Справа № 698/718/22
Провадження № 2/698/9/23
14 червня 2023 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Лазаренка В.В.,
при секретарі судових засідань - Гончар Т.О.,
за участі:
представника позивача -адвоката Петруніної В.В.,
представника відповідача - адвоката Замковенка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
Позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно набутих коштів в розмірі 116700 грн. 47 коп..
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою Черкаського апеляційного суду від 08.07.2021 року, якою скасовано рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.03.2021 року, ухвалено нове рішення яким стягнуто з позивача на користь відповідача матеріальну шкоду в розмірі 157049 грн. 52 коп.. На виконання вказаного рішення суду на депозитний рахунок приватного виконавця Бершадського С.М. позивачем перераховано кошти в сумі 174096 грн. 26 коп.. На думку позивача, в наслідок відновлення після ДТП пошкодженого автомобіля INFINITI FX-37, д.н.з. НОМЕР_1 , сталося здорожчання ринкової вартості пошкодженого транспортного засобу, шляхом заміни пошкоджених складників на нові, що складає 116700 грн. 47 коп. та підтверджується висновком проведеної авто товарознавчої експертизи № 001/2022 від 10.02.2022 року. Як на підставу своїх вимог посилається на ст. 1212 ЦК України та висновок експерта № 001/2022 від 10.02.2022 року. Також позивач просить стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору 1167 грн. 00 коп.
Представником відповідача адвокатом Замковенком В.М. подано відзив на позовну заяву, в якому він просить продовжити строк для подання відзиву, відмовити в задоволені позову та подає орієнтовний розрахунок судових витрат у розмірі 30000 грн., які просить стягнути з позивача на користь відповідача. В обґрунтування відзиву зазначає, що наданий суду висновок експерта № 001/2022 від 10.02.2022 року є неналежним та недопустимим доказом, оскільки зазначена експертиза проведена без присутності ОСОБА_2 та огляду автомобіля INFINITI FX-37, д/н НОМЕР_1 після його відновлення.
13.01.2023 року представник позивача адвокат Петруніна В.В. подала відповідь на відзив, відповідно до якого, просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки за результатами судової експертизи в результаті відновлення автомобіля INFINITI FX-37, д.н.з. НОМЕР_1 після ДТП, що мала місце 21.06.2019 року, шляхом заміни пошкоджених складників на нові, призвело до покращення його технічного стану, що в свою чергу впливає на розрахунок матеріального збитку, та визначається, як здорожчання дійсної ринкової вартості, та складає 116700 грн. 47 коп..
Крім того, 13.01.2023 року представник позивача адвокат Петруніна В.В. до суду подала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просила відмовити у задоволенні заявленої у відзиві на позовну заяву вимоги про стягнення з позивача орієнтовного розрахунку витрат відповідача на оплату правничої допомоги адвоката у сумі 30000 грн., посилаючись на те, що представник відповідача не надав до суду договору про надання правничих послуг та переліку робіт, чим позбавив її права спростувати заявлені вимоги компенсувати витрати на оплату правничої допомоги.
Ухвалою суду від 31.10.2022 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 11.04.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10.05.2023 року.
Ухвалою суду від 14.06.2023 року клопотання представника відповідача про призначення по цивільній справі судової автотехнічної експертизи залишено без розгляду.
Вирішуючи питання поновлення пропущеного строку для подання відзиву, суд враховує основні засади цивільного судочинства, в тому числі, принципи пропорційності, змагальності. диспозитивності, які гарантують право кожного учасника процесу подати свої докази, відстоювати свою позицію перед судом, враховуючи значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, та обов'язок суду сприяти учасникам процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, та розглянути справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог та на підставі поданих доказів.
Відзив подано до суду 30.12.2022 року з долученням квитанції про направлення його позивачу 02.01.2023, тобто вимоги ч. 4 ст. 178 ЦПК України дотримані.
Беручи до уваги наведені підстави для поновлення пропущеного строку, факт введення на території України воєнного стану, а також важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті, враховуючи, що відзив на позов з клопотанням про поновлення строку на його подання відповідає вимогам чинного законодавства, суд визнає причини пропуску встановленого строку поважними та вважає за необхідне поновити відповідачу строк для подання відзиву на позов.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Петруніна В.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, обґрунтовуючи їх доводами викладеними в позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник відповідача адвокат Замковенко В.М. в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснив, що позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки висновки експерта наданий представником позивача щодо розміру здорожчання дійсної ринкової вартості автомобіля INFINITI FX-37, д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його відновлення після ДТП, що сталося 21.06.2019 року, шляхом заміни пошкоджених складників на нові, є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, зауважив, що експерт надав пояснення, що йому не відомо чи відремонтоване авто та якими саме запчастинами, а стороною позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, допитавши експерта, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні факти та правовідносини.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов'язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Якщо поведінка набувача, потерпілого не свідчить про існування та виконання договірного зобов'язання, то у разі виникнення між ними спору щодо повернення майна, яке знаходиться у набувача, на спірні правовідносини поширюються положення статті 1212 ЦК України.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
За змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17 зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».
Судом встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.03.2021 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди стягнуто 212767 грн. 25 коп., 3500 грн. за проведення експертного дослідження, 2550 грн. 49 коп. судового збору, а всього 218817 грн. 74 коп..
Постановою Черкаського апеляційного суду від 08.07.2021 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.03.2021 року скасоване, ухвалене нове судове рішення, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 56717 грн. 73 коп., стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 157049 грн. 52 коп..
Відповідно до копій наданих квитанцій АТ «Універсал Банк» ОСОБА_1 у період з 08.02.2022 року по 14.06.2022 року перерахував приватному виконавцю ОСОБА_4 грошові кошти у загальному розмірі 172937 грн. 06 коп..
Листом приватного виконавця Бершадського С.М. від 13.06.2022 року відізвано без подальшого виконання постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 ..
З наданої копії висновка експерта № 001/2022 від 10.02.2022 року вбачається, що розмір здорожчання дійсної ринкової вартості автомобіля INFINITI FX-37, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 116700 грн. 47 коп., в результаті його відновлення після ДТП, що сталася 21.06.2019 року, шляхом заміни пошкоджених при цьому складників на нові. Висновок призначений для використання при розгляді судової справи про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП 21.06.2019 року власнику автомобіля INFINITIFX-37, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_5 суду показав, що за замовленням ОСОБА_1 10.02.2022 року ним надано висновок, щодо здорожчання дійсної ринкової вартості автомобіля INFINITI FX-37, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його відновлення після ДТП, шляхом заміни пошкоджених при цьому складників на нові, що склало 116700 грн. 47 коп.. Обставини, щодо здійснення ремонту зазначеного транспортного засобу або його не здійснення, на час надання висновку йому не відомі. Суду поснив, що Висновок призначений для використання при розгляді справи про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП, чи вирішена в судовому порядку справа про відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_2 , заподіяна в результаті ДТП йому не відомо.
За правилами ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За правилами ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Відповідно до вимог ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як на підставу задоволення своїх вимог, представник позивача посилається на те, що раніше визначена сума матеріального збитку, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 , являється розрахованою без врахування вартості здорожчання дійсної ринкової вартості автомобіля, в результаті його відновлення після ДТП, а відповідно сума 116700 грн. 47 коп., являє собою незаконно набуті кошти, які не повинні відшкодовуватися винуватцем ДТП та в порядку ст. 387, 1212 ЦК власник має право витребувати своє майно.
Разом з тим, сума матеріального збитку, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 визначена постановою Черкаського апеляційного суду від 08.07.2021 року за якою стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 157049 грн. 52 коп..
Постанова Черкаського апеляційного суду в касаційному порядку не оскаржувалася та не переглядалася, 17.03.2021 року набрала законної сили і є обов'язковою для виконання.
Таким чином, оскільки постанова Черкаського апеляційного суду набрала законної сили, тому обставини, які встановлені в ній щодо матеріального збитку, в силу вимог ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи.
Пунктом 10 постанови пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25 липня 2002 року; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22 листопада 2007 року) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини» від 18 листопада 2003 року №01-8/1427).
Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Виходячи з викладеного, не заслуговує на увагу висновок експерта, як доказ по даній справі враховуючи те, що наданий позивачем висновок, не може бути прийнятий судом як належний і допустимий доказ незаконності набуття коштів відповідачкою, оскільки складений 03.02.2022 року, тобто після ухвалення судового рішення про стягнення шкоди та призначений для використання при розгляді судової справи про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП 21.06.2019 року власнику автомобіля INFINITIFX-37, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що не є предметом доказування у даній справі за віндикаційним позовом.
Окрім того, як встановлено в судовому засіданні ані ПАТ «НАСК «Оранта», ані ОСОБА_1 під час розгляду Черкаським апеляційним судом справи №711/8990/19 не заявляли клопотання про проведення судової авто товарознавчої експертизи з метою встановлення вартості пошкодженого автомобіля під час ДТП, про що відображено у постанові Черкаського апеляційного суду від 08.07.2021 року. Пояснення представника відповідача, щодо відмови в задоволені такого клопотання під час розгляду справи про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП сприймаються судом критично, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цього суду не надано, а вказане не узгоджується із змістом ухваленого судового рішення.
Доказів відновлення пошкодженого автомобіля після ДТП суду не надано, як не надано і доказів його відчуження, отримання за це коштів та отримання відповідачкою стягнутих за судовим рішенням сум.
Інших доказів щодо підтвердження незаконності заволодіння грошовими коштами матеріали справи не містять.
Отже, встановлене свідчить про те, що між сторонами справи виникло деліктне зобов'язання та існував спір щодо розміру відшкодування заподіяної шкоди внаслідок ДТП, яка стягнута з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в розмірі 157049 грн. 52 коп., відповідно до постанови Черкаського апеляційного суду від 08.07.2021 року, що набрала законної сили, є обов'язковою для виконання та виступає відповідною правовою підставою і свідчить про законність набуття відповідачкою коштів.
На переконання суду вимоги правових норм закону щодо кондикційного зобов'язання до встановлених судом правовідносин між сторонами застосовані бути не можуть.
За таких обставин, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності суд виходить з відсутності правових підстав для стягнення з відповідачки грошових коштів як таких, що набуті нею без достатньої правової підстави, а відтак і відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Слід також відмовити позивачу у стягненні судових витрати, які складаються із судового збору.
Керуючись ст.ст. 4 , 19, 141 , 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Лазаренко