26 травня 2023 року Справа №160/3918/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо не розгляду заяви-розрахунку від 20.09.2021 року поданою щодо виплати грошових коштів по лікарняному листу серії АДТ № 888468 по суті, із прийняттям вмотивованого рішення;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області повторно розглянути заяву-розрахунок від 20.09.2021 року поданою щодо виплати грошових коштів по лікарняному листу серії АДТ № 888468 по суті, із прийняттям вмотивованого рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
14.04.2023р. представником Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому позивач зазначає, що спірна заява-розрахунок подана Страхувальником, роботодавцем - ФОП ОСОБА_1 , а листок непрацездатності серії АДТ № 888468 належить найманому працівнику, ОСОБА_2 , є незрозумілим яким чином порушуються права, свободи або законні інтереси фізичної особи ОСОБА_1 .
Крім того, 22.05.2023р. відповідачем надано до суду докази направлення позивачу відзиву на позов.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Судом встановлено, що в шапці позовної заяви зазначено: позивач - ОСОБА_1 ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 , адреса Донецька область, м.Донецьк, рнокпп НОМЕР_2 , відповідач - ГУПФУ адреса Дніпропетровська область.
В тексті позовної заяви, зазначено: позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код згідно з ЄДРПОУ НОМЕР_2 , м.т. НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Адреса для листування: АДРЕСА_2 ; відповідач - Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області, 84112 м. Слов'янськ, вул. Соборна 3, ЄДРПОУ 13486010, тел/факс. (06626) 622564, 622597, gu@dn.pfu.gov.ua.
Відповідно до п.п.8, 9 ст.4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно положень статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами, суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Слід також звернути увагу позивача на те, що важливе значення має структура позовної заяви, оскільки це забезпечує правильне її сприйняття та полегшує аналіз аргументів.
Позовна заява складається з вступної, описової, мотивувальної і прохальної частини.
У вступній частині позовної заяви у правому верхньому куті аркушу зазначаються найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; ціна позову, якщо позовні вимоги містять матеріальні вимоги.
В описовій частині здійснюється виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
В мотивувальній частині позовної заяви позивач наводить обґрунтування своєї правової позиції, вимог до відповідача. У цій частині позивач посилається на конкретні фактичні обставини справи та юридичні факти, які підтверджують його вимоги.
В прохальній частині містяться безпосередньо позовні вимоги, які мають бути максимально чітко і зрозуміло сформовані.
Завершується написання позовної заяви зазначенням переліку документів, що додаються до неї, датою подання та підписом позивача чи його представника.
Так, приписами п.п. 2, 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено що в позовній заяві зазначаються:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Згідно ч.8 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Частинами 3, 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається: - документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону: - заява про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
У супереч зазначених вимог, як було встановлено судом вище, у вступній частині позовної заяви (відомості про сторін), найменування сторін та адреси зазначені не в повному обсязі та суперечать в відомостям про них, які зазначені в описовій частині позовної заяви.
Також, суд акцентує увагу, що позов подано та підписано (у т.ч. сформовано в системі «Електронний суд») ОСОБА_1 , як фізичною особою, проте позовні вимоги направлені на захист прав та інтересів фізичної особи-підприємців ОСОБА_1 , як страхувальника (роботодавця) щодо не розгляду заяви-розрахунку від 20.09.2021 року відносно найманого працівника ОСОБА_2 .
Таким чином, в позовній заяві позивач не зазначає обґрунтувань, яким чином порушені її права, свободи чи інтереси, як фізичної особи ОСОБА_1 , оскаржуваною бездіяльністю щодо не розгляду заяви-розрахунку від 20.09.2021 року поданого ФОП ОСОБА_1 з боку відповідача у даних спірних правовідносинах.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
При цьому, не надано жодних доказів та актуальної інформації на підтвердження реєстрації ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця, станом на момент звернення до суду із даним позов, а також не надано доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, у т.ч. докази перебування у трудових відносинах позивача із ОСОБА_2 .
Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору або заяву про звільнення/відстрочення від сплати судового збору з відповідними доказами.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю та недієздатних осіб.
Вказаною нормою Закону встановлені пільги саме для фізичних осіб, а не фізичних осіб-підприємців (учасників господарських правовідносин).
Додатково, суд звертає увагу, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлено, що пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію дитина з інвалідністю (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).
З огляду на викладене, право особи на одержання пільг та привілеїв підтверджується саме посвідченням встановленого зразка.
Отже, на момент звернення до суду позивачем не підтверджено належними документами своє право на звільнення від сплати судового збору.
З огляду на наведене, позивачеві, слід надати або завірений належним чином відповідний документ на підтвердження того, що остання дійсно має право на звільнення від сплати судового збору на підставі п. 9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", або надати документ про сплату судового збору, якщо подано ФОП - 2684,00грн., якщо фізичною особою - 1073,60грн.
Згідно ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд залишає заяву без розгляду якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
Керуючись статтями 48, 160, 161, 169, 171, 240, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з моменту отримання копії ухвали шляхом надання виправленого позову у кількості відповідно до сторін, а саме:
- уточнити суб'єктний склад сторін з урахуванням змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема зазначити обґрунтування яким чином порушені права, свободи чи інтереси позивача, як фізичної особи оскаржуваною бездіяльністю з боку відповідача із наданням відповідних доказів;
- зазначити у вступній частині позовної заяви повні та правильні відомості сторін відповідно до п.2 ч. 5 ст. 160 КАС України;
- викласти позовні вимоги щодо предмету спору із зазначенням належного способу захисту прав позивача та навести їх обґрунтування із наданням доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- надати засвідчені належним чином у відповідній кількості сторін докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача (у т.ч. докази на підтвердження реєстрації ОСОБА_1 в якості ФОП, станом на момент звернення до суду із даним позов, а також докази перебування у трудових відносинах позивача із ОСОБА_2 );
- надати до суду оригінал документа про сплату судового збору у відповідному розмірі (для ФОП - 2684,00грн., для фізичних осіб - 1073,60грн.) або обґрунтоване клопотання про звільнення чи відстрочення його сплати із надання підтверджуючих доказів.
У разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Суддя Н.В. Турлакова