UA408000/2022/000084/2. Крім того, митницею складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (№ UA408020/2022/000970 від 23.09.2022 року). У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано прийняте митницею рішення про коригування митної вартості. За таких обставин, враховуючи простій автомобілів, Товариство вимушено було подати повторно декларацію на умовах ст. 55 МК України, а саме п. 7, - у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х МК України на строк 90 днів з дня випуску товарів. Оформлення вищезазначеного товару позивачем було здійснено та випущеного у вільний обіг за МД № UA408020/2022/041813 від 24.09.2022 року, з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товару. Випуск товарів у вільний обіг було здійснено на підставі ст. 55 МК України. Позивач вважає прийняті відповідачем рішення протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду із позовом.
Ухвалою суду від 13.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/1019/23, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
01.03.2023 до суду від Чернівецької митниці Держмитслужби України надійшов відзив на позов в якому зазначено, що 20.09.2022 позивачем до митного оформлення були подана МД UA408000.2022.040696 із товаросупровідними документами. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме: у відповідності до вимог п.п. 2.4 контракту від 28.06.2022 №4/2022 «Загальні умови оплати: згідно умов в кожному проформа-інвойсі». Згідно з п.п. 3.2 контракту від 28.06.2022 №4/2022 «Оплата за Товар проводиться на підставі Рахунку-Фактури і визначається для кожної поставки окремо». До митного оформлення за митною декларацією від 20.09.2022 № UA408020/2022/040696 надано рахунок-фактуру (інвойс) від 13.09.2022 №GIB2022000000035 на суму 4104,00 дол. США. Також до оформлення надано платіжне доручення від 12.09.2022 №8 на суму 10450,00 дол. США (у відповідності до проформи-інвойсу від 09.09.2022 №22032М). Таким чином, не виконано умови п.п. 3.2 контракту від 28.06.2022 №4/2022; згідно з п. 5 контракту від 28.06.2022 №4/2022 передбачена упаковка та маркировка товару, відомості щодо включення зазначених складових до митної вартості товару відсутні; згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 13.09.2022 №GIB2022000000035 товар постачається «ON PALLETS», в згідно проформи-інвойсу від 09.09.2022 №22032М товар постачається «IN BIG BAGS», таким чином виникає питання щодо пакування товару. Роз'яснень з приводу цього не надано; згідно рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.09.2022 №СФ-0000032, вартість транспортних послуг складає 127000,00 грн; при цьому згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.09.2022 №41 зазначено, що 127000,00 грн. складає загальна вартість транспортно-експедиційних послуг. Таким чином, виникає питання щодо включення до митної вартості товару ціни експедиційних послуг, які надавались протягом всього маршруту перевезення. Митним органом зазначено, що додатково подані документи не спростовують вищезазначені розбіжності та не підтверджують числове значення митної вартості товару. Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару: МД №UА205140/2022/65551 від 19.09.2022 «Сіль, придатна для споживання людьми: Сіль харчова ЕSTUZ, розміром частинок 0,5-1,6 мм, спакована у мішках по 25 кг. Загальною вагою нетто 21000 кг. Вміст вологи - 0,3% max. Вміст NаСІ - 99% max. Частини, які не розчиняються у воді - 0,3% max. Торгівельна марка: ESTUZ ESKISEHIR TUZGIDA SANAYI VE TICARET A.S.; Виробник: ESTUZ ESKISEHIR TUZGIDA SANAYI VE TICARET A.S.», рівень митної вартості 0,30 $/кг.
24.02.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що з доводами, які виклав у своєму відзиві на адміністративний позов відповідач, позивач не погоджується з наступних підстав. Зазначено, що Товариством була надана експортна декларація країни відправлення з QR-кодом для сканування, як відомо, її не можна підробити, адже вона читається через міжнародний реєстр. На підставі вищевикладеного, Товариству незрозуміло на яких підставах, у митного органу виникли сумніви стосовно митної вартості товару.
Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «РОСТ ТРЕЙДИНГ» (Україна) «Покупець» та MIRA KIMYA VE MAKINE A.S. (Туреччина) «Продавець» укладено Прямий контракт від виробника товару MIRA KIMYA VE MAKINE A.S. № 4/2022 від 28.06.2022 року та додаткова угода № 2 від 01.08.2022 року, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар й оплатити його на умовах даного Контракту. Поставки здійснюються на умовах FCA (Інкотермс-2010), Ізмір, Туреччина.
20 вересня 2022 року до митного пункту «Чернівці» з метою оформлення митного товару «Харчова сіль придатна для споживання людьми упакована в поліетиленові мішки по 25 кг» звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДИНГ» (надалі Товариство), подавши митну декларацію та наступний пакет документів, що був доповнений на вимогу митного органу: проформа-інвойс 22032M від 09.09.2022 року; інвойс GIB2022000000035 від 13.09.2022 року (Турецька фактура, інвойс для країни імпортера); прямий контракт від виробника товару MIRA KIMYA VE MAKINE A.S. № 4/2022 від 28.06.2022 року; експортна декларація країни відправлення № 22341300EX00753357 від 13.09.2022 року; платіжне доручення № 8 від 12.09.2022 року, яке підтверджує сплату за товар, згідно проформи-інвойс № 22032M від 09.09.2022 року; пакувальний лист б/н від 13.09.2022 року; транспортна накладна CMR 136554; транспортна накладна CMR 0002061; сертифікат походження 0023251; прайс-лист від виробника MIRA KIMYA VE MAKINE A.S. від 01.09.2022 року; рахунок вартості доставки від ФОП Харабара № СФ-0000032 від 19.09.2022 року; рахунок вартості доставки від ФОП ОСОБА_1 № 41 від 19.09.2022 року; калькуляція транспортних витрат від ФОП Харабара № 8 від 19.09.2022 року; калькуляція транспортних витрат від ФОП Матвійчук № 19/09 від 19.09.2022 року.
Позивач зазначає, що визначення митної вартості товару позивачем згідно зі статтями 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).
Вантажній митній декларації було присвоєно № UA408020/2022/040696.
23.09.2022 Чернівецькою митницею Держмитслужби України № UA408000/2022/000084/2 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів в якому зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- у відповідності до вимог п.п.2.4 контракту від 28.06.2022 №4/2022 «Загальні умови оплати: згідно умов в кожному проформа-інвойсі». Згідно з п.п. 3.2 контракту від 28.06.2022 №4/2022 «Оплата за Товар проводиться на підставі Рахунку-Фактури і визначається для кожної поставки окремо». До митного оформлення за митною декларацією від 20.09.2022 № UA408020/2022/040696 надано рахунок-фактуру (інвойс) від 13.09.2022 №GIB2022000000035 на суму 4104,00 дол.США. Також до оформлення надано платіжне доручення від 12.09.2022 №8 на суму 10450,00 дол.США (у відповідності до проформи-інвойсу від 09.09.2022 №22032М). Таким чином, не виконано умови п.п. 3.2 контракту від 28.06.2022 №4/2022;
- згідно з п.5 контракту від 28.06.2022 №4/2022 передбачена упаковка та маркировка товару, відомості щодо включення зазначених складових до митної вартості товару відсутні;
- згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 13.09.2022 №GIB2022000000035 товар постачається «ON PALLETS», в згідно проформи-інвойсу від 09.09.2022 №22032М товар постачається «IN BIG BAGS», таким чином виникає питання щодо пакування товару. Роз'яснень з приводу цього не надано;
- згідно рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.09.2022 №СФ-0000032, вартість транспортних послуг складає 127000,00 грн; при цьому згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.09.2022 №41 зазначено, що 127000,00 грн. складає загальна вартість транспортно-експедиційних послуг. Таким чином виникає питання щодо включення до митної вартості товару ціни експедиційних послуг, які надавались протягом всього маршруту перевезення.
Згідно ч. 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч. 5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни);
- каталоги, прайс-листи виробника товару, який є стороною зовнішньоекономічного договору (для підтвердження вартості товару та умов поставки). Також, відповідно до ч. 6 ст.53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.
Декларантом на підставі листа ТОВ «РОСТ ТРЕЙДИНГ» від 22.09.2022 №28 додатково надано документи: COMMERCIAL OFFER, прайс, Е-фактура, експертний висновок №-402 від 22.09.2022 та експортна декларація (яка вже була надана до оформлення раніше). Під час опрацювання наданих документів встановлено наступне:
- згідно додатково наданому «COMMERCIAL OFFER» від 07.09.2022 №22032С товар постачається «IN BIG BAGS», а згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 13.09.2022 №GIB2022000000035 товар постачається «ON PALLETS», таким чином виникає питання щодо пакування товару. Роз'яснень з приводу цього не надано;
- у додатково наданому прайсі від 01.09.2022 б/н не зазначено, у відповідності до яких умов постачання згідно ІНКОТЕРМС виставлена ціна товарів, тому цей документ не може бути прийнятим до уваги;
- у поданому до митного оформлення висновку Київської торгово-промислової палати від 22.09.2022 №Ц-402 щодо надання інформації про вартість на харчову сіль, у графі 7 «Джерело інформації» в якості джерела інформації експерт посилається на цінову інформацію компанії - виробника, отриману каналом електронного зв'язку, яка митному органу не надана.
Також у п.7 висновку надано 4 посилання на адреси інтернет - ресурсів, додатки з цінами по яких митному органу також не надано. Разом з висновком надано роздруківка з мережі Інтернет щодо ціни на сіль, але на яких умовах постачання згідно ІНКОТЕРМС виставлена ціна - не зазначено, також дана інформація надана на 15.05.2022, 07.08.2022, що не може бути взято до уваги. Відповідно до п. 56 Постанови КМУ від 10 вересня 2003 р. N1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином, у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень і він не може бути взяте до уваги митним органом.
Також на підставі листа ТОВ «РОСТ ТРЕЙДИНГ» від 23.09.2022 №32 додатково надано каталог виробника, але в ньому не зазначено дату, станом на яку він діє, та відсутнє посилання на Інтернет-ресурс виробника.
Таким чином, додатково подані документи не спростовують вищезазначені розбіжності та не підтверджують числове значення митної вартості товару. Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом.
Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів. Згідно з положеннями п. 1 ст. 55 митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару: МД №UA205140/2022/65551 від 19.09.2022 «Сіль, придатна для споживання людьми: Сіль харчова ESTUZ, розміром частинок 0,5-1,6 мм, спакована у мішках по 25 кг. Загальною вагою нетто 21000 кг. Вміст вологи - 0,3% max. Вміст NаСІ - 99% max. Частини, які не розчиняються у воді - 0,3% max. Торгівельна марка: ESTUZ ESKISEHIR TUZGIDA SANAYI VE TICARET A.S.; Виробник: ESTUZ ESKISEHIR TUZGIDA SANAYI VE TICARET A.S.», рівень митної вартості 0,30 $/кг.
Крім того, Чернівецькою митницею Держмитслужби України було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2022/00979 з причин того, що на запит від 26.09.2022 №122 щодо визначення митної вартості товарів, спеціалізованим підрозділом винесено Рішення про коригування митної вартості товарів за № UA408000/2022/000085/2 від 26.09.2022. Відповідно до прийнятого рішення, митну вартість товарів скориговано - на виконання вимог частини 6 статті 54 МК України.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів UA408000/2022/000084/2 від 23.09.2022 та карткою відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2022/000970 від 23.09.2022, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI /далі - МК України/.
Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Частинами першою та другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин другої - третьої, шостої - сьомої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частинами першою та другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Згідно з частиною другою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.
Так, згідно з частинами першою третьою цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу /частина третя статті 57 МК України/.
Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною першою статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини дев'ятої статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Згідно з частинами першою та другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядні. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу.
Відповідно до ст. 30 МК України, - посадові особи та інші працівники митних органів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність при виконанні ними своїх службових (трудових) обов'язків, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону.
Аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин першої, другої та п'ятої ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Як випливає із рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України, при дослідженні наданих позивачем документів виникає питання щодо включення до митної вартості товару ціни експедиційних послуг, які надавалися протягом всього маршруту перевезення.
Відповідно до ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. ч. 5 і 6 ст. 52 МК України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Надаючи правову оцінку вищезазначеному, суд виходить із наступного.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За таких обставин, витребування додаткових документів митницею є безпідставним та перевищенням меж службових повноважень.
Всупереч ст. 255 МК України, у якій зазначається, що митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених ст. ст. 257, 335 МК України, митний орган, на наступний день, надіслав запит про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Не зазначивши при цьому причин неможливості встановити митну вартість товару за наданими документами.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у ст. 53 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Позивачем зазначено, що Товариством додатково було направлено наступні документи: посилання для митного органу на МД № UA500390/2022/005659 від 16.07.2022 року; прайс-лист від виробника MIRA KIMYA VE MAKINE A.S. від 01.09.2022 року; експортна декларація країни відправлення з QR-кодом для сканування; комерційна пропозиція від виробника MIRA KIMYA VE MAKINE A.S. від 07.09.2022 року.
Також 22 вересня 2022 року, Товариство додатково надіслало такі документи: сертифікат якості від виробника б/н від 25.06.2022 року; експертний висновок по вартості товару від Київської ТПП; лист з вимогою пояснити, у зв'язку з чим висуваються додаткові вимоги щодо підтвердження вартості товару.
23 вересня 2022 року товариство додатково надіслало лист щодо простою автомобілів та каталог від виробника.
У відзиві зазначено, що на підставі листа ТОВ «РОСТ ТРЕЙДИНГ» від 23.09.2022 №32 додатково надано каталог виробника, але в ньому не зазначено дату, станом на яку він діє, та відсутнє посилання на Інтернет-ресурс виробника.
Щодо каталогу виробника. Відповідач вважає, що останній має містити дату, на яку він діє та посилання на інтернет-ресурс виробника. Але, каталог виробника один, діючий, без будь-яких дат, у каталозі наявна інформація про виробника (є його номер телефону та електронна адреса), з огляду на що, за бажанням митниці, є можливість зв'язатися з виробником продукції.
Згідно зі ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Тобто, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Що митним органом зроблено не було.
Позивач вважає прийняті відповідачем рішення протиправними, тому що статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядні. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу.
Варто зазначити, що Товариством була надана експортна декларація країни відправлення з QR-кодом для сканування, як відомо, її не можна підробити, адже вона читається через міжнародний реєстр. На підставі вищевикладеного, Товариству незрозуміло на яких підставах, у митного органу виникли сумніви стосовно митної вартості товару.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Варто також зазначити, що одна лише обставина, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може бути підставою для витребування додаткових документів. Цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК, є підставою для витребування додаткових документів.
При відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками контролюючий орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.
Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.
Зазначений висновок відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанови від 09 жовтня 2018 року у справі №826/24835/15, від 24 січня 2019 року у справі №820/636/17, від 21 січня 2020 року у справі №812/2336/14, від 13 лютого 2020 року у справі №810/1175/16, від 26 січня 2021 року у справі №826/13892/16).
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2022/000084/2 від 23.09.2022 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, прийнято без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, за відсутності підстав для його прийняття, відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині задоволенню.
Враховуючи те, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 408020/2022/000979, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA408020/2022/042142, прийнято з причин порушення вимог статті 52 МКУ в частині правильності визначення митної вартості товару, тобто з тих же підстав, що і рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2022/000084/2 від 23.09.2022, зважаючи на аналіз судом обставин, пов'язаних із визначенням митної вартості позивачем, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 408020/2022/000979 є необґрунтованою, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині задоволенню.
Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ТРЕЙДИНГ" (вул. Маршала Бірюзова, буд.37, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 39771951) до Чернівецької митниці Держмитслужби України (вул. Руська, буд. 248М, м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 43971359) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів UA408000/2022/000084/2 від 23.09.2022.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Чернівецької митниці Держмитслужби України в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2022/000970 від 23.09.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ТРЕЙДИНГ" витрати на сплату судового збору у розмірі 5368,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Петрова