Справа 556/1026/23
Номер провадження 3/556/571/2023
09.06.2023 року смт.Володимирець
Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області Іванків О.В. , розглянувши матеріали, що надійшли від Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, -
за ч.1 ст.130 КУпАП,
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 119182 від 10.02.2023 року складеним відносно ОСОБА_1 , встановлено, що останній 10.02.2023 року близько 21:23 годині керував транспортним засобом марки «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив Правила дорожнього руху, п.2.5.
Зазначеними діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у клопотанні про закриття адміністративної справи зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складений з порушенням матеріального та процесуального права, посадова особа, яка складала вищевказаний протокол неповно з'ясувала усі фактичні обставини справи, не сприяла повному об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому даний протокол не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. В клопотанні також зазначається, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки на відеозаписах доданих до матеріалів справи взагалі не встановлено, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, щодо нього, з підстав встановлених п. 1ст. 247 КУпАП.
Вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Таким чином, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є водії транспортних засобів.
Відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок).
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, Порядку чи ст. 266 КУпАП, вважаються недійсними.
Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Тобто основною ознакою суб'єкта правопорушення за ст. 130 КУпАП є саме елемент керування особою транспортним засобом, а тому зазначена обставина обов'язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники поліції мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення. Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 31, 40 Закону України Про національну поліцію, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Таким чином, знаходження в транспортному засобі або біля нього, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані) особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
З досліджених судом відеозаписів №0000000_000000_10022023213633_А…, від 10.02.2023 21:41 год, №0000000_000000_10022023214133_А…, від 10.02.2023 21:41 год., вбачається, що запис розпочинається з того, як співробітники патрульної поліції підходять до автомобіля, який перебуває в нерухомому стані та біля якого стоїть ОСОБА_1 . Інший відеозапис розпочинається з того, як співробітники патрульної поліції пропонує ОСОБА_1 , пройти тест для визначення перебування в стані алкогольного сп'яніння як водію транспортного засобу. Однак жоден із двох окремих відеофайлів не містять фіксації керування автомобілем будь-ким, у тому числі ОСОБА_1 .
Під час перегляду відеозапису також встановлено, що в процесі розмови співробітник патрульної поліції пропонує ОСОБА_1 , пройти тест для визначення перебування в стані алкогольного сп'яніння як водію транспортного засобу на що ОСОБА_1 неодноразово відповідає "согласен, на все согласен", при цьому на відео не зафіксовано слів, виразів, або дій, які б могли бути розцінені, як усвідомлена, остаточна і категорична відмова ОСОБА_1 від проходження тесту для визначення перебування в стані алкогольного сп'яніння на місці або в медичному закладі. Незважаючи на це, працівники поліції не проводили тесту із використанням алкотестера, а відразу повідомили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння після чого відеозапис закінчується.
Будь-які інші докази на підтвердження обставин керування ОСОБА_1 , транспортним засобом матеріали справи не містять, посадовими особами Вараського РВП клопотання про їх долучення до матеріалів справи протягом всього часу судового розгляду не надходили.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з огляду на ст. 7 КУпАП та ч. 2 ст. 19 Конституції України, суддя вважає, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, п. 9 Інструкції, а відомості щодо часу складання протоколу виправлені із порушенням п. 7 Інструкції, тому цей протокол є недопустимим доказом, а отже не може братися до уваги при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010р. адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
З огляду на викладене, за відсутності інших об'єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення, а відтак вважаю, що вказане є підставою для закриття провадження по справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 62 Конституції України, ст. 1, 9, 130, 247, 251, 266, 287 КУпАП, суд,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.В. Іванків