Справа № 347/444/23
Провадження № 2/347/227/23
22 червня 2023 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючої - судді : Крилюк М.І.,
секретаря : Лазорик Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 квітня 1988 року вони зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, за актовим записом №4. В шлюбі в сторін на час розгляду справи неповнолітніх дітей немає. Причиною розірвання шлюбу стало те, що вони протягом тривалого часу не проживають разом та подружніх відносин не підтримують, а також не ведуть спільного господарства. Відповідач проживає окремо в одному із приміщень будинковолодіння та систематично вчиняє над нею домашне насильство. А тому, вважає, що сім”я розпалась, шлюб носить формальний характер, надії на примирення немає. Просить шлюб розірвати.
Позивачка подала до суду заяву в якій просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.
Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, причину неявки суду не повідомив.
При викладених обставинах суд прийшов до висновку, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, а тому, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 281 ЦПК України Косівський районним судом Івано-Франківської області була постановлена ухвала від 22.06.2023 року про заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Із оглянутих матеріалів справи вбачається, що сторони 16 квітня 1988 року вони зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, за актовим записом №4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.2) .
В шлюбі в сторін на час розгляду справи неповнолітніх дітей немає.
Причиною розірвання шлюбу позивачка зазначає, що вони протягом тривалого часу не проживають разом та подружніх відносин не підтримують, а також не ведуть спільного господарства. Відповідач проживає окремо в одному із приміщень будинковолодіння та систематично вчиняє над нею домашне насильство. А тому, вважає, що сім”я розпалась, шлюб носить формальний характер, надії на примирення немає.
Як встановлено в судовому засіданні, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Приймаючи до уваги заяву позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.
Згідно ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, клопотання про надання сторонам терміну для примирення до суду не надходило, а тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачкою заявлено клопотання про відновлення їй дошлюбного прізвища « ОСОБА_3 », що підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, ст. ст. 51, 56, 109 - 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України , суд , -
Позов задоволити .
Шлюб зареєстрований між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 16 квітня 1988 року у виконкомі Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, за актовим записом №4 - розірвати.
При реєстрації розірвання шлюбу відновити позивачці ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище " ОСОБА_3 ".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М.І. Крилюк