21 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/5619/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Законний представник позивача Полінога Таміла Степанівна, що діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (відповідач) про визнання протиправною відмови №11.10-10/1315/2023 від 09.02.2023 щодо надання ОСОБА_2 статусу члена сім'ї померлого ветерана війни та видачі посвідчення члена сім'ї померлого ветерана війни; зобов'язання надати ОСОБА_2 статус члена сім'ї померлого ветерана війни відповідно до ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видати відповідне посвідчення члена сім'ї померлого ветерана війни.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.02.2023 Департаментом соціальної політики Луцької міської ради відмовлено у встановленні статусу члена сім'ї померлого ветерана війни та видачі відповідного посвідчення ОСОБА_2 , у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують причинний зв'язок смерті батька позивача з захворюванням, пов'язаним з перебуванням на фронті.
Представник позивача не погоджується із прийнятим рішенням, оскільки вважає, що на позивача поширюється чинність абзацу першого пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з яким до осіб, на яких поширюється чинність Закону, належать сім'ї військовослужбовців, зазначених у статтях 6,7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово .
У поданому до суду відзиві від 27.04.2023 представник відповідача позов не визнала з тих підстав, що абзацом першим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
Відтак, право на отримання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни мають сім'ї лише осіб з інвалідністю внаслідок війни, які: загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва; померли внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
Як вбачається з документів, доданих позивачкою до позовної заяви та наявних у відповідача, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Документи, які б підтверджували факт смерті ОСОБА_3 , яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, позивачем не надано ні до суду, ні відповідачу при поданні заяви про надання статусу.
Оскільки, наданими позивачкою доказами не підтверджено, що ОСОБА_3 , будучи особою з інвалідністю внаслідок війни, помер внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, як це передбачено абз.1 п.1 ст.10 Закону, підстав для надання його сину ОСОБА_2 статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни немає.
З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , що є законним представником/опікуном, ОСОБА_2 , на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.10.2009 по справі № 2о-250/09 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, звернулась до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявою щодо встановлення статусу члена сім'ї померлого ветерана війни своєму братові ОСОБА_2 , оскільки він є сином померлої особи з інвалідністю внаслідок війни 1 групи - ОСОБА_3 .
Однак Департаментом соціальної політики Луцької міської ради листом від 09.02.2023 №11.10-10/1315/2023 було відмовлено в задоволенні заяви у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують причинний зв'язок смерті батька позивача з захворюванням, пов'язаним з перебуванням на фронті (а.с.9).
Не погоджуючись з відмовою Департаменту соціальної політики Луцької міської ради у встановленні статусу позивачу ОСОБА_2 члена сім'ї померлого ветерана війни, представник позивача звернулася з даним позовом до суду.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 10 Закону України № 3551-ХІІ від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551-ХІІ) чинність цього Закону поширюється на: сім'ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів.
До членів сім'ї, загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
Аналіз вказаних положень Закону № 3551-ХІІ дає підстави дійти висновків, що чинність вказаного поширюється на сім'ї: військовослужбовців; партизанів; підпільників; учасників бойових дій на території інших держав; прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону.
До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать, зокрема: діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття.
Крім того, право на отримання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни мають сім'ї лише осіб з інвалідністю внаслідок війни, які:
- загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва; - померли внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю з дитинства першої групи, що підтверджується довідкою МСЕК №143258 Серії 12ААА від 01.04.2015 (а.с.13).
ОСОБА_3 (батько позивача ОСОБА_2 ) був ветераном, та інвалідом війни І групи довічно, що отримав інвалідність в зв'язку із пораненням пов'язаним із захистом Батьківщини, що підтверджується копією довідки до Акту огляду МСЕК № 054940 від 20.11.2006 (а.с.12).
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.10.2008 вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10).
Як уже зазначалось судом, що чинність Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» поширюється на членів сім'ї військовослужбовців, які загинули (пропали безвісті) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків) або померли внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п.2.4.5 Положення №402 ВЛК може приймати постанову про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення.
Відповідно до п. 21.5 «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби» або «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» або "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.
Отже, для отримання посвідчення члена сім'ї померлого ветерана війни позивачу (представнику позивача) необхідно було надати відповідачу документи, які б підтверджували факт смерті ОСОБА_3 , яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
Як вбачається з доданих до матеріалів справи документів, представником позивача не подано ні до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради ні до суду жодних доказів, які б підтверджували, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи представнику позивача у наданні статусу ОСОБА_2 члена сім'ї померлого ветерана війни та видачі відповідного посвідчення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.М. Димарчук