Справа № 569/1828/23
02 березня 2023 року
м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження за № 12022181010002175 від 08.11.2022року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Висоцьк, Дубровицького району, Рівненської області, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
ОСОБА_4 , порушуючи порядок, встановлений ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою, кримінальне провадження щодо якої виділене в окреме провадження, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину PVP та особливо небезпечну психотропну речовину 4-MMC, які зберігав з метою збуту, а саме розповсюдив (приховав) 28.09.2022, в період часу з 19 год. 10 хв. по 20 год. 27 хв., в радіусі 500 метрів поблизу ТРЦ «Екватор» по вул. Кулика і Гудачека (Макарова), 23, в м. Рівне, після чого фотознімки місця розташування та координати вказаних закладок з психотропними речовинами ОСОБА_4 зберіг у розділі «Фотографії» на власному мобільному телефоні марки Iphone 7 для подальшого збуту кінцевим споживачам.
28.09.2022, в період часу з 21 год. 00 хв. по 21 год. 38 хв., в ході проведення працівниками поліції огляду місця події ОСОБА_4 вказав на місце знаходження закладок з психотропними речовинами, які в подальшому були виявлені та вилучені, зокрема: 5 сліп-пакетиків із вмістом кристалічної речовини білого кольору, які відповідно до висновку експерта є особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 1,58 г, обіг якої заборонений відповідно до списку 2 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, та 3 сліп-пакетики із вмістом кристалічної речовини білого кольору, які відповідно до висновку експерта є особливо небезпечною психотропною речовиною - 4-ММС (4-метилметкатинон), загальною масою 1,1591 г, обіг якої заборонено відповідно до списку 2 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав свою вину та підтвердив обставни, які зазначені у вироці. Зазначив, що 28.09.2022 вказав на місце знаходження закладок з психотропними речовинами, які в подальшому були виявлені та вилучені. У вченому щиро кається та просить призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченого своєї винуватості у вчиненому злочині, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особи винних. При цьому судом з"ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз"яснено, що у такому випадку обвинувачений буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.
Суд пересвідчився, що позиція обвинуваченого ОСОБА_4 щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України є добровільною і не пов'язана з вищевказаними чинниками.
Вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в суді.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
Виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України є: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, не одружений, на обліку в лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно. До кримінальної відповідальності не притягувався.
Частиною 2 статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".
Суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі, з конфіскацією майна, або призначення покарання нижче від нижчої межі, згідно ст. 69 КК України. Призначаючи покарання у виді позбавлення волі на певний термін суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, вважає, що призначення такого покарання буде достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
На переконання суду, призначення обвинуваченому ОСОБА_4 такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов'язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Так, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Згідно ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Виходячи з буквального змісту даної норми, як підставою для призначення більш м'якого покарання в ч.1 ст.69 КК вказується на дві групи чинників, які певним чином характеризують вчинений злочин і особу винного: а) наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; б) дані, що характеризують особу винного.
При цьому обставини, що пом'якшують покарання, як одна з підстав застосування статті 69 КК України, повинні мати певні кількісні та якісні характеристики. А відомості про особу винних, як самостійна підстава призначення більш м'якого покарання повинні оцінюватися судом в першу чергу з точки зору можливості досягнення таким (більш м'яким) покаранням тих цілей, які сформульовані в частині 2 статті 50 КК України.
Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, можливе лише за наявністю двох розглянутих підстав застосування статті 69 КК України в їх єдності і сукупності.
Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом із застосуванням ст.69 КК України, не може бути нижче мінімальної межі відповідного виду покарання, встановленого в Загальній частині КК, тобто менше, ніж один рік позбавлення або обмеження волі, шість місяців виправних робіт, один місяць арешту і т.д. З підстав, зазначених у ч.1 ст.69 КК України, суд може не призначати додаткове покарання, передбачене санкцією статті (санкцією частини сатті) Особливої частини КК як обов'язкове.
Суд враховує також і поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 після скоєння злочину і вважає, що його поведінка свідчить про те, що ОСОБА_4 вживає заходи щодо свого виправлення, тому суд вважає, що ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.
Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнали свою провину і щиро кається у вчиненому; активно сприяли розкриттю злочину та показав де знаходяться психотропні речовини, молодого віку, його батько перебуває в зоні бойових дій та ОСОБА_4 являється єдиним годувальником в сім'ї, суд приходить до висновку про необхідність та достатність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.307КК України, та вважає можливим призначити їм покарання з урахуванням ст.69 КК України та застосувати положення ст.75 КК України з встановленням іспитового терміну, оскільки саме це покарання, на переконання суду, найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України.
При цьому на ОСОБА_4 необхідно покласти обов'язки визначені ст. 76 КК України.
На переконання суду, призначене покарання буде достатнє для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Судові витрати у справі за проведення судових експертиз, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в сумі 13214, 6 гривень.
Речові докази по справі вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.307 КК України, застувати вимоги статті 69 КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 три роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки на період іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно ч.2 ст.124 КПК України, стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 13214, 6 гривень.
Речові докази після набрання вироком законної сили у справі:
-флеш носій (а.с.19)- залишити в матеріалах кримінального провадження.
-флеш носій (а.с.101)- залишити в матеріалах кримінального провадження.
-флеш носій (а.с.127)- залишити в матеріалах кримінального провадження.
Сліп-пакет з вмістом кристалічної речовини білого кольору, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/118-22/9796-НЗПРАП від 17.10.2022 містить у своєму складі психотропну речовину - PVP (І -феніл-2-піролідин-1 -іл-пентан-1 -он), масою 0,405 г. та яка з первинним упакуванням поміщена до сейф-пакету з надписом «Україна МВС Експертна служба» №2671698; - знищити.
Два окремих сліп-пакети з вмістом кристалічної речовини білого кольору, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/118-22/9797-НЗПРАП від 17.10.2022 містить у своєму складіпсихотропну речовину - PVP (І-феніл-2-шролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,198 г та 0.237 г.та яка з первинним упакуванням поміщена до сейф-пакету з надписом «Україна МВС Експертна служба» №2671699 - знищити.
Сліп-пакет з вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/118-22/9800-НЗПРАП від 25.11.2022 містить у своєму складі психотропну речовину - 4-ММС (4-метилметкатинон), масою 0,422 г. та яка з первинним упакуванням поміщена до сейф-пакету з надписом «Україна МВС Експертна служба» №2671605;
Сліп-пакет з вмістом кристалічної речовини білого кольору, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/118-22/9799-НЗПРАП від 24,11.2022 містить у своєму складі психотропну речовину - PVP (і -феніл-2-шролідин-1 -іл-пентан-1 -он), масою 0,359 г, та яка з первинним упакуванням поміщена до сейф-пакету з надписом «Україна МВС Експертна служба» №2671604 -знищити.
Сліп-пакет з вмістом кристалічної речовини білого кольору, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/118-22/9798-НЗПРАП від 25.11.2022 містить у своєму складі психотропну речовину - PVP (І-феніл-2-шролідин-І-іл-пентан-1-он), масою 0,381 г, та яка з первинним упакуванням поміщена до сейф-пакету з надписом «Україна МВС Експертна служба» №2671607- знищити.
Сліп-пакет з вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/118-22/9801-НЗПРАП від 25.11.2022 містить у своєму складі психотропну речовину - 4-ММС (4-метилметкатинон). масою 0,395 г, та яка з первинним упакуванням поміщена до сейф-пакету з надписом «Україна МВС Експертна служба» №2671608 - знищити.
- мобільний телефон марки"Iphone 7" ІМЕІ1: НОМЕР_1 , їз сімкарткою мобільного оператора "водафон" НОМЕР_2 повернути ОСОБА_4 .
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, скасувати.
На вирок суду може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів моменту проголошення вироку через Рівненський міський суд.
Згідно ст. 376 ч 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1