Справа № 420/7497/20
22 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисого Сергія Олександровича, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису,
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисого Сергія Олександровича, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправними дії заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисого С.О. щодо проведення перевірки 29.10.2019 року об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправними дії заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисого С.О. щодо складання акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 29.10.2019 року;
- визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.10.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії заступника начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного Одеської міської ради Лисого С.О. щодо проведення перевірки 29.10.2019 року об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 , щодо складання акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 29.10.2019 року, а також припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.10.2019 року є протиправними, оскільки у заступника начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного Одеської міської ради Лисого С.О. не було підстав для проведення позапланової перевірки об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 26.08.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою від 20.10.2020 року провадження у справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою від 16.11.2022 року провадження у справі поновлено, викликано сторони у підготовче засідання.
Ухвалою від 08.12.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 25.01.2023 року на 11.00 год., учасники справи не з'явилися, повідомлялися належним чином, у тому числі шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада», про причини неявки суд не сповістили.
Тому, керуючись ч.9 ст. 205 КАС України суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.
Представник відповідача - Управління ДАБК Одеської міської ради надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки дії Управління щодо здійснення позапланового заходу та складання оскаржуваного припису обґрунтовані, вчинені у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано та без порушень прав позивача в процесі їх вчинення.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі наказу Управління ДАБК Одеської міської ради № 01-13/333ДАБК від 01.08.2019 року, звернення гр. ОСОБА_2 від 15.08.2019 року (вх. № 01-10/392-3Г від 19.08.2019) та направлення для проведення позапланового заходу № 001821 від 08.10.2019 року здійснено виїзд з метою здійснення позапланового заходу за адресою: АДРЕСА_1 .
Уповноваженою посадовою особою Управління встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 69,5 кв.м належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності на житло за № НОМЕР_1 від 27.02.2015 року, виданого Департаментом міського господарства Одеської міської ради.
Про проведення позапланової перевірки за даною адресою позивача було попереджено листом Управління за № 01-10/392-3Г від 08.10.2019 року (поштове відправлення ПАТ «Укрпошта» №6500906590454 від 08.10.2019 року, вручено 15.10.2019 року) та листом Управління за № 01-10/392-3Г від 16.10.2019 року (поштове відправлення ПАТ «Укрпошта» № 6506503575089 від 16.10.2019 року, вручене 18.10.2019 року).
На момент проведення перевірки позивач не забезпечила безперешкодний доступ посадових осіб Управління, представників Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, КП «ЖКС «Порто-Франківський» та ОСББ «ПІШОНІВСЬКА-7» на вказаний об'єкт, а також не було надано запитувану документацію для проведення всебічної, повноцінної та об'єктивної позапланової перевірки.
За результатами позапланової перевірки 29.10.2019 року складено: акт про недопущення посадових осіб; протокол про адміністративне правопорушення; припис про усунення виявлених порушень.
Вищевказані матеріали позапланового заходу надіслані позивачу супровідним листом Управління ДАБК № 01-10/3923Г від 30.10.2019 року за номером поштового відправлення № 6506503602817, що підтверджується фіскальним чеком та списком згрупованих поштових відправлень від 30.10.2020 року.
За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, заслухавши осіб, які брали участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме: заступника начальника інспекційного відділу № 14 Управління Лисого С.О., винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 796/19 від 12.11.2019 року, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідно до частини 2 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Позивач, вважаючи порушеними її права, звернулася з позовом до суду.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності та забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI (надалі - Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI) .
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 41 Закону України від 17.02.2011 року №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи, зокрема, щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.
Наведені правила кореспондуються із приписами п.п. 2, 5, 7, 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553).
Суд застосовує вказаний Порядок в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами.
Відповідно до абз. 1 п.1 Порядку №553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з п.5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно абзаців 1, 4 п. 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У випадку, коли суб'єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
Відповідно до підпунктів 1, 2, 3, 8 п.11 Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
- безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
- одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 12 Порядку №553, зокрема, передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Згідно п.14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п.17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Згідно абз.2 пункту 19 Порядку № 553 припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Згідно п.21 Порядку №553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Згідно п.п. а п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил.
Як встановлено судом, підставою позапланової перевірки було звернення фізичної особи ОСОБА_2 від 15.08.2019 року (вх. № 01-10/392-3Г від 19.08.2019 року), який є власником квартири АДРЕСА_2 . У зверненні вказано, що позивач, яка мешкає у квартирі АДРЕСА_3 зруйнувала частину несучої стінової панелі, що призводить до залиття квартири заявника під час злив.
Наказом Управління ДАБК № 01-13/1 ДАБК від 02.01.2019 року уповноважено заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 Єфремова В.Ю. направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом 2 півріччя 2019 року.
Отже, підставою для проведення позапланової перевірки відповідно до приписів п.7 Порядку № 553 було звернення фізичної особи про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Підставою для виходу відповідача - заступника начальника інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК Одеської міської ради Лисого С.О. на перевірку було видане йому направлення для проведення позапланового заходу № 001821 від 08.10.2019 року.
Тому доводи позивача про безпідставність проведення перевірки суд вважає необґрунтованими.
Також відповідачем підтверджено, що Управлінням ДАБК було направлено на адресу позивача лист-вимогу за № 01-10/392-3Г від 08.10.2019 року та лист за № 01-10/392-3Г від 16.10.2019 року, яким повідомлено про здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, позивача було сповіщено належним чином про проведення позапланового заходу.
З огляду на викладене позовні вимоги про визнання протиправними дій заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисого С.О. щодо проведення перевірки 29.10.2019 року об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 - є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Вимога позивача про визнання протиправними дій заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисого С.О. щодо складання акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 29.10.2019 року також не підлягає задоволенню, оскільки складання такого акту у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, передбачено пунктом 12 Порядку №553.
Відповідно до п. 14 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю
Відсутність позивача або її уповноваженого представника на об'єкті унеможливлює проведення позапланової перевірки, оскільки п. 9 Порядку № 553 передбачено, що перевірка здійснюється у присутності суб'єкта містобудування або його уповноваженого представника.
Не забезпечення своєї присутності або свого представника, та відповідно надання необхідної для перевірки документації і не надання безперешкодного доступу до місця будівництва є актом пасивної поведінки, що має ознаки складу правопорушення, передбаченого ст. 188-42 КУпАП, якою передбачено, що недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв'язку з вищевикладеним, 29.10.2019 року Управлінням винесено обов'язковий для виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що є предметом розгляду даної справи. Вказаним приписом Управління ДАБК обґрунтовано вимагає від позивача забезпечити доступ посадових осіб Управління ДАБК Одеської міської ради до об'єкту будівництва та надати проектно-правову документацію у встановлений у приписі термін.
Згідно з ч. 3 п. 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Невиконання вимог припису, яким вимагається усунути порушення вимог законодавства шляхом забезпечення доступу на об'єкт будівництва з наданням документів, необхідних для здійснення позапланової перевірки, унеможливлює здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва щодо якого надійшло звернення фізичної особи та зафіксовано факт виконання будівельних робіт.
З огляду на викладене позовна вимога про визнання протиправним та скасування припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.10.2019 року також задоволенню не підлягає.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Так, згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії та припис відповідачів є правомірними, вимогам ч.2 ст.2 КАС України відповідають, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисого Сергія Олександровича (адреса: вул.Черняховського, буд.6, м.Одеса, 65009), Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (адреса: вул.Черняховського, буд.6, м.Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 40199728) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів
.