Справа № 948/388/23
Провадження № 2-а/948/3/23
22.06.2023 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Кравець С.В.,
за участю секретаря Порохні І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №1 УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Красножон Юлії Валеріївни, Управління патрульної поліції в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
У лютому 2023 року позивач звернувся до суду зі вказаним позовом, посилаючись на те, що 05.02.2023 р. відповідачем-1 було винесено постанову серії БАД №353624 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн., яка підлягає скасуванню. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що 05.02.2023 р. близько 16 год 50 хв він перебував в м. Полтава по вул. Ціолковського, а не за адресою, яка вказана в оскаржуваній постанові, зокрема м. Полтава, площа Павленківська,5 А, та транспортним засобом БМВ днз НОМЕР_1 не керував, але при цьому вказаної дати дійсно перебував поруч з вказаним автомобілем, припаркованим в м. Полтава по вул. Ціолковського. Також вказує на те, що відсутні жодні докази щодо спростування його доводів, а тому немає жодних підстав вважати, що він вчинив інкриміноване йому правопорушення. Крім цього, звернув увагу на те, що посадовою особою було порушено вимоги законодавства та докази вчинення правопорушення ним не аналізувались та не досліджувались у зв'язку з їх відсутністю, а його пояснення до уваги не були взяті з невідомих підстав. За вказаних обставин вважає винесену постанову безпідставною, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з наведеним, позивач просить скасувати постанову серії БАД №353624 від 05.02.2023 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, винесену інспектором взводу №1 роти №1 УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Красножон Юлією Валеріївною на його користь, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП стосовно нього закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відзив
20.04.2023 р. відповідач-3 направив відзив на позов в якому просив повністю відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає позов безпідставним та необґрунтованим враховуючи таке.
Так, позивач допустив порушення вимог безпеки дорожнього руху, зокрема 05.02.2023 р. о 16 год 50 хв в м. Полтава по площі Павленківська, 5А керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив ст.15 Закону України «Про дорожній рух» та постанову КМУ №340 від 08.05.1993 р., згідно яких заборонено керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, протягом строку позбавлення, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу.
Відповідач звертає увагу на те, що згідно постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 24.12.2020 р. позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 р., яку було переглянуто Полтавським апеляційним судом та залишено без змін.
Так, під час перевірки ОСОБА_1 по Інформаційному порталі Національної поліції України було з'ясовано, що він був позбавлений права керування усіма видами транспортних засобів за вищезгаданою постановою апеляційної інстанції та не набув цього права після завершення цього строку позбавлення.
Разом з цим відповідач повідомив, що на місці розгляду справи позивача було ознайомлено з усіма правами, що і підтверджується його підписом в оскаржуваній постанові. В подальшому поліцейський оцінив наявні докази та дотримавшись всіх процедур розгляду справи винесла постанову, з якою ознайомила позивача. За вказаних обставин, позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування винесеної постанови, так як вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності (а.с.59-64).
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
27.03.2023р. за ухвалою суду відкрито провадження, залучено до участі у справі відповідача-3 та призначено судове засідання з викликом сторін (а.с.23,24).
3. Позиції учасників судового розгляду
Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, позивач направив заяву про розгляд справи без його участі та його адвоката, позов підтримує та просить його задовольнити (а.с.92-94,100).
Відповідач-1 - направила заяву про розгляд справи без її участі, просить прийняти рішення, яким повністю відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог (а.с.78).
Відповідач -3 - у поданому відзиві просив розглянути справу без його участі, прийняти рішення у справі, яким повністю відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог (а.с.64).
Виходячи з викладеного, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі доказами.
4. Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом установлено, що 05.02.2023р. інспектором взводу №1 роти №1 УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Красножон Ю.В. була винесена постанова серії БАД № 353624 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн. За змістом постанови, позивач 05.02.2023 р. близько 16 год. 50 хв. в м. Полтава, вул. Павленківська,5А, керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив ст.15 Закону України «Про дорожній рух» та Постанову КМУ №340 (а.с.6).
Як убачається з рапорту ВП № 1 (м. Полтава), 05.02.2023 р. о 17 год 02 хв зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , що в м. Полтава в неї з чоловіком виникла сварка, в ході чого останній вчинив фізичне насильство щодо неї, також повідомила, що чоловік ОСОБА_1 знаходиться у нетверезому стані та без водійського посвідчення поїхав додому на автомобілі БМВ (а.с.66-68).
Згідно постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 24.12.2020 р. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 р., яка за постановою Полтавського апеляційного суду від 18.03.2021 р. залишена без змін (а.с.72-76).
За інформацією з Територіального сервісного центру МВС №5341 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Полтавській області №31/16-14-1380 від 11.04.2023 р., згідно Єдиного державного реєстру МВС станом на 08.04.2023 р. наявна інформація про те, що ОСОБА_1 згідно постанови Полтавського апеляційного суду від 18.03.2021 р. визнаний винним за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення в тому числі і з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 р. Строк позбавлення права керування обчислюється з 18.03.2021 р., а закінчується 18.03.2022 р. Також повідомлено, що посвідчення водія ОСОБА_1 вилучене 15.10.2022 р. і ще не поверталося і вищевказане позбавлення є діючим (а.с.70).
Разом з цим, згідно постанови Київського районного суду м. Полтава від 04.04.2023 р. провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення. За змістом даної постанови, згідно протоколу 05.02.2023 р. о 16 год 50 хв ОСОБА_1 в м. Полтава, площа Павленківська,5а керував транспортним засобом БМВ днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився у присутності свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Дана постанова 15.04.2023 р. набрала законної сили (а.с.101-102).
З відеозапису наданого відповідачем-3 вбачається, що 05.02.2023 р. о 17 год. 17 хв. працівники поліції під'їхали до багатоповерхового будинку, де знаходився легковий транспортний засіб з якого вийшов чоловік, з водійської сторони, яким виявився ОСОБА_1 та повідомив, що автомобілем не керував, а хто керував йому невідомо. Останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, у відповідь на що він відмовився і стверджував що не керував автомобілем. За результатами цього було озвучено про складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП та постанову за керування транспортним засобом без відповідних документів.
Крім цього, з наданого відеозапису вбачається, що працівники поліції з'явилися до квартири, де знаходилась дружина ОСОБА_1 , яка заявила про домашнє насильство стосовно неї і в ході розмови вона повідомила, що чоловік вигнав її з дому і привіз її зібрати речі (а.с.98).
5. Мотиви суду
Щодо вимоги позивача про скасування постанови
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до п.2.1. А Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч.1,9,10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до пп.2,3 ч.2 Розділу «Загальні положення» постанови Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 р. « Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП полягає саме в керуванні транспортним засобом без вказаних у цій статті документів, тобто факт керування транспортним засобом безумовно є обов'язковою складовою частиною зазначеного правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що спірним моментом у даній справі є факт керування позивачем 05.02.2023р. транспортним засобом.
За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Водночас ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підтвердження правомірності винесення постанови працівники поліції надали суду відео на якому не зафіксовано факт керування позивачем транспортним засобом, водночас вони містять пояснення його дружини.
Разом з тим, хоча доказами у справі є показання свідків, але працівники поліції таких не зібрали і до матеріалів справи не долучали, зокрема і пояснення дружини позивача.
Водночас, як видно, з постанови Київського районного суду м. Полтави від 04.04.2023 р. провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (стосовно керування ним автомобілем саме 05.02.2023р.) було закрито за відсутності доказів такого. Хоча зазначена постанова не має преюдиціальної сили для даного розгляду, але з її змісту видно, що свідком у справі виступала дружина позивача, яка згідно ст. 63 Конституції України від дачі показань відмовилася.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Отже, даючи оцінку доказам у справі, суд вважає, що оскільки матеріали справи не містять доказів факту керування ОСОБА_1 автомобілем 05.02.2023р., єдиний можливий свідок цих подій його дружина не була допитана, інших доказів відповідачем суду не надано, а відтак дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 126 КУпАП.
Щодо вимоги про закриття провадження у справі закрити суд зазначає таке.
Так, виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в статті 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у статтях 221-222 КУпАП.
Згідно приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених частиною 2 статті 126 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (частина 1 статті 283 КУпАП). Відповідно до частини 1 статті 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 статті 126 КУпАП належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.
Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у статті 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених статтею 284 КУпАП замість вказаного суб'єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.
Вказане знаходить своє відображення в постанові Верховного Суду від 16.07.2018 у справі N 214/2517/17 та від 13.02.2020 р. справа № 201/243/17.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову в частині закриття провадження у справі слід відмовити.
6. Мотив рішення щодо судових витрат
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, оскільки позов у справі задоволено частково, а тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-3 на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі 268,40 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 242-246, 255, 286, 295 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №1 УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Красножон Юлії Валеріївни, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №353624 від 05.02.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 268,40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Машівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач-1: інспектор взводу №1 роти №1 УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старший сержант поліції Красножон Юлія Валеріївна, місцезнаходження: с. Розсошенці, вул. Кременчуцька,2-в, Полтавська область.
Відповідач-2: Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: с. Розсошенці, вул. Кременчуцька,2-в, Полтавський район, Полтавська область.
Відповідач-3: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста,3, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя С.В. Кравець