про відмову про залишення позовної заяви без розгляду
21 червня 2023 року Справа № 160/11074/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
22.05.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій позивач простить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року за штатною військовою посадою, з якої ОСОБА_1 було звільнено з військової служби, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 у редакції до внесення змін постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та від 12.05.2023 року №481 із відображенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року (2102,00 грн.), 01.01.2021 року (2270,00 грн.) та 01.01.2022 року (2481,00 грн.);
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року за штатною військовою посадою, з якої ОСОБА_1 було звільнено з військової служби, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- XII, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 у редакції до внесення змін постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та від 12.05.2023 року №481 із відображенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року (2102,00 грн.), 01.01.2021 року (2270,00 грн.) та 01.01.2022 року (2481,00 грн.);
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 копії довідок, направлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 за штатною військовою посадою, з якої ОСОБА_1 було звільнено з військової служби, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у редакції до внесення змін постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та від 12.05.2023 №481 із відображенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 (2102,00 грн.), 01.01.2021 (2270,00 грн.) та 01.01.2022 (2481,00 грн.).
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року за штатною військовою посадою, з якої ОСОБА_1 було звільнено з військової служби, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 у редакції до внесення змін постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та від 12.05.2023 року №481 із відображенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року (2102,00 грн.), 01.01.2021 року (2270,00 грн.) та 01.01.2022 року (2481,00 грн.).
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023 року зазначена вище справа розподілена та 23.05.2023 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою. Відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
15.06.2023 року від ОСОБА_1 до суду надійшло відповідь на клопотання про залишення без розгляду, в якому позивач просить відмовити з огляду на безпідставність та необґрунтованість доводів.
19.06.2023 року від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на приписи ст. ст. 122, 123 КАС України на правову позиція яка висловлена у постановах Верховного Суду.
Розглядаючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі судом не було встановлено порушення строку звернення до суду з позовною заявою.
Тим паче, як вже зазначено вище, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою. Відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Згідно з частино другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
У статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, включно, право на пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених статтями 22 та 64 Конституції України.
Верховний Суд досліджував питання застосування процесуальних строків у правовідносинах, що виникають з пенсійного забезпечення у постанові від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а та дійшов до висновку, що застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд у випадку визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
Суд касаційної інстанції наголосив, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі також - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що « право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою» (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03, пункт 30 рішення у справі «Наталія Михайленко проти України» від 30.05.2013, заява №49069/11).
Зазначена відмова Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області у видачі оновлених довідок прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого статтею 51 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення.
Суд звертає увагу також на положення пункту 24 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі також Порядок № 3-1) про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону ( 2262-12 ) уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що виходячи з принципу «належного врядування» пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону, а у випадку виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій уповноважені органи вчинять всі необхідні та обов'язкові дії для здійснення такого перерахунку. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності та неупередженості уповноважених органів.
Позивач звернувся до адміністративного суду із позовною заявою 22.05.2023 року, тобто в межах шестимісячного строку.
Суд звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що строк звернення до адміністративного суду з вимогою про видачу оновленої довідки розпочинає перебіг з дати, станом на яку визначається розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
За таких обставин, позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом. Беручи до уваги вищенаведене, відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити повністю.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Прудник