21 червня 2023 року Справа 160/13596/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали повної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
16.06.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 16.06.2023 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним дії Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції щодо вчинення стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції мобінгу;
- зобов'язати Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції утриматись від вчинення мобінгу стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 року зазначена вище справа розподілена та 19.06.2023 року передана судді Пруднику С.В.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Так, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Згідно п. 1 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України», Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.
Згідно п. 2 вказаного Положення, суб'єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - Реєстр) є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що находяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства (далі - суб'єкти).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Таким чином, процесуальним законодавством передбачено, що стороною в адміністративній справі є особа, наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, що передбачає необхідність наявності статусу юридичної особи.
Як убачається із поданої до суду позовної заяви, позивачем у якості відповідача зазначено як Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції за кодом ЄДРПОУ 401018646.
В той же час, відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом (ЄДРПОУ 401018646) відсутня інформація щодо існування такого відповідача як Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
При цьому, за кодом ЄДРПОУ 40108646 наявна інформація як про Департамент патрульної поліції.
Тож, відповідно до ч. 1 ст.42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.
Частиною 1 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Пунктом 9 частини 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 3 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Тож, відповідно до ч. 1 ст.42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.
Частиною 1 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Пунктом 9 частини 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 3 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
З огляду на викладене, позивачу необхідно уточнити вірне найменування відповідача як суб'єкта владних повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, суддя зазначає, що обираючи серед цих формулювань, позивач викладає свої позовні вимоги і повідомляє суду про ті заходи, вжиття яких, з його погляду, дозволить ефективно поновити порушене право. Також зважаючи на дію в адміністративному судочинстві принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, захист прав приватної особи може здійснюватися судом також і в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективне поновлення порушеного права (частина 2 статті 5 КАС України).
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
В свою чергу, позивач просить суд визнати протиправним дії Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції щодо вчинення стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції мобінгу та зобов'язати Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції утриматись від вчинення мобінгу стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
Однак наступне формулювання позовних вимог не відповідає змісту частини 1 статті 5 КАС України, у якій зазначені способи захисту порушеного права. Згідно статті 245 КАС України, де визначені повноваження суду при вирішенні справи, суд, наприклад, може визнати дії суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій (пункт 3 частина 2 вказаної статті). В той же час, до компетенції адміністративного суду не входить визнання певних дій якимось фактом, актом, явищем, тощо.
З огляду на викладене, суддя вважає, що позивачем не зазначено про порушене право позивача та спосіб його відновлення у відповідності до приписів частини 1 статті 5 КАС України та відповідно до завдань адміністративного судочинства.
Суд звертає увагу на те, що однією із засад адміністративного процесу є положення про те, що конкретний позов суд розглядає лише один раз. Позивач не вправі одночасно порушити одну й ту ж справу кілька раз.
Вказане кореспондується із принципом остаточності судового рішення (res judicata), як складової принципу верховенства права. Загальне правило правової доктрини res judicata полягає в тому, що позивач, який порушив справу проти відповідача і отримав за результатом розгляду належне та остаточне рішення, не може ініціювати повторне судове провадження по відношенню до того самого відповідача, якщо: судовий позов ґрунтується на тих самих фактичних обставинах; позивач вимагає іншу компенсацію ніж було заявлено у попередній справі; нова вимога могла бути складовою частиною попередньої у першому рішенні.
Таким чином, розгляд і вирішення тотожних справ суперечить загальним принципам правосуддя. Тотожною є справа, в якій беруть участь ті самі сторони, збігається предмет і підстави позову.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому, слід наголосити, що вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Відтак, враховуючи положення статті 245 КАС України, позовні вимоги підлягають уточненню з урахуванням приписів частини 1 статті 5 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- позовної заяви та її копіями, відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами, вірним найменування відповідача (про якого наявна інформація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ) виходячи із приписів ст. 5 КАС України.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник