Дата документу 21.06.2023Справа № 554/5398/23
Провадження № 1-кс/554/7676/2023
21 червня 2023 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, -
До суду надійшла скарга ОСОБА_2 на рішення слідчого ТУ ДБР, розташованого у Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою.
Ознайомившись зі скаргою, слідчий суддя вважає, що подана скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Згідно з ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У Рішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року № 1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Також ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Конституції України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а в ч. 6 ст. 13 цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Частинами 1, 2 ст. 14 цього Закону передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
При цьому, за змістом ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
За положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься мова, якою здійснюється кримінальне провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
Тобто, згідно з нормами Конституції України, КПК України органи досудового розслідування, прокуратура та суд як державні органи, а також їх посадові особи при здійсненні своїх повноважень і в інших публічних сферах суспільного життя, зобов'язані використовувати лише державну мову. Це також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою.
Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.
Слід зазначити, що передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.
Також слід зазначити, що обмеженням у доступі до правосуддя вважається відмова у прийнятті заяв, скарг, клопотань, оформлених згідно з чинним законодавством. Однак повернення скарг через їх невідповідність встановленим вимогам не є порушенням такого права.
При цьому, чинним КПК України не передбачено залишення слідчим суддю скарги без руху та надання строку для усунення недоліків, однак передбачена можливість повторного звернення зі скаргою, у порядку, встановленому КПК України.
Крім того, процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу саме слідчому судді, суду процесуальних документів, переданих на їх розгляд, складених недержавною мовою.
До того ж, до прийняття скарги до розгляду слідчий суддя, суд позбавлені можливості постановляти процесуальні рішення, у тому числі щодо залучення перекладача.
За таких обставин, виходячи із системного аналізу положень Конституції України (ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92), КПК України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів» (ст. 12), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (ст. 1, ч. 6 ст. 13, частин 1, 2 ст. 14), документи, за результатами перевірки та/або розгляду яких розпочинається судовий контроль на стадії досудового розслідування, мають бути викладені українською мовою (в перекладі на українську мову).
Аналогічну позицію висловлено Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 19 вересня 2022 року (справа № 521/12324/18).
Як видно з матеріалів скарги ОСОБА_2 , її автор подав скаргу, складену іноземною (російською) мовою, за таких обставин, заявником не дотримано вищезазначених вимог чинного законодавства, а тому ця скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Разом з цим, слідчий суддя вважає необхідним роз'яснити заявнику, що згідно з ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 7, 29, 303, 304, 307, 370, 372 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР повернути заявнику.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.
Слідчий суддя ОСОБА_1