21 червня 2023 року Справа 160/13553/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
16.06.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні ОСОБА_1 виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 виходячи із 100 % сум підвищення пенсії, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018 з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21,02.2018, з урахуванням виплачених сум.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/13553/23 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує з позовних вимог, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні виплати позивачу виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019, виходячи із 100 % сум підвищення пенсії.
Обставини щодо заявлених позовних вимог позивач обумовлює проведеним перерахунком його пенсії на виконання постанови КМУ №103, внаслідок чого необґрунтовано, на переконання позивача, йому не виплачувалося 100% суми підвищення з 01.01.2018 .
Водночас, з цими позовними вимогами позивач звернувся до суду лише 16.06.2023, тобто із значним пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Представником позивача адвокатом Єрьоміною В.А. до позовної заяви подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої звертає увагу на гарантії права на справедливий суд, зазначаючи, що аналіз положень ст. 46 Закону № 1058-1V, ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством порядку за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів. Крім того, представник посилається на введений в Україні воєнний стан, зауваживши, що воєнний стан в країні є поважною причиною продовження процесуальних строків до закінчення воєнного стану. Протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55,124,129 Конституцією України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З огляду на викладене, просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити цей строк.
Розглянувши заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд доходить висновку про наступне.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).
При цьому, у визначенні моменту виникнення права на позов має значення, коли особа дізналася про факт порушення свого права, інтересу або коли саме вона повинна була дізнатись про це, і обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Водночас, вжиття конструкції «повинен був дізнатись» в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отримання ж позивачем листа відповідача від 13.04.2023 у відповідь на його заяву від 10.03.2023 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Наведені ж представником позивача доводи на обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними, оскільки такі обставини не можуть свідчити про існування об'єктивних, поважних та непереборних причин, що зумовили несвоєчасне звернення позивача до суду із цим позовом, зважаючи на те, що пенсійні виплати є щомісячними платежами і позивачу достеменно було відомо про те, що пенсія виплачується не у повному обсязі з 01.01.2018, як стверджує позивач.
Посилання представника позивача в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду на практику Верховного Суду щодо спірного питання, не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав та не доводить обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду з цим позовом.
Наведені представником позивача доводи щодо аналізу статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в обґрунтування поважності пропуску строку не враховуються судом, оскільки є нормами матеріального права щодо виплати пенсії та не розповсюджуються на процесуальні строки звернення до суду.
Посилання представника позивача на введений в країні воєнний стан з 24.02.2022 не обґрунтовують неможливість звернення позивача до суду із позовними вимогами щодо виплати пенсії з урахуванням 100% суми підвищення з 01.01.2018.
Більш того, обставини, з яким позивач пов'язує своє право на отримання 100% суми підвищення у спірних відносинах, виникли задовго до запровадження воєнного стану.
Суд зазначає, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду позивачем у встановлені строки у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.
У кожному конкретному випадку суд досліджує обставини, зазначені позивачем, у їх сукупності із наданими доказами на їх підтвердження.
Однак, представником позивача не наведено обставин та не надано належних доказів, що причини пропуску строку зумовлені саме запровадженням воєнного стану.
Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
З огляду на викладене, заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду необґрунтована, не містить належних доказів на підтвердження тієї обставини, що мали місце непереборні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду, позивачем не доведено пропуск звернення до суду з поважних причин, тому така заява задоволенню не підлягає.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити її без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом із зазначенням обґрунтованих підстав для його поновлення та з наданням належних доказів на підтвердження обставин поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Бухтіярова