21 червня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/4513/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши справу за позовом за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу податку на доходи фізичних осіб та з військового збору,
Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, а саме просить:
- стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 133951,28 грн на р/р UA3589999803331693419000016712, отримувач ГУК у Полт.обл/тг м.Полтава/11010500, код отримувача 379592555, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 11010500;
- стягнути з відповідача податковий борг з військового збору у розмірі 10525,70 грн на р/р UA358999980313020137000016001, отримувач ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/11011001, код отримувача 37959255,банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 11011001.
В обґрунтування позовних вимог ГУ ДПС у Полтавській області зазначило, що згідно з інтегрованою карткою особового рахунку за відповідачем обліковується податковий борг, а саме: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 133951,28 грн, з військового збору в розмірі 10525,70 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4513/22; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Водночас, матеріалами справи встановлено, що під час звернення з позовною заявою позивачем надано докази направлення позовної заяви відповідачу, що підтверджується поштовим трекінгом.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 02.05.2022 №2/19 "Про призупинення надсилання поштових відправлень" з 02.05.2022 тимчасово призупинено надсилання поштовими відправленнями всіх документів, у тому числі процесуальних, та іншої кореспонденції суду.
Частиною першою статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
З метою інформування відповідача про надходження позовної заяви до суду, а також про право на подання заяв по суті, оголошення про розгляд цієї справи було опубліковане на офіційному веб-порталі судової влади України.
При цьому, судом повторно направлено відповідачу ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 про прийняття позовну заяву до розгляду та відкриття провадження у справі №440/4513/22.
Копія ухвали суду від 16.05.2022 у справі направлена відповідачу за адресою реєстрації, проте, відправлення повернуто на адресу суду із відміткою пошти: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до частини одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відзив на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не надав.
Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Отже, судом вжито усіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про судовий розгляд цієї справи і відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином.
Суд розглядає цю справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що за гр. ОСОБА_1 обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 133951,28 грн, з військового збору в розмірі 10525,70 грн з наступних підстав.
Так, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо ОСОБА_1 з питань правильності та повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.
За результатами перевірки складений акт від 02.05.2019 №578/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 , у якому встановлено порушення:
- пункту 163.1 статті 163, пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.2.17 "д" пункту 164.2 статті 164 Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся (за звітний 2015 рік), на суму 240838,55 грн;
- пунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено суму грошового зобов'язання по військовому збору, за період, що перевірявся (за звітний 2015 рік), на суму 18108,57 грн.
На підставі акта перевірки від 02.05.2019 №578/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 13.06.2019:
- №0007871305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 361257,83 грн;
- №0007881305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 27162,86 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення надсилались платнику податків на податкову адресу та повернуті на адресу контролюючого органу з огляду на закінчення терміну зберігання.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент винесення податкових повідомлень-рішень):
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункту 14.1.175 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункту 14.1.162 пункту 14.1).
Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Матеріали справи встановлено, що відповідачем оскаржені податкові повідомлення - рішення від 13.06.2019 №0007871305, №0007881305 у судовому порядку.
Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 у справі №440/4064/20 відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повністю.
Наведене рішення набрало законної сили 08.07.2021.
Водночас, на підставі пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України в автоматичному режимі відповідачу податковим органом нараховано пеню на суму 133951,28 грн (податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019 №0007871305) та 10525,70 грн (податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019 №0007881305), що підтверджується доданим до матеріалів справи розрахунком сум заборгованості ОСОБА_1 /а.с. 21/.
Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується також відомостями облікових карток платника податків, копії яких надані позивачем.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
На виконання вищезазначених положень 29.05.2018 ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ф" №17366-17 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням у розмірі 63971,53 грн, яка направлена на адресу відповідача рекомендованим листом та повернута позивачу з відміткою "за закінченим терміном зберігання".
Слід зазначити, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункти 42.2, 42.4 статті 42 Податкового кодексу України).
Отже, податкова вимога вважається врученою.
Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.
Отже, сума несплаченого відповідачем податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, та військового збору є сумою податкового боргу.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Докази повної оплати чи погашення відповідачем у інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області.
Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідні витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 44057192) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 133951,28 грн на р/р UA3589999803331693419000016712, отримувач ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/11010500, код отримувача 379592555, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 11010500; податковий борг з військового збору у розмірі 10525,70 грн на р/р UA358999980313020137000016001, отримувач ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/11011001, код отримувача 37959255,банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 11011001.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна