Справа № 635/4396/23
Провадження№ 2 /635/1210/2023
20 червня 2023 року сел.Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області Лук'яненко С.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування та стягнення витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування та стягнення витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю за необхідне залишити її без руху в зв'язку з порушеннями вимог ЦПК України.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивачем долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому вона посилається на ч.1,2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.
Вивчивши матеріали заяви та додані до неї додатки, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі, за таких умов:
1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При зверненні до суду з вимогою про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для задоволення такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто законодавець передбачив можливість звільнення від сплати судового збору лише з підстав пов'язаних з майновим станом сторони.
Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору.
На підставу для звільнення її від сплати судового збору позивачка посилається на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік. На підтвердження чого надала довідку Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат УЗСН в Харківському районі (м.Мерефа) щодо отримання нею тимчасової допомоги ДСД особам пенсійного віку, які не набули права на пенсію за період з січня 2022 року по квітень 2023 року, відповідно до якої її дохід складає 29134,77 грн.
В той час в своїй позовній заяві позивачка зазначає, що витрачала значні кошти на утримання і догляд померлої ОСОБА_3 в розмірі 16751,59 грн. та витратила кошти на її поховання в розмірі 8000,00 грн., які просить стягнути з доньки померлої. Вказане суперечить твердженням позивачки про її скрутний матеріальний стан.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Оскільки позивачем в позовній заяві заявлено вимогу немайнового характеру та майнову вимогу, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового і майнового характеру відповідно до визначеної ціни позову.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви з вимогами немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто позивачці слід сплатити судовий збір у сумі 1073,60 грн. за вимогу немайнового характеру і враховуючі ціну позову - 1073,60 грн. за майнову вимогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі ст.185 ЦПК України слід залишити без руху, як таку, що подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПКУкраїни, та надати позивачу строк для усунення недоліків.
Слід також зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський Суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.
Керуючись ст.ст.136, 177, 185, 222, 247, 260 ЦПК України, ст.8 Закону України "Про судовий збір"
постановив:
У задоволені заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування та стягнення витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця - залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.А.Лук'яненко