Справа № 703/270/21
6/703/27/23
21 червня 2023 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Криви Ю.В.
за участю секретаря судового засідання Холодняк Л.П.
державного виконавця Панасенка О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сміла подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенка Олександра Андрійовича про розшук боржника ОСОБА_1 ,-
встановив:
10 травня 2023 року головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенко О.А. за погодженням з начальником вказаного відділу ДВС Решетняком В.А. звернувся до суду з вищевказаним поданням, в якому просить оголосити розшук боржника ОСОБА_1 .
Заявлену вимогу державний виконавець обґрунтовує тим, що в провадженні Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №48971269 відносно ОСОБА_1 до складу якого входять 19 виконавчих проваджень на загальну суму 688 597 гривень 40 копійок. У зв'язку з тим, що боржником рішення не виконані, державним виконавцем розпочате примусове виконання виконавчих документів . У відповідності до даних Єдиного реєстру ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, агентства з ідентифікації і реєстрації тварин, національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної авіаційної служби України встановлено, що рухоме майно, тварини та цінні папери за боржником не зареєстровані.
17 червня 2022 року з метою забезпечення виконання зведеного виконавчого провадження накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та оголошено заборону його відчуження.
Згідно відомостей баз даних системи персоніфікованого обліку Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах та не отримував пенсію, на рахунках, відкритих у банківських установах відсутні кошти, які підлягають примусовому списанню.
В ході проведення виконавчих дій встановлено, що за боржником зареєстровано об'єкт нерухомого майна, а саме чотирьохкімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в іпотеці в АТ «Альфа-Банк».
29 січня 2021 року та 04 лютого 2022 року боржником заповнено декларацію про доходи та майно боржника фізичної особи та його ознайомлено з положеннями ст.19 Закону України «Про виконавче провадження».
29 січня 2021 року та 23 квітня 2022 року боржником надано пояснення щодо невиконання рішення суду.
01 листопада 2022 року в рамках зведених виконавчих проваджень №48971269 та №54662301 (боржником у якому виступає ТОВ «Тритон-Лімітед», керівником якого є ОСОБА_1 ) здійснено виходи за адресами, які зазначені у виконавчих документах та визначених як місце проведення виконавчих дій, а саме за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_1 , однак перевірити майновий стан ОСОБА_1 не виявилося можливим, так як двері державному виконавцю ніхто не відчинив. Зі слів сусідів, боржник за вказаними адресами з'являється рідко та виїхав до російської федерації.
13 січня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на кошти, які можуть міститися на розрахункових рахунках боржника ОСОБА_1 в банківських установах.
Державний виконавець вказує, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, яке відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню, заходів щодо повного або часткового погашення боргу не вживає. Виконавчі документи на сьогоднішній день боржником не виконано, дій спрямованих на їх виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Окрім того, 21 квітня 2023 року до Відділу ДВС надійшла заява одного із стягувачів - ОСОБА_2 , в якій останній просить звернутися до суду з поданням про розшук боржника ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, оскільки боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання виконавчих документів та проявляє свідому бездіяльність, відомості про його фактичне місцеперебування відсутні, просить оголосити його у розшук.
Розгляд подання призначено судом на 29 травня 2023 року.
Судове засідання 29 травня 2023 року було відкладено на 07 червня 2023 року в зв'язку із зайнятістю судді в іншому судовому засіданні.
Судове засідання 07 червня 2023 року було відкладено на 21 червня 2023 року в зв'язку із зайнятістю судді в іншому судовому засіданні.
07 червня 2023 року на електронну адресу суду надійшло письмове клопотання боржника ОСОБА_1 засвідчене електронно-цифровим підписом останнього, згідно з яким боржник просив у задоволенні подання Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - відмовити. Вказує, що звернення державного виконавця до суду про оголошення його розшуку у зведеному виконавчому провадженні носить виключно формальний характер, покликане на безпідставне накладення обмежень на нього, як боржника та не має достатніх правових підстав. Зауважив, що він протягом 2022-2023 років здійснив погашення заборгованості у п'яти виконавчих провадженнях, а саме №39253840, №61568175, №57335170, №57335528 та №63985930, на загальну суму 355794 грн., в зв'язку з чим зазначені виконавчі провадження було закрито. Крім того повідомив, що у зв'язку із тотальним безробіттям, яке мало місце на початку вторгнення росії до України, а також через свій незадовільний стан здоров'я, він був змушений виїхати за межі України та на даний час перебуває в Німеччині, де проходить лікування у клініці доктора ОСОБА_3 , оскільки є інвалідом ІІІ групи. Вважає, що подання державного виконавця є передчасним, адже наразі відсутні дані щодо ухилення його, як боржника, від сплати боргу; у справі відсутні докази, які підтверджували б вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника. Окрім того, враховуючи наявність у суду відомостей про його місце перебування, вважає, що у разі задоволення подання державного виконавця про розшук боржника, це буде суттєвим втручанням у його приватне життя у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та не буде мати ознак легітимності.
Державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенко О.А у судовому засіданні заявлене подання підтримав у повному обсязі з наведених у ньому підстав, просив його задовольнити та крім того зазначив, що після звернення до суду із вказаним поданням про розшук боржника, ОСОБА_1 у вказаному зведеному виконавчому провадженні частково здійснив погашення заборгованості, сплативши кошти на загальну суму в розмірі 3085 грн. 05 коп. Також зазначив, що судом постановлено ухвалу про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, однак до постановлення вказаної ухвали встиг покинути межі України.
Суд, заслухавши доводи державного виконавця, проаналізувавши фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, дослідивши подані письмові докази в їх сукупності, врахувавши позицію боржника, викладену письмово, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання з огляду на таке.
Відповідно до ст. 438 ЦПК України, розшук боржника оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Відповідно ч.2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.05.2018 року № 916/1605/15-г та від 31.07.2019 року № 554/13475/15-ц.
Суд зазначає, що в процесі примусового виконання рішень, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, виконавець під час здійснення виконавчого провадження наділений досить широким колом повноважень, які визначені ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", в тому числі правом на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Тобто, перш ніж звертатися до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, виконавець самостійно вживає заходів щодо встановлення місця проживання боржника.
Підставою для звернення виконавця до суду з поданням про розшук боржника, є відсутність відомостей про місце перебування та проживання боржника-фізичної особи. Виконавцем здійснюється перевірка місця проживання боржника, місця реєстрації якщо вони відрізняються. Про встановлення факту відсутності боржника за місцем реєстрації (проживання) складається акт. Додатково здійснюється перевірка майнового стану, надсилаються запити про встановлення факту працевлаштування та отримання доходів. Виходячи із зазначених норм, суд зобов'язаний перевірити, які саме заходи вчинені державним виконавцем для виконання рішення суду, і чи вчинялись вони взагалі, а також перевірити достовірність інформації виконавця щодо неможливості встановити місце проживання чи перебування боржника. Суд може прийняти рішення про розшук боржника тільки в разі, якщо особі, що здійснює виконавче провадження, не відоме місце проживання, перебування, місцезнаходження боржника, зокрема вжитими державним виконавцем заходами не виявлено таку особу за місцем її реєстрації, проживання, роботи, навчання, тощо.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що звернення державного виконавця до суду із поданням про розшук боржника повинно бути підтверджене відповідними документами, що підтверджують підстави та наявність невиконаного виконавчого провадження з вини боржника.
З доданих до подання доказів судом встановлено, що на виконанні Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження №48971269 відносно ОСОБА_1 до складу якого входять 19 виконавчих проваджень на загальну суму 688 597 гривень 40 копійок.
Як вбачається з подання, у межах зведеного виконавчого провадження №48971269 відділом державної виконавчої служби не виявлено рухомого та нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, у відповідності до даних Єдиного реєстру ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, агентства з ідентифікації і реєстрації тварин, національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної авіаційної служби України встановлено, що рухоме майно, тварини та цінні папери за боржником не зареєстровані. Крім того, згідно відомостей баз даних системи персоніфікованого обліку Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах та не отримував пенсію, на рахунках, відкритих у банківських установах відсутні кошти, які підлягають примусовому списанню.
Разом з тим, не є підставою для розшуку боржника відсутність інформації про наявність у нього майна, на яке можна звернути стягнення.
Згідно копії постанови про арешт майна боржника від 17 червня 2022 року старшим державним виконавцем Решетняком Д.М. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №48971269 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 1638220 гривень 65 копійок.
З матеріалів подання також вбачається, що в межах вказаного виконавчого провадження, 29 січня 2021 року боржником ОСОБА_1 заповнено декларацію про доходи та майно боржника фізичної особи, в якій останній зазначив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрованого місця проживання не має, не працевлаштований та нерухомого майна, окрім квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в іпотеці, не має.
Таким чином, боржнику ОСОБА_1 достовірно відомо, що у Відділі державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження №48971269, в якому він є боржником, та про необхідність сплати ним на користь юридичних і фізичних осіб, а також держави боргу на загальну суму 688597 гривень 40 копійок.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 29 січня 2021 року, останній повідомив державну виконавчу службу, що оскільки він не працевлаштований, за станом здоров'я фінансової можливості сплатити заборгованість не має можливості, у тендерах як фізична чи юридична особа участі не приймає, однак зазначив, що зобов'язується сплатити заборгованість. Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 23 квітня 2022 року останній пояснив, що на даний час в зв'язку із введенням в Україні воєнного стану він тимчасово позбавлений фінансової можливості належним чином виконувати рішення суду. Крім того, зазначив, що нещодавно поховав матір, яка була поранена. В подальшому зобов'язався виконувати рішення суду належним чином. При цьому, у вказаних письмових поясненнях від 29 січня 2021 року та від 23 квітня 2022 року ОСОБА_1 зазначив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно актів державного виконавця від 10 червня 2019 року, від 05 листопада 2019 року, від 23 грудня 2020 року, від 09 лютого 2022 року, від 23 квітня 2022 року та від 01 листопада 2022 року, складених в рамках зведеного виконавчого провадження за № 48971269 та зведеного виконавчого провадження №54662301, боржником у якому виступає ТОВ «Тритон-Лімітед», керівником якого є ОСОБА_1 здійснено виходи за адресами, зазначених у виконавчих документах та визначених місцях проведення виконавчих дій, а саме за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_1 , однак перевірити майновий стан ОСОБА_1 не виявилось можливим, так як двері державному виконавцю ніхто не відчинив. Зі слів сусідів боржник, який є керівником ТОВ «Тритон-Лімітед», за вказаними адресами з'являвся вкрай рідко та виїхав до російської федерації.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 80 ЦПК України).
Статтею 76ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Так, вирішуючи подання по суті, суд вважає подання передчасним, оскільки матеріали подання не містять належних доказів повідомлення боржника про виклик його до державного виконавця з приводу виконавчих документів, які перебувають у нього на виконанні на підтвердження обізнаності про виклики державного виконавця, зокрема, на адресу встановленого фактичного місця проживання боржника ОСОБА_1 , зазначеного ним у декларації про доходи боржника від 29 січня 2021 року та в письмових поясненнях останнього від 29 січня 2021 року та від 23 квітня 2022 року, та, відповідно, доказів отримання боржником викликів до державного виконавця.
Отже, суду не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що державним виконавцем вживались дії для належного повідомлення боржника про необхідність з'явитись до державного виконавця, що боржник отримував чи відмовлявся від отримання викликів, а також, що боржник ухилявся від такої явки.
Разом з цим, необхідність такого заходу, як розшук боржника має бути обумовлена певними обставинами, на підтвердження яких держаним виконавцем має бути надано відповідні докази такої необхідності.
Однак, матеріали справи не містять достатніх доказів належного направлення державним виконавцем вказаних викликів у встановлений законом спосіб, у порушення вимог ст. 81 ЦПК України.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості про ухилення боржника від сплати боргу, про привід боржника, відсутні також докази, які підтверджували б вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника. Зокрема, державним виконавцем не надано доказів звернення із запитом щодо реєстрації місця проживання боржника, не зазначено та не надано суду жодних доказів наявності іншого зареєстрованого місця проживання боржника ОСОБА_1 .. Не надано суду й доказів фактичної відсутності боржника за адресою, зазначеною у декларації про доходи та майно боржника та наданих боржником письмових поясненнях. Відомості щодо перетинання кордону боржником ОСОБА_1 в матеріалах подання відсутні. Також, у матеріалах подання відсутні будь-які докази, щодо перевірки виконавцем відомостей стосовно перебування боржника в закладах охорони здоров'я, кримінально-виконавчих установах, що має значення для вирішення питання про оголошення у розшук боржника.
Водночас, акти державного виконавця від 10 червня 2019 року, від 05 листопада 2019 року, від 23 грудня 2020 року, від 09 лютого 2022 року, від 23 квітня 2022 року та від 01 листопада 2022 року про відсутність боржника ОСОБА_1 за адресою: за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_1 , складені щонайменше за пів року до звернення державного виконавця із поданням про розшук боржника не може бути єдиною підставою для оголошення розшуку. Окрім того, до матеріалів подання не додано відомостей про відсутність боржника за зареєстрованим місцем проживання станом на час звернення до суду.
Таким чином, з досліджених доказів вбачається, що державним виконавцем не було здійснено всіх можливих заходів щодо встановлення фактичного місця проживання (перебування) боржника, а також не надано будь-яких об'єктивних доказів про ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань, окрім того в судовому засіданні державний виконавець повідомив про вчинення боржником дій спрямованих на виконання зобов'язань, а саме щодо часткової сплати ним заборгованості в розмірі 3085 грн. 05 коп.
У поданні державний виконавець вказує, що встановити точне місце знаходження боржника та засоби зв'язку з ним неможливо. Проте судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 не переховується від державного виконавця, засоби зв'язку із ним наявні. Як вбачається із письмового клопотання боржника, яке надійшло на електронну адресу суду 07 червня 2023 року та засвідчено електронно-цифровим підписом останнього, ОСОБА_1 повідомив суд, що на початку введення воєнного стану він виїхав за межі України та на даний час перебуває в Німеччині, де проходить лікування у клініці доктора ОСОБА_3 , вказане клопотання окрім іншого містить засоби зв'язку боржника, зокрема, номер телефону та адресу електронної пошти.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що виконавець не подав до суду достатніх і достовірних доказів про відсутність відомостей щодо місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також доказів, які би підтверджували вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника, хоча це є його обов'язком, що може призвести до безпідставного оголошення розшуку ОСОБА_1 , чим будуть порушені його права.
За таких обставин та за відсутності достатніх і достовірних доказів про відсутність відомостей щодо місця проживання, перебування чи місцезнаходження фізичної особи боржника та підстав про необхідність його розшуку, суд вважає передчасним вирішення питання про оголошення розшуку боржника, у зв'язку з чим приходить до висновку про відмову в задоволенні подання.
Окрім того, відмовляючи у задоволенні подання, суд виходить з того, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлену у п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.
Разом з цим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні подання про оголошення у розшук боржника не перешкоджає повторному зверненню державного виконавця до суду з аналогічним поданням у випадку доведеності ним необхідності оголошення останнього у розшук.
Керуючись ст. 77, 80, 428 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
постановив:
В задоволенні подання Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенка Олександра Андрійовича про розшук боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти дня з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено 22 червня 2023 року.
Суддя: Ю.В. Крива