21 червня 2023 року Справа № 160/6193/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЮКРЕЙН" (код ЄДРПОУ 41629320, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Будівельників, будинок 34) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, 49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Ольги княгині, будинок 22) про визнання протиправним та скасування рішення,-
Обставини справи: 29.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЮКРЕЙН" до Дніпровської митниці, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.12.2022 року №UA110000/2022/000050/2;
- визнати протиправним рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.01.2023 року №UA110150/2023000002/2;
- визнати протиправною картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2022/000210;
- визнати протиправною картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2023/000008.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.12.2022 року позивачем при митному оформленні товару визначило його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару позивачем відповідачу були надані всі необхідні документи, які відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 МК України. 29.12.2022 року митний брокер ТОВ "Смартфромтранс", діючий в інтересах позивача надіслав лист, яким повідомив митний орган про те, що усі наявні документи були надані та додаткові надаватись не будуть. У відповідь відповідач надав позивачеві картку відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товару від 29.12.2022. Під час другої поставки, яка була відвантажена згідно інвойсу №AV02023000000021 від 11.01.2023, пакувального листа від 11.01.2023та СМR від 12.01.2023 року митному органу було надано митну декларацію від 20.01.2023 року №23UA110150000591U9 та відповідні підтверджуючі документи. 20.01.2023 року митний брокер ТОВ "Смартфромтранс", діючий в інтересах позивача надіслав лист, яким повідомив митний орган про те, що усі наявні документи були надані та додаткові надаватись не будуть. Після чого позивачем було отримано картку відмови та рішення про коригування митної вартості товару від 20.01.2023 року №UA110150/2023/000002/2. Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 03.04.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
21.04.2023 року від Дніпровської митниці надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти вимог позовної заяви, вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості та картки відмови у здійсненні митного оформлення прийняті в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством. У відповідності до ст.337 МК України, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товару за ЕМД №22UA110150014843U0 від 29.12.2022 (рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2022 №UA110000/2022/000050/2 виявлені розбіжності. Декларантом не було надано додаткові документи у спростування виявлених невідповідностей та розбіжностей. У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням зазначеного, було прийнято рішення про коригування митної вартості. Аналогічна ситуація відбулася при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товару за ЕМД №23UA110150000591U9 від 20.01.2023 (рішення про коригування митної вартості товарів від 20.01.2023 №UA110150/2023/000002/2).
Станом на 21.06.2023 року відповідь на відзив від позивача на адресу суду не надходила. В заяві від 05.06.2023 року представником позивача повідомлено суд, що відповідь на відзив подаватись не буде, щоб не дублювати аргументи наведені у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЮКРЕЙН" (код ЄДРПОУ 41629320, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Будівельників, будинок 34) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 03.10.2017 року, про що внесено запис №12241020000087941.
Основний вид діяльності: 13.95 Виробництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них, крім одягу. Інші види діяльності: Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів, Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у., Виробництво іншого одягу й аксесуарів, Виробництво ігор та іграшок, Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення, Неспеціалізована оптова торгівля, Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у., Пакування.
02.12.2022 року між ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TICARET A.S. (Туреччина) (продавець) та ТОВ "Партнер Юкрейн" (покупець) було укладено контракт №02/12/22-1, згідно предмета якого, продавець зобов'язується поставити товар, узгоджений сторонами у відповідній специфікації та передати належні до товару документи, передати право власності згідно з умовами цього контракту, а покупець зобов'язується приймати і своєчасно та в повному обсязі оплачувати товар, в порядку і на умовах, передбачених цим контрактом та додатковими угодами до нього.
Кількість, асортимент, фасовка і вартість товару, а також строки поставки товару визначаються та узгоджуються сторонами у відповідній специфікації на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною цього контракту (п.2.2 Контракту).
Згідно специфікації №1 від 02.12.2022р. до контракту №02/12/22-1 від 02.12.2022 року, продукт поставки - рис білий тип ІR-64, в кількості 43000,00 кг, вартість 0,575 дол.США/кг. Всього 24725,00 дол.США. Порядок оплати 100% передоплати перед відвантаженням товару зі складу продавця.
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів ТОВ "Партнер Юкрейн" було задекларовано до митного поста Дніпровської митниці партію отриманого товару за електронною митною декларацією від 29.12.2022 року №22UA110150014843U0.
На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, позивачем надано митному органу наступні документи, про які зазначено в графі 44: банківський платіжний документ SWIFT від 08.12.2022р., рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №00000001106 від 22.12.2022, калькуляція транспортних витрат від 22.12.2022р., прайс-лист від 01.11.2022р., специфікація №1 від 02.12.2022р., контракт №02/12/22-1 від 02.12.2022р., договір про надання послуг митного брокера №С19/22 від 12.12.2022р., договір про перевезення №41629320/1 від 09.12.2022р., договір про перевезення №П/09/07/2020/8/2 від 09.07.2022р., заявка 5161 від 08.12.2022р., лист без ГМО від 13.12.2022р., довідка 9398250 від 27.12.2022р., сертифікат якості від 14.12.2022р., інформаційний лист від 14.12.2022р., лист №2/12 від 29.12.2022р.
Зазначені вище документи долучені позивачем до позовної заяви та містяться в матеріалах справи.
З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст.53 МК України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено - банківській платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісну та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом від 29.12.2022 року вих.№2/12, було повідомлено митний орган, що усі наявні документи до ЕВМД №22UA110150014843U0 від 29.12.2022 року надані, додаткові документи в десятиденний термін надаватись не будуть.
Перевіривши подані документи, відповідач встановив наявність розбіжностей, а тому, відповідно до вимог Митного кодексу України, відмовив у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та прийняв рішення №UA110000/2022/000050/2 від 29.12.2022 року.
В оскаржуваному рішенні №UA110000/2022/000050/2 від 29.12.2022 року, в графі 33, відповідач вказав зокрема таке (надіслано окремим повідомленням декларанту).
Згідно електронного інвойсу заявлено виробника товару «ARBEL BAKUYAT HUBUBAT SANAYI VE ТІ CARETA.S.» країну виробництва та походження - IN (Індія). До митного оформлення надано сертифікат якості (здоров'я) від 14.12.2022 виданий продавцем «ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE ТІ CARET A.S.» (Туреччина) та інформаційний лист від 14.12.2022 від продавця, в якому повідомлено, що товар індійського походження та компанія «ARBEL BAKLIYATHUBUBAT SANAYI VE ТІ CARET A.S.» є лідером, у виробництві, переробці та експорті зерна і т.д. Документально підтверджених відомостей щодо наявності виробничих потужностей ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE ТІ CARET AS, в Індії до митного оформлення не надано, що ставить під сумнів характер зовнішньоекономічної угоди. Пункту 1.2 контракту від 02.12.2022 №02/12/22-1 передбачено надання Експортної митної декларації продавця. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах FCA Меrсіn (Туреччина). згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), за терміном FCA покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару: Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 120000 грн. З метою підтвердження заявленого рівня вартості транспортування декларантам до митного контролю надано: договір про надання транспортних послуг від 09.12.2022 №41629320/1, укладений ТОВ «Партнер Юкрейн» (замовник) з ТОВ «Автоцех Україна» (експедитор), договір про надання транспортних послуг від 09.07.2020 №П709/0772020/8/2. укладений компанією ТОВ «Автоцех Україна» з ФОП ОСОБА_1 (перевізник), Заявка від 08.12.2022 №5161, рахунок від 22.12.2022 №00000001106, калькуляція транспортних витрат від 22.12.2022. Відповідно до відомостей рахунку від 22.12.2022 №00000001106, визначені наступні витрати на транспортування, оцінюваної парт її товарів: Міжнародні транспортно-експедиційні послуги по маршруту Мерсін -Джурджулешти - Рені - 120000 грн. Міжнародні транспортно-експедиційні послуги по маршруту Джурджулешти - Рені - Дніпро -74000 грн. Загальна сума 194000 грн. Згідно заявки від 08.12.2022 №5161 визначена вартість лише фрахту по маршруту на рівні 194000грн, тоді як згідно відомостей рахунку від 22.12.2022 №00000001106 вказана сума визначена як вартість транспортно-експедиційних послуг. Заявка не містить інформації щодо включення інших витрат, до вартості фрахту. Згідно пункту 5.2 договору від 09.12.2022 №41629320/1 розмір винагороди Експедитора становить різницю між вартістю перевезення, узгодженою між замовником третьою особою перевізником та вартістю перевезення, визначеною у цьому договорі. Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на комерційних умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, п. 4, 10 статті 58 МКУ), Податкового кодексу України (п. 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів. У рахунку від 22.12.2022 №00000001106 та заявці від 08.12.2022 №5161 відсутні числові значення винагороди експедитора, що унеможливлює перевірку здійсненого розрахунку складових митної вартості. Відповідно до пункту 5.3 договору від 09.12.2022 №941629320/1 рахунки підлягають оплаті протягом 0 днів із моменту доставки вантажу в пункт призначення, якщо інше не вказано в заявці. У заявці від 08.12.2022 №5161 визначено умови оплати: по отриманню вірно заповнених документів. У разі здійснення сплати транспортно-експедиційних послуг, прошу надати банківські платіжні документи.
Відповідно до ст.264 Митного кодексу України, відповідачем була заповнена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA110150/2022/000210.
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів ТОВ "Партнер Юкрейн" було задекларовано до митного поста Дніпровської митниці партію отриманого товару за електронною митною декларацією від 20.01.2023 року №23UA110150000591U9.
На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, позивачем надано митному органу наступні документи, про які зазначено в графі 44: пакувальний лист б/н від 11.01.2023р., рахунок-проформу №021213 від 02.12.2022р., рахунок-фактуру (інвойс) №AV02023000000021 від 11.01.2023р., автотранспортну накладну б/н від 12.01.2023р., супровідний документ Т1 №23ТR330100000069999 від 12.01.2023р., фітосанітарний сертифікат від 12.01.2023р., декларацію походження товару №0229561 від 11.01.2023р., банківський платіжний документ SWIFT від 08.12.2022, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №3 від 13.01.2023р., довідка про транспортні витрати №16/01-20 від 16.01.2023р., прайс-лист від 01.12.2022р., специфікація №1 від 02.12.2022р., контракт №02/12/22-1 від 02.12.2022, договір надання послуг митного брокера №с19 від 09.01.2023, заявка №Є21787 від 09.01.2023, лист без ГМО від 11.01.2023р., сертифікат якості від 12.01.2023р., інформаційний лис від 14.12.2022р.
Зазначені вище документи долучені позивачем до позовної заяви та містяться в матеріалах справи.
З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст.53 МК України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено - банківській платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісну та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом від 20.01.2023 вих.№1/01, було повідомлено митний орган, що усі наявні документи до ЕВМД №23UA110150000591U9 від 20.01.2023 року надані, додаткові документи в десятиденний термін надаватись не будуть.
Перевіривши подані документи, відповідач встановив наявність розбіжностей, а тому, відповідно до вимог Митного кодексу України, відмовив у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та прийняв рішення №UA110150/2023/000002/2 від 20.01.2023 року.
В оскаржуваному рішенні №UA110150/2023/000002/2 від 20.01.2023 року, в графі 33, відповідач вказав зокрема таке (надіслано окремим повідомленням декларанту).
ТОВ «Партнер Юкрейн» до митного контролю та оформлення 20.01.2023 за ЕМЦ №23UA110150000591U9 (№UA 110150/2023/000591) заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44) від 02.12.2022 №02/12/22-1 з компанією ARBEL BAKLIYATHUBUBAT SANAYI VE ТІ CARET A.S. (Туреччина), специфікацією від 02.12.2022 №1, рахунком-інвойс від 11.01.2023 № AV02023000000021.
Згідно електронного інвойсу заявлено виробника товару «АRBEL BAKLIYATHUBUBAT SANAYI VE ТІ CARET A.S., країни виробництва та походження - Індія. До митного оформлення надано сертифікат якості (здоров'я) від12.01.2023р., виданий продавцем, «RBEL BAKLIYATHUBUBAT SANAYI VE ТІ CARET A.S. (Туреччина) та інформаційний лист від 14.12.2022 від продавця, в якому повідомлено, що товар індійського походження та компанія «ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE ТІ CARET A.S.» є лідером у виробництві, переробки та експорті зерна і т.д. Документально підтверджених відомостей щодо наявності виробничих потужностей ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE ТІ CARET A.S. в Індії до митного оформлення не надано, що ставить під сумнів характер зовнішньоекономічної угоди. Пункту 1.2 контракту від 02.12.2022 №02/12/22-1 передбачено надання Експортної митної декларації продавця. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах FCA Мерсін (Туреччина), згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), за терміном FCA покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 90000 грн. З метою підтвердження заявленого рівня вартості транспортування декларантом до митного контролю надано: договір транспортно-експедиційного обслуговування від 02.01.2023. №1972 укладений ТОВ «Партнер Юкрейн» (замовник) з TOB «ТЕК «Енергія» (експедитор); договір транспортно-експедиційного обслуговування від 09.01.2023 №1969 укладений компанією ТОВ "ТЕК "Енергія" з ФГ "ВЕЛЛФРУКТ" (перевізник), заявка 21787 від 09.01.2023, рахунок від 13.01.223 №3, довідка від 16.01.2023 №16/01-2023. Відповідно до відомостей рахунку від 13.01.2023 №3, визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: Надання послуг з організації перевезення вантажів з залученням перевізника, по маршруту Мерсін (Туреччина)- п/п Порубне-Сірет, а/м CE9300EH/CE7634XT, заявка №21959 від 10.01.23р. 90000 грн.; Надання послуг з організації перевезення вантажів з залученням перевізника по маршруту п/п Порубне-Сірет - м.Дніпро (Україна) а/м СЕ9300ЕН/ НОМЕР_1 . заявка 21959 від 10.01.2023 року в т.ч. експедиційні послуги - 500,00 грн. - 75000 грн. Загальна сума 165000 грн. У рахунку від 13.01.2023 №3 вказані реквізити заявки 21959 від 10.01.2023, що до митного оформлення не надано. У графі 44 ЕМД наявна лише заявка 21787 від 09.01.2023р. Згідно рахунку від 13.01.2023 №3 визначена вартість експедиційних послуг на рівні 500 грн. лише на території України.
Незгода позивача зі вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів стала підставою для звернення до суду з цим позовом про їх скасування.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України (у відповідній редакції) метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.
Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.
Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.
Так, на виконання вимог, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом першим частини 3 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до частини першої та другої 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив з того, що подані документи містять розбіжності.
Стаття 57 Митного кодексу України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною другою статті 58 Митного кодексу України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до положень статті 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Так, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено, що: "Згідно електронного інвойсу заявлено виробника товару «ARBEL BAKUYAT HUBUBAT SANAYI VE ТІ CARETA.S.» країну виробництва та походження - IN (Індія). До митного оформлення надано сертифікат якості (здоров'я) від 14.12.2022 виданий продавцем «ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE ТІ CARET A.S.» (Туреччина) та інформаційний лист від 14.12.2022 від продавця, в якому повідомлено, що товар індійського походження та компанія «ARBEL BAKLIYATHUBUBAT SANAYI VE ТІ CARET A.S.» є лідером, у виробництві, переробці та експорті зерна і т.д. Документально підтверджених відомостей щодо наявності виробничих потужностей ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE ТІ CARET AS, в Індії до митного оформлення не надано, що ставить під сумнів характер зовнішньоекономічної угоди".
З приводу цього суд зазначає, що наведені факти жодним чином не можуть впливати на зміну митної вартості товарів за цими поставками. Крім того, норма ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення і до такого переліку документи щодо виробничих потужностей виробника товару в іншій країні не відносяться, отже, витребування таких відомостей митним органом у позивача суперечить приписами ст.53 Митного кодексу України.
Щодо не надання митної декларації країни відправлення, то митна декларація країни відправлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України не є обов'язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відсутність у митній декларації країни відправлення певних реквізитів не свідчить про неможливість ідентифікації митної декларації з конкретною доставкою. Митна декларація країни відправлення містить дані про постачальника, покупця, умови поставки, вагу, найменування про кількість та ціну товару, номери контейнерів, що в повній мірі співпадає з даними, зазначеними в поданих до митного оформлення документах. До того ж, відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів контракту не впливає на числові значення складових митної вартості. Наявні в матеріалах справи документи містять достатньо інформації, яка дозволяє ідентифікувати приналежність цих документів до поставки товару.
Однією з підстав прийняття оскаржуваного рішення митним органом зазначено, що "Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 120000 грн. З метою підтвердження заявленого рівня вартості транспортування декларантам до митного контролю надано: договір про надання транспортних послуг від 09.12.2022 №41629320/1, укладений ТОВ «Партнер Юкрейн» (замовник) з ТОВ «Автоцех Україна» (експедитор), договір про надання транспортних послуг від 09.07.2020 №П709/0772020/8/2. укладений компанією ТОВ «Автоцех Україна» з ФОП ОСОБА_1 (перевізник), Заявка від 08.12.2022 №5161, рахунок від 22.12.2022 №00000001106, калькуляція транспортних витрат від 22.12.2022. Відповідно до відомостей рахунку від 22.12.2022 №00000001106, визначені наступні витрати на транспортування, оцінюваної парт її товарів: Міжнародні транспортно-експедиційні послуги по маршруту Мерсін -Джурджулешти - Рені - 120000 грн. Міжнародні транспортно-експедиційні послуги по маршруту Джурджулешти - Рені - Дніпро -74000 грн. Загальна сума 194000 грн. Згідно заявки від 08.12.2022 №5161 визначена вартість лише фрахту по маршруту на рівні 194000грн, тоді як згідно відомостей рахунку від 22.12.2022 №00000001106 вказана сума визначена як вартість транспортно-експедиційних послуг. Заявка не містить інформації щодо включення інших витрат, до вартості фрахту. У рахунку від 22.12.2022 №00000001106 та заявці від 08.12.2022 №5161 відсутні числові значення винагороди експедитора, що унеможливлює перевірку здійсненого розрахунку складових митної вартості. Відповідно до пункту 5.3 договору від 09.12.2022 №941629320/1 рахунки підлягають оплаті протягом 0 днів із моменту доставки вантажу в пункт призначення, якщо інше не вказано в заявці."
Так, позивачем митному органу на підтвердження витрат на транспортування були надані: договір від 09.12.2022 №41629320/1, від 09.07.2020 №П/09/07/2020/8/2, заявку від 08.12.2022 №5161, рахунок від 22.12.2022 №00000001106 та калькуляцію транспортних витрат від 22.12.2022.
Відповідно до рахунку на оплату №00000001106 від 22.12.2022, міжнародні транспортно-експедиційні послуги по маршруту Туреччина, Мерсін-Джурджулешти Рені склали 120000,00 грн. В калькуляції транспортних витрат від 22.12.2022 зазначено, що транспортне обслуговування від Мерсін до кордону України Джурджулешти Рені складають 120000,00 грн. Таким чином, в вартість послуги по маршруту Туреччина Мерсін-Джурджулешти Рені було включено як вартість послуг з перевезення товару, так і вартість експедиційних послуг.
Щодо того, що відповідно до пункту 5.3 договору від 09.12.2022 №941629320/1 рахунки підлягають оплаті протягом 0 днів із моменту доставки вантажу в пункт призначення, якщо інше не вказано в заявці.
Як встановлено судом, вантаж від перевізника було отримано 30.12.2022 року, у зв'язку з чим складено акт надання послуг №1119 від 30.12.2022р. У зв'язку з простоєм перевізника на пункті митного контролю вартість послуг після ввезення товару на митну територію країни збільшилась на 5500,00 грн., через що було надано перевізником скорегованих рахунок на оплату, який був сплачених позивачем 30.12.2022р.
Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об'єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2022 №UA110000/2022/000050/2, від 20.01.2023 №UA/110150/2023/000002/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110250/2022/000210, №UA110150/2023/000008 є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір в загальному розмірі 8052,00 грн. сплачений згідно платіжного доручення №2530 від 23.03.2023 на суму 2684,00 грн., №2531 від 23.03.2023 на суму 2684,00 грн., №2532 від 23.03.2023 на суму 2684,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Крім цього, у позовній заяві позивач наводить розрахунок судових витрат, зокрема з понесених та очікуваних витрат на правничу допомогу адвоката (з розрахунку 1000 грн./год) в загальній сумі 15000,00 грн., що складаються з складання тексту позовної заяви за 10 год. роботи 10000,00 грн. та очікувані витрати на загальну суму 5000 грн. (підготовка процесуальних документів по суті справи на орієнтовну суму за 5 годин роботи 5000 грн.).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, суд враховує таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду подано копію ордеру про надання правничої (правової) допомоги від 24.03.2023 року (Серія АЕ №1111794) для здійснення представництва інтересів позивача відносно адвоката Дударенко Анастасії Дмитрівни; копію платіжного доручення №2529 від 23.03.2023 року про сплату 10000 грн. за послуги адвоката; копію акту №1 приймання-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 22.03.2023 до Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 22.02.2021 року; копію Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 22.02.2021 року; рахунок №1 від 22.03.2023 року на суму 10000,00 грн.
Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як зазначалося вище, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зазначає, що при вирішенні питання про стягнення на користь позивача судових витрат, суд зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Судом здійснено аналіз наданих адвокатом послуг, що наведений в акті наданих послуг (складання позовної заяви), та оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, суд зазначає, що вартість заявлених послуг на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., не відповідають критерію співмірності розміру витрат з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт.
Дана справа є справою не значної складності, тому суд вважає витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. надлишковими та такими, що не відповідають приписам статті 134 КАС України і відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UА110000/2022/000050/2 від 29.12.2022 року.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110150/2022/000210.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UА110150/2023/000002/2 від20.01.2023 року.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110150/2022/000210.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЮКРЕЙН" (код ЄДРПОУ 41629320, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Будівельників, будинок 34) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8052,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ ВП 43971371).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко