Справа № 569/6924/23
1-кс/569/2736/23
24 квітня 2023 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , (далі - слідчий), погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №62023240030000005 від 13.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України (далі - це ж кримінальне провадження) про арешт майна , -
Слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджено із прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.
В обґрунтування клопотання зазначає, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023240030000005 від 13.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
Проведеним розслідуванням встановлено, що військові службові особи військової частин НОМЕР_1 під час проходження військової служби у вказаній частині, внаслідок особистої недбалості під час формування списків особового складу для виплат додаткової винагороди передбаченої ПКМ України №168 від 28.02.2022, в тому числі за безпосередню участь у бойових діях, включають в них осіб, які не виконують бойові завдання, а перебувають за місцем постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та проживання на території Рівненської області, чим завдають інтересам держави істотну шкоду.
20.04.2023 під час санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , серед іншого виявлено та вилучено: банківську карту «Приват Банк» № НОМЕР_2 ; банківську карту «Приват Банк» № НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Айфон 11» IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 ; грошові кошти в іноземні валюті, долари США в сумі 1300 доларів США.
Вилучені речі та документи містять відомості, які можуть бути використанні, як доказ факту та обставин вчиненого злочину, являються речовими доказами у кримінальному провадженні.
Саме з наведених у клопотанні підстав вищевказані речі мають важливе значення для цього кримінального провадження та яка відповідає критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України, а тому слідчим 21.04.2023 винесено постанову про визнання вищевказаних речей речовими доказами.
Вилучені речі та документи є об'єктом подальшого дослідження судових експертиз у кримінальному провадженні.
Саме з вищенаведених підставна вказане майно необхідно накласти арешт у порядку визначеному відповідними статтями КПК України або повернути особі в якої воно було вилучено.
Згідно із нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
До початку розгляду клопотання слідчим подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить задовольнити вказане клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників провадження, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, вищевказані вилучені предмети,відповідають критеріям речових доказів, вказаних у ст. 98 КПК України, адже можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З огляду на ці обставини, не накладення арешту на вищевказані речі та документи не забезпечить здійснення ефективного досудового розслідування, унеможливить проведення таких експертних досліджень, результати яких фактично вплинуть на хід досудового розслідування, що у сукупності знівелює принцип дієвості, а тому ефективним цей захід забезпечення є винятково у разі накладення арешту на таке майно.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Таким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів, у зв'язку із наявними підставами вважати, що вилучене майно містить відомості щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та може бути використане, як доказ у суді, з врахуванням того, що не забезпечення його схоронності може призвести до його зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт на зазначене вище майно.
Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі речей, які відповідають критеріям речових доказів, тобто містять в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На даний час ця стадія досудового розслідування є фактично найбільш важливою, а тому з'ясування істини по провадженню потребує значного часу, дослідження цих речей, та сліди які у них містяться, їх співставлення у сукупності з усіма матеріалами кримінального провадження дасть змогу провести повне та об'єктивне досудове розслідування, а їх виведення з розпорядження та користування органу досудового розслідування призведе до неможливості виконувати обов'язки, передбачений ст.ст. 91-94 КПК України в частині збирання та оцінки доказів.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.
Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задоволити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпоряджання та користування на майно (речі та документи) вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на банківську карту «Приват Банк» № НОМЕР_2 ; банківську карту «Приват Банк» № НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Айфон 11» IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 ; валюту в розмірі 1300 доларів США.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1