19 червня 2023 року Справа № 160/7651/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
12.04.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01.02.2021 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії оформленої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 09.06.2022 року №2781 з розрахунку 70 відсотків та індексацій базового ОСНП 2022 і 2023 років відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром;
- частково скасувати лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.04.2023 року №14072-9057/Б-01/8-0400-23 в частині відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2021 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсії оформленої Головним управлінням Державної служби України у Дніпропетровській області від 09.06.2022 року №2781 з обмеженням пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити з 01.02.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром та виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70 відсотків та індексацій базового ОСНП 2022 і 2023 років відповідних сум грошового забезпечення на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії оформленої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 09 червня 2022 року № 2781, з урахування раніше виплачених сум та виплатити заборгованість, яка виникла з 01.02.2021 року протягом місяця, з дати набрання законної сили рішення суду.
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01.02.2021 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії оформленої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 09.06.2022 року №2781 з розрахунку 70 відсотків та індексацій базового ОСНП 2022 і 2023 років відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром.
06.06.2023 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. На виконання ч. 4 ст. 63 Закону № 2262, Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року була прийнята Постанова "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" № 103. Порядок проведення перерахунку пенсій визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" від 13.02.2008 № 45. Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 було затверджено "Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402. Пунктом першим Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Порядком № 45 передбачено наступний порядок дій для здійснення перерахунку пенсій: державний орган повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення; Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку головними управліннями Пенсійного фонду України; головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій. Порядками № 45 та № 3-1 зазначено, що довідки про зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій подаються державним органом звідки було звільнено особу на підставі списків осіб яким необхідно провести перерахунок пенсії та сформованими органами Пенсійного фонду України після отримання відповідних повідомлень від державних органів на підставі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акта про перерахунок пенсій. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням по судовій справі № 826/3858/18 від 12 грудня 2018 року визнав протиправними та не чинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45. Відповідно до статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. 17 грудня 2019 року Верховним Судом було розглянуто зразкову адміністративну справу № 160/8324/19. Верховний суд дійшов наступного висновку, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, а отже, зміни внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, а відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.иВодночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема Головне управління та уповноважений державний орган у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився. Після скасування з 05.03.2019 Постанови № 103 та на час розгляду адміністративної справи, Урядом України не приймалось відповідного рішення про зміну грошового забезпечення військовослужбовців що були б підставою для проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям та не вносились зміни до Постанови № 704, крім того, Головне управління від Пенсійного фонду України не отримувало повідомлень про прийняття Кабінетом Міністрів України нових рішень щодо перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям. Отже, заявлені позовні вимоги в цій частині є передчасними, оскільки у Головного управління ще не виникло обов'язку здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки з іншими складовими в наслідок не дотримання відповідної процедуру порядку проведення перерахунку пенсій та відсутності відповідного нормативного акту Уряду України.
Формування ДСНС довідки в суперечить приписам ст. 63 Закону № 2262, Порядку № 45 та Порядку № 3-1, оскільки порушено алгоритм дій під час проведення перерахунку пенсій, про що було також наголошено у Рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18. Водночас, слід зазначити, що згідно із частинами першої та другої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Додатковими документами, які дають право на подальше підвищення пенсії є, встановлення групи інвалідності згідно довідки МСЕК або ВВК, перебування на утриманні пенсіонера непрацездатних членів сім'ї, участь в бойових діях на території Донецької і Луганської областей України тощо. Довідка про розмір грошового забезпечення є основним документом на підставі якого здійснюється призначення та перерахунок пенсії у зв'язку з зміною розміру грошового забезпечення в наслідок прийняття Урядом України відповідного рішення про перерахунок пенсії, а отже, Довідка ДСНС не може бути додатковим документом який би був підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії. Від позивача на адресу Головного управління заяви за встановленою Порядком № 3-1 формою заяви для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії в силу приписів статті 63 Закону № 2262, не надходило, Головним управлінням не приймалось рішення про перерахунок або відмову у перерахунку пенсії позивачу за результатами розгляду його заяви. До Головного управління від позивача надійшло звернення, яке за своєю формою не відповідало встановленої Порядком № 3-1 формі заяви для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії (додаток 1 до Порядку № 3-1) та в силу приписів статті 63 Закону № 2262 звернення позивача не може розцінюватися разом з копією довідки ДСНС як додатковим документом, який дає право на перерахунок пенсії з огляду на те, що додатковими документами, які дають право на подальше підвищення пенсії є, встановлення групи інвалідності згідно довідки МСЕК або ВВК, перебування на утриманні пенсіонера непрацездатних членів сім'ї, участь в бойових діях на території Донецької і Луганської областей України тощо. Крім того, Головним управлінням не приймалось рішення про перерахунок або відмову у перерахунку пенсії позивачу за результатами розгляду його звернення. Звернення було розглянуто у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян" за результатами якого, позивачу було повідомлено, що для здійснення перерахунку пенсії відсутні законні підстави. Враховуючи приписи частини другої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсії позивача можливий лише з дати подання позивачем відповідної заяви про перерахунок пенсії та (або) за умови дотримання ДСНС процедури проведення перерахунку пенсій визначеного Порядком № 45, оформлення ДСНС відповідної довідки за формою встановленою Порядком № 45 та Порядком № 3-1, а не з 01.04.2019 року, як того вимагає позивач, а отже, на час розгляду цієї справи у Головного управління відсутні правові підстави для проведення відповідного перерахунку пенсії позивача. Отже, у відповідності до статті 5 КАС України захисту підлягають лише порушені права, а суд не наділений повноваженнями вирішувати спір на майбутнє, заявлені позовні вимоги до Головного управління стосовно зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки ДСНС з 01.04.2019, в наслідок відсутності відповідної заяви позивача, не прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення, не внесенням змін до Постанови № 704 та відсутності нових рішень Уряду щодо перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям є передчасними.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсії провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання пенсіонером додаткових документів, а отже, позовні вимоги щодо перерахунку саме з 01.04.2019 не ґрунтуються на приписах чинного законодавства. правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли у січні березні 2018 року та листопаді 2019 р., водночас з цим позовом позивач звернувся у жовтні 2021 року, тобто з істотним пропуском строку передбаченого статтею 122 КАС України. Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Таким чином, позивачем, звернувшись до суду у жовтні 2021 року з позовними вимогами за 2019р., пропущено строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2023 року зазначена вище справа розподілена та 13.04.2023 року передана судді Пруднику С.В.
17.04.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 15.03.2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, за вислугу років, як працівник органів внутрішніх справ, у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2022 року по справі №160/14866/21 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2021 року згідно примітки до додатку № 1 та № 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” стосовно посадового окладу, визначеного виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року, встановленого згідно Закону України “Про державний бюджет на 2021 рік”, помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт 3,68, встановлений для 34 тарифного розряду, згідно додатку № 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та окладу за спеціальне звання полковник внутрішньої служби, визначений виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого згідно Закону України “Про державний бюджет на 2021 рік” станом на 01.01.2021 року, помноженої на тарифний коефіцієнт 0,84 встановлений для спеціального звання полковник внутрішньої служби згідно додатку № 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
За змістом виготовленої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області Довідки за №2781 від 09.06.2022 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, до якої включено наступні складові: посадовий оклад - 8350 грн. 00 коп.; оклад за військовим (спеціальним) званням - 1910 грн. 00 коп.; надбавка за вислугу років (50 %) - 5130 грн. 00 коп.; надбавка за особливості проходження служби (50 % (ПО+ВЗ+ВР) - 7695 грн. 00 коп.; премія (75 %) - 6262 грн. 50 коп., на загальну суму 29 347 грн. 50 коп.
15.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок і виплату пенсії у відповідності до вказаної вище довідки.
У відповідь на вказану вище заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направило позивачу лист за вих. №19973-14752/Б-01/8-0400/22 від 08.07.2022 року, в якому відмовило в проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №2781 від 09.06.2022 року, з посиланням на те, що умови проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанови КМУ №704 були передбачені п.п.1-2 Постанови КМУ №103, проте, 05.03.2019 р. набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18, яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р. залишено без змін, та яким визнано протиправними та нечинними пункти 1-2 Постанови КМУ №103, крім того, відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 24.12.2019 р. №1088 “Деякі питання виплати пенсій окремим громадянам” пункти 1-2 Постанови КМУ №103 виключені, у зв'язку із чим законі підстави для проведення перерахунку пенсії на підставі вищевказаної оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 р. відсутні.
Вважаючи відмову пенсійного органу протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
За реплікацією «Діловодство спеціалізованого суду» установлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 року у справі № 160/10511/22 позовну заяву ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оформленої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2021 року за №2781 від 09.06.2022 року, яка оформлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.07.2022 року за вих. №19973-14752/Б-01/8-0400/22.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.02.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, оформленої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №2781 від 09.06.2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 661 (шістсот шістдесят одна) грн. 60 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
За наслідками розгляду даної апеляційної скарги, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року по справі №160/10511/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, з 01.02.2021 року з розрахунку 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення зазначених у довідці №2781, розмір пенсії повинен був складати 20543,25 грн. (29347,50 грн. х 0,70). З урахуванням індексації базового ОСНП 2022 (20543,25*0,140) 2876,06 та індексації базового ОСНП 2023 (23419,31*0,197) 1500,00 основний розмір пенсії складає 24919,31 гривень. Однак, Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області при перерахунку пенсії з 01.03.2023 року застосувало обмеження пенсії позивача та виплатило її у значно меншому розмірі 20930,00 грн. чим вказаний позивачем розмір пенсії на яку позивач мав законні сподівання.
07.03.2023 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив: 1) здійснити перерахунок йому пенсії з 01.02.2021 року без обмеження максимального розміру вказаного у довідці №2781 від 09.06.2022 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії із урахуванням раніше виплачених сум та виплатити заборгованість. Яка виникла з 01.02.2021 року; 2) виплатити суму перерахунку пенсії з 01.02.2021 року без обмеження максимального розміру з урахуванням раніше виплачених сум однією сумою; 3) надати письмову відповідь про перерахунок пенсії; 4) надати копію перерахунку пенсії з 01.02.2021 року та нарахування пенсії по теперішній час.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на звернення позивача від 07.03.2023 (вх. № 9057/Б-0400-23 від 07.03.2023) з питання перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі №160/10511/22 листом від 05.04.2023 року №14072-9057/Б-01/8-0400/23 повідомило, що на звернення ОСОБА_1 із зазначеного питання від 14.02.2023 (вх. № 5617/Б-0400-22 від 14.02.2023) відповідь із додатками була надана листом від 15.03.2023 за № 9594-5617/Б-01/8- 0400/23. Повторно відповідач повідомив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі № 160/10511/22 та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2023 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.02.2021 у розмірі 70% від грошового забезпечення 29347,50 грн, яке зазначено у довідці від 09.06.2022 за № 2781, яка надана Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. Статтею 43 Закону № 2262 передбачено, що розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Рішенням суду від 22.09.2022 у справі № 160/10511/22 та ухвали від 02.02.2023 не зобов'язано провести обчислення пенсії без обмеження максимальним розміром. Таким чином, розмір пенсії та доплати на виконання рішення суду було обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону № 2262. Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на управління Пенсійного фонду України. Органи Пенсійного фонду України в своїй діяльності керуються нормами чинного законодавства. На означене звернення позивача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надало копії розрахунків пенсії станом на 01.02.2021 та на 01.04.2023, які проведено на виконання рішення суду.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначається Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
Цей Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законами України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року та «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 року внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 зазначив, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка не зазнала змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII.
Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16.12.1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином.
Означена позиція Суду була також підтверджена в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996 року, у якому Суд встановив, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Також у рішенні Європейського суду у справі «Кечко проти України» від 08.09.2005року встановлено, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вказану норму, право позивача на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, надбавками, доплатами, підвищеннями та премії з 01.02.2021 року на підставі довідки від 09.06.2022 року №2781, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У такій редакції вказану частину ст. 43 Закону №2262-XII викладено відповідно до Закону № 3668-VI від 08.07.2011 року.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 року, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень.
У зв'язку з чим, на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, згідно ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
У мотивувальній частині вказаного рішення, а саме, в п.2.3. Конституційний Суд України, зазначив, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року у справі № 1-31/2000 відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення у справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року є втрата чинності з 20 грудня 2016 року положення ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тому, з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратила чинність.
Щодо приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року замінено словами і цифрами "по 31.12.2017 року", суд зазначає наступне.
Буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня норма ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Тобто, з 2017 року ст.43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII до ч. 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Починаючи з 2017 року та до моменту ухвалення рішення у даній справі інших змін до ч.7 ст.43 Закону №2262-XII не вносилося.
Таким чином, з 20.12.2016 року до моменту ухвалення судом рішення в цій справі обмеження максимальним розміром пенсії є протиправним.
Також суд звертає увагу на те, що вказані зміни не стосуються перерахунку пенсії позивача, оскільки встановлювали конкретний період обмеження, а саме, по 31 грудня 2017 року в той час, як предметом спірних правовідносин є обмеження пенсії позивача під час здійснення її перерахунку з 01.02.2021 року максимальним розміром.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17 та від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, обмеження розміру пенсії позивача 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
Разом з тим, під час перерахунку пенсії, здійсненого на виконання рішення суду від 22.09.2022 року у справі № 160/10511/22, відповідач застосував обмеження її максимального розміру.
Конституційний Суд України неодноразово висловлювався стосовно того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Крім того, суд звертає увагу на те, що дійсно на момент виникнення спірних правовідносин існує колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Як вже було зазначено, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у ст.43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у п.п.52, 56 рішення від 14.10.2010 року у справі Щокін проти України (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
З огляду на викладене, у даній справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 року у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 року у справі №240/7087/20, від 17.02.2022 року у справі №640/11168/20, від 18.05.2022 року у справі №380/12337/20.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року є спеціальним до спірних правовідносин та саме його положення слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Таким чином, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Щодо індексації пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 118 встановлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до ст.ст.13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Також відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» встановлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
З огляду на те, що на час виникнення спірних правовідносин відсутня норма закону, яка визначає максимальний розмір пенсії, суд вважає дії відповідача щодо відмови у перерахунку розміру пенсії позивача на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 та від 24.02.2023 року № 168 із застосуванням обмеження її максимального розміру з 01.03.2022 року та, відповідно, з 01.03.2023 року протиправними, оскільки такі здійснені не у спосіб, визначений законом.
Крім того, суд звертає увагу, що у Висновку №11 від 18.12.2008 року Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень викладено наступні висновки:
«Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою й простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення й викласти його у зрозумілому стилі, доступному для всіх.»
«Кожен суддя може обрати власний стиль та побудову документа або використовувати типові зразки, якщо такі існують.»
Водночас, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 року у справі №11-164сап21, в тексті якої зазначено, що не повинно викликати сумнівів чи заперечень відносно того, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Тому, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 року у справі № 160/10511/22 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70 відсотків без нарахування та виплати індексації пенсії згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 та від 24.02.2023 року №168 з обмеженням пенсії максимальним розміром; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 року у справі № 160/10511/22 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70 відсотків; нарахувати та виплатити індексацію пенсії згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 та від 24.02.2023 року №168 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
При цьому, не підлягає до задоволення позовна вимога про зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплатити заборгованість, яка виникла з 01.02.2021 року протягом місяця, з дати набрання законної сили рішення суду, з огляду на її передчасність, оскільки перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 року у справі № 160/10511/22 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70 відсотків; нарахувати та виплатити індексацію пенсії згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 та від 24.02.2023 року №168 без обмеження пенсії максимальним розміром відповідачем станом на час розгляду даної справи здійснено не було, відтак, відсутні підстави вважати, що право позивача у цій частині буде порушено.
Стосовно строку звернення до суду з даним позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Строк звернення до адміністративного суду встановлено ст. 122 КАС України, за приписами ч.ч.1, 2 яких, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Загальні правила, закріплені у нормах адміністративного процесуального законодавства, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів.
Поняття "повинна була дізнатись", використане у ст. 122 КАС України, слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про прийняття оскаржуваного рішення та знала про обставини його прийняття. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 02 березня 2021 року у справі №758/7700/17 зазначив, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, з моменту отримання грошових виплат, при отриманні від органу Пенсійного фонду України повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Як встановлено судом, про порушення своїх прав на здійснення перерахунку та виплату пенсії з урахуванням складових грошового забезпечення, зазначених в довідці про розмір грошового забезпечення позивач дізнався з листа від 05.04.2023 року №14072-9057/Б-01/8-0400/23, яким позивача повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії.
З даним позовом до суду позивач звернувся 12.04.2023 року (позов подано до відділення поштового зв'язку), тобто з дотриманням строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.
Відтак, доводи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо пропуску звернення позивача до суду із даною позовною заявою є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 12.04.2023 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 року у справі № 160/10511/22 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70 відсотків без нарахування та виплати індексації пенсії згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 та від 24.02.2023 року №168 з обмеженням пенсії максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 року у справі № 160/10511/22 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70 відсотків; нарахувати та виплатити індексацію пенсії згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 та від 24.02.2023 року №168 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник