ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" червня 2023 р. справа № 300/2114/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа №300/2114/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволено повністю, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, щодо застосування обмеження максимальним розміром при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в повному розмірі без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі № 300/2114/22 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі 300/2414/22 - без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.02.2023 - відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №300/2114/22.
Таким чином, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду в у справі 300/2414/22 набрало законної сили 16.01.2023.
28.09.2022 Івано-Франківський окружний адміністративний суд видав позивачу два виконавчих листа №300/2114/22.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Щадей Надія Василівна 02.05.2023 звернулася в суд із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, відповідно до змісту якої просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати у визначений судом строк звіт про виконання рішення суду від 26.08.2022 по справі №300/2114/22.
Вищенаведена заява мотивована тим, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не мав права обмежувати розмір пенсії її максимальним розміром з 01.12.2019, оскільки позивач повинен отримувати пенсію у повному обсязі з урахуванням індексації, а також додаткові надбавки за проживання у гірській місцевості, оскільки частину сьому статті 43 Закону №2262-XII визнано неконституційною відповідно до Рішення №7-рп/2016.
09.05.2023 від ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на адресу суду надійшло заперечення на заяву, згідно якого представником відповідача зазначено, що внаслідок перерахунку на виконання рішення по справі №300/2114/22 розмір пенсійної виплати склав 20251,97 грн станом на 01.12.2019, а з 01.12.2022 року позивачу на виконання рішення по справі №300/8306/21 пенсія виплачувалась в розмірі 20930,00 грн, тому згідно норм частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», де зазначено, що якщо внаслідок перерахунку пенсій звільненим із служби військовослужбовцям розміри пенсій є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Відтак, позивачу забезпечено виплату з 01.02.2023 в тому ж самому розмірі 20930,00 грн. В зв'язку із наведеним, просить суд в задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
З аналізу вищезазначеного слідує, що невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення, що набуло законної сили.
Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі №638/643/17, від 18 квітня 2019 року у справі №808/2291/16, від 21 листопада 2019 року у справі №344/8720/16-а, від 29 листопада 2019 року у справі №805/5043/15-а, від 20 лютого 2020 року у справі №15/6834/15 та від 18 лютого 2022 року у справі №520/3601/19.
При цьому, в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Суд враховує сформовані та вже усталені позиції ЄСПЛ стосовно виконання судових рішень, які полягають у тому, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції ("Шмалько проти України", заява № 60750/00, пункт 43).
Суд також враховує позицію ЄСПЛ, сформовану, зокрема у справах "Hornsby v. Greece" (заява № 18357/91, пункт 40), "Деркач та Палек проти України" (заяви №34297/02 та №39574/02, пункт 18): право на суд, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін; ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок; право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні; виконання судового рішення, яке набрало законної сили підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок ("Immobiliare Saffi v. Italy", заява №22774/93, пункт 74).
Зазначений вище підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 01 червня 2022 року у справі №640/25836/20.
З огляду на вказане, рішення суду у даній справі, які набрали законної сили, підлягали виконанню пенсійним органом у повному обсязі.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині першій статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" йдеться про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу зазначених законодавчих норм слідує, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Частиною 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України).
Як встановлено судом, Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволено повністю, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, щодо застосування обмеження максимальним розміром при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в повному розмірі без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі № 300/2114/22 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі 300/2414/22 - без змін.
При цьому, приймаючи рішення у цій справі, суд виходив з того, що обмеження пенсії максимальним розміром не застосовується до військовослужбовців, в тому числі працівників поліції, оскільки, відповідне положення закону визнане неконституційним.
Суд зазначає, що грошове забезпечення позивача станом на момент прийняття судового рішення від 26.08.2022 у справі 300/2114/22, зокрема у період з 01.04.2019, було встановлене із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на листопад 2019 року відповідно до довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області" від 18.10.2021 за № 1719, що підтверджене рішенням суду від 09.02.2022 у справі №300/8306/21, яке набрало законної сили.
Таким чином, при здійсненні перерахунку на підставі судового рішення від 26.08.2022 у справі 300/2114/22 пенсійний орган був зобов'язаний такий перерахунок здійснити з застосуванням грошового забезпечення позивача, визначеного згідно довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області" від 18.10.2021 за № 1719.
Водночас, згідно протоколу за пенсійною справою №0903003697 (МВС) від 13.03.2023 вбачається, що пенсійним фондом пенсія позивачу обмежується максимальним розміром пенсії визначеним станом на 01.12.2019.
Вказане свідчить про невиконання судового рішення від 26.08.2022 у справі 300/2114/22 в повному обсязі щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в повному розмірі без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, що фактично порушує права позивача, та є безумовною підставою для встановлення судового контролю у даній справі, як це передбачено нормами статті 382 КАС України.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі 300/2114/22 шляхом зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області подати у визначений судом строк звіт про виконання рішення суду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 241-243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника заявника - адвоката Щадей Надія Василівна від 02.05.2023 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі 300/2114/22 задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі 300/2114/22.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в строк протягом 45 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі 300/2114/22.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Микитин Н.М.