Ухвала від 20.06.2023 по справі 629/2603/23

Справа № 629/2603/23

провадження № 1-кс/632/117/23

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у задоволенні скарги

20 червня 2023 р. м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

заявника - ОСОБА_3 ,

прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської обласної прокуратури - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2023 року з Харківського апеляційної суду на підставі ухвали виконуючої обов'язки голови Харківського апеляційного суду ОСОБА_6 від 08.06.2023 року про зміну підсудності справи (провадження №11-п/818/208/23) до Первомайського міськрайонного суду Харківської області надійшла вказана справа та була розподілена даному складу слідчого судді.

Предметом скарги є невиконання керівником окружної прокуратури вимог ст.214 КПК України щодо не внесення даних про кримінальне правопорушення за ч.2 ст.27 та ч.1 ст.366 КК України відносно суддів Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 при розгляді справи про адміністративне правопорушення № 629/1054/22 при складанні постанови 12.03.2022 року відносно правопорушника ОСОБА_9 за ст. 173, ч.1 ст.164 КУпАП на підставі заяви ОСОБА_3 від 17.05.2023 року.

В обгрунтування скарги було зазначено, що судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючі спільно як близькі особи в значенні, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції», в порушення вимог визначеного порядку автоматизованого розподілу справи допустили розгляд вищевказаної справи про адміністративне правопорушення суддею ОСОБА_7 , хоча відповідно до звіту про автоматичний розподіл саме суддя ОСОБА_10 повинна була здійснювати як слухання вказаної справи, так і виносити відповідне судове рішення за результатами його розгляду.

З метою обгрунтування вимог скарги, ОСОБА_3 зазначив, що справа № 629/1054/22 розглядалася одночасно зі справою № 629/1052/22, яка була розподілена судді ОСОБА_7 відносно іншої особи за тими ж статтями 164 ч.1 та 173 КпАП України, по якій також в цей день було винесено відповідне судове рішення та яке стосувалося дій з громадянином ОСОБА_11 , події якої відбувалися в той же день та час, що і події за справою про адміністративне правопорушення № 629/1054/22. Обидві справи слухав суддя ОСОБА_7 , що вказує на те, що був порушений визначений порядок слухання справи суддею ОСОБА_8 , визначеною для розгляду вказаної справи автоматизованою системою документообігу Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Ухвалою судді від 15.06.2023 року скарга була прийнята до розгляду та призначена до слухання по суті, здійснений виклик заявника телефонограмою через відсутність інших засобів зв'язку, а Лозівської окружної прокуратури Харківської обласної прокуратури засобами електронного документообігу через електронну пошту (а.с.61-69).

Перед судовим засіданням 19.06.2023 року до суду надійшло клопотання заявника з повторенням викладених вимог скарги з додатками, які стосувалися внесення даних до ЄРДР за заявами ОСОБА_11 , який брав участь у справі № 629/1052/22 у Лозівському міськрайонному суді Харківської області стосовно обставин, які стосувалися скаржника ОСОБА_3 та ОСОБА_11 під час здійснення охорони громадського порядку на центральному ринку м. Лозова Лозівського району Харківської області 12.03.2023 року (а.с.75-116).

У судовому засіданні 01.06.2023 року скаржник, підтримавши подану ним скаргу у повному обсязі, зазначив, що справа слухалася не суддею ОСОБА_8 , а суддею ОСОБА_7 в порушення вимог діючого законодавства, двічі заявляв клопотання про допит як свідка ОСОБА_11 у даному провадженні як з метою доведення факту слухання справи саме суддею ОСОБА_12 , а не суддею ОСОБА_8 , так і з метою допиту його щодо фактів, які відбулися 12.03.2023 року на ринку м. Лозова Лозівського району Харківської області, що і стало підставою для складання відповідних протоколів у справах №629/1052/22 та №629/1054/22 та керівник Лозівської окружної прокуратури діяв не у визначений ст.214 КПК України спосіб, що унеможливлює захист прав скаржника у порядку КПК України саме на даний час.

Представник Лозівської окружної прокуратури прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні проти вимог заяви заперечував у повному обсязі, вказавши, що відсутні підстави для реєстрації заяви ОСОБА_3 саме як заяви про кримінальне правопорушення, оскільки в наведених даних скаржника відсутні факти, що скоєння суддями Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_7 та ОСОБА_13 визначеного скаржником кримінального правопорушення, ОСОБА_3 була надана відповідь на його заяву у порядку Закону України «Про звернення громадян» та вказаною відповіддю функція прокуратури щодо заяви ОСОБА_3 була вичерпана.

Заявник ОСОБА_3 підтвердив отримання відповіді від Лозівської окружної прокуратури на свою заяву безпосередньо у судовому засіданні. Вказану копію відповіді до слідчого судді ані скаржник, ані прокурор не надавали, що є їх правом, враховуючи принцип диспозитивності кримінального процесу, що вказує, що викладені обставини сторони вважали за можливе слідчому судді не повідомляти.

Ухвалами слідчого судді від 19.06.2023 року, постановленими без виходу до нарадчої кімнати із внесенням до журналу судового засідання, обидва клопотання ОСОБА_3 про допит як свідка ОСОБА_11 були залишенні без задоволення, оскільки прямого відношення до розгляду вказаної справи вони не мали, усі дії відносно ОСОБА_11 хоч і стосувалися подій 12.03.2023 року, де був присутній і скаржник, однак відносно предмету скарги, а саме порушення вимог щодо розгляду справи № 629/1042/22 не мали.

Вислухавши скаржника та представника Лозівської окружної прокуратури Харківської обласної прокуратури, слідчий суддя приходить до наступного.

Перш за все, слідчий суддя відзначає, що усі події, які стосуються предмету скарги, відбулися 12.03.2023 року на ринку м. Лозова Лозівського району Харківської області після введення воєнного стану щодо дій по охороні громадського порядку добровольчого формування Лозівської міської територіальної громади №1 «Вільна Лозова», де скаржник та інші особи вказаного добровольчого підрозділу, створеного у порядку та на підставах Закону України «Про основи національного спротиву» перевіряли, у тому числі, порядок щодо продажу тютюнових виробів на ринку, що стало підставою для складання адміністративних протоколів відносно відповідних осіб та подальшого передання їх до Лозівського міськрайонного суду Харківської області, де вони були зареєстровані 12.03.2022 року, зокрема і відповідний протокол у справі № 629/1054/22, автоматичний розподіл якого був здійснений на суддю Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_8 .

Враховуючи постійні посилання скаржника ОСОБА_3 на той факт, що справи № 629/1052/22 та № 629/1054/22, які розглядалися у Лозівському міськрайонному суді Харківської області, є пов'язаними та їх необхідно розглядати як єдину справу в даній справі, слідчий суддя вказані доводи відхиляє, оскільки як сама скарга, так і надані на її підтвердження доводи по справі №629/1052/22 чітко вказують, що вона стосувалася іншої особи, була розподілена та розглянута суддею Лозівського міськрайонного суду ОСОБА_7 , та у скарзі відсутні дані, які підтверджують факт того, що розгляд вказаної справи був здійснений у порушення вимог автоматизованого розподілу справи.

Вирішуючи скаргу по суті, слідчий суддя встановлює, що у самій постанові суду першої інстанції від 12.03.2022 року стоїть прізвище судді ОСОБА_8 , вказана постанова на час її прийняття скаржника повністю задовольняла. Після її перегляду у апеляційному порядку 30.06.2022 року суддею Полтавського апеляційного суду ОСОБА_14 була змінена, що стало підставою для звернення ОСОБА_3 до Касаційного кримінального суду для відповідних процесуальних дій, однак йому в цих діях було відмовлено відповідною ухвалою від 23.01.2023 року (провадження 51-397 ска23), з урахуванням ухвали про виправлення описок від 06.02.2023 року (провадження 51-397 во23) та ухвали про відмову у роз'ясненні від 06.02.2023 року (провадження 51-397 зр23).

Тобто порушення вимог законодавства щодо розгляду відповідної справи скаржнику стало відомо виключно після розгляду справи у апеляційному та, навіть, касаційному провадженні, оскільки сама скарга разом із відповідними доказами не містить відповідних даних про те, коли скаржник дізнався про вказані обставини перед поданням своє заяви до керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської обласної прокуратури, що вказує на те, що фактично скаржник або не цікавився вказаною справою взагалі до травня 2023 року або чекав вирішення питання в апеляційній, а згодом в касаційній інстанції, розраховуючи на вирішення справи на свою користь.

Таким чином, підставою для внесення до даних про кримінальне правопорушення є виключно слова ОСОБА_3 про те, що справа розглядалася 12.03.2022 року суддею ОСОБА_7 , а не суддею ОСОБА_8 , інших доказів на підтвердження власної позиції скаржник слідчому судді не надав, при цьому судові рішення, які набрали законної сили як апеляційної, так і касаційної інстанції чітко встановлюють, що справа була розглянута саме суддею ОСОБА_8 , тобто вказаний факт є встановленим та без подання відповідних доказів зворотного (фото, відеозйомка тощо) є лише намаганням вплинути на вже ухвалене та таке, яке набрало чинності судове рішення.

Скарга ОСОБА_3 не має під собою вимог, які обгрунтовують вчинення зазначеного ним кримінального правопорушення суддями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у порядку ч.1 ст.366 та ч.2 ст.27 КК України з об'єктивної сторони, оскільки зі скарги так і не зрозуміло з якою метою, на думку скаржника, відбулося це, на його думку, кримінальне правопорушення, які цілі ставили перед собою судді ОСОБА_7 та ОСОБА_8 його вчиняючи та на який результат розраховували після його вчинення. Усі вказані обставини повинні бути зазначені скаржником у своїй заяві, яка подається у порядку ст.214 КПК України, що не було ним зроблено, а не тільки абстрактне випис об'єктивної сторони кримінального правопорушення з учбових посібників для студентів юридичних вищих навчальних закладів.

Згідно ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.

Таким чином, обов'язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, прокурора, до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння.

Підставами вважати заяву, чи повідомлення саме про вчинення кримінального правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Через зайнятість слідчого судді у розгляді інших клопотань, пов'язаних з тим, що у суді при наявності 5 діючих суддів, фактично працює лише даних склад суду, судове рішення по суті скарги оголошується на наступний день після її розгляду, тобто 20.06.2023 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської обласної прокуратури ОСОБА_15 щодо не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 17.05.2023 року - відмовити у повному обсязі через безпідставність.

Копію ухвали надіслати скаржнику, до Лозівської окружної прокуратури та до Лозівського міськрайонного суду Харківської області для передання суддям ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Ухвала підлягає апеляційному оскарженню на підставі рішення Конституційного Суду №4-р(ІІ)/2020 від 17.06.2020 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя - ОСОБА_16

Попередній документ
111712120
Наступний документ
111712122
Інформація про рішення:
№ рішення: 111712121
№ справи: 629/2603/23
Дата рішення: 20.06.2023
Дата публікації: 26.06.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Златопільський міськрайонний суд Харківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора; стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (26.09.2023)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 13.06.2023
Предмет позову: -
Розклад засідань:
01.06.2023 11:50 Лозівський міськрайонний суд Харківської області
18.07.2023 12:15 Харківський апеляційний суд
22.08.2023 12:00 Харківський апеляційний суд
26.09.2023 12:00 Харківський апеляційний суд