Справа №345/2487/23
Провадження № 2/345/748/2023
22.06.2023 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Гапоненко Р.В.
секретаря - Баран В.В.
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за законом, суд -
Позивачка звернулася до суду з вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 .
Батьку на праві спільної часткової власності з відповідачкою по справі, матір'ю позивачки ОСОБА_2 , належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Також батьку на праві спільної сумісної власності з відповідачкою, належала земельна ділянка площею 0,14 га по АДРЕСА_1 , призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 2622884801:01:003:0357.
Так як на час смерті батька, постійно спільно з ним проживала, то позивачкою в силу ст.1268 ЦК України у встановленому законом порядку було прийнято спадщину після смерті батька.
Мати позивачки від прийняття спадщини після смерті батька відмовилася. Таким чином єдиним спадкоємцем померлого стала позивачка, як його дочка.
На частину спадкового майна батька нотаріусом позивачці було видано свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме: на земельну ділянку кадастровий номер 2622884801:01:001:0185, площею 0,0785 га для ОСГ, та на належну йому 1/2 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Тобто на сьогоднішній день вона стала власником частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 і в силу ст.120 ЗК України до неї фактично перейшло право на частину земельної ділянки для обслуговування даного будинковолодіння.
Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки площею 0,14га по АДРЕСА_1 , призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 2622884801:01:003:0357, нотаріусом позивачці було відмовлено в зв'язку з тим, що не визначена частка померлого у спільній сумісній власності.
В позасудовому порядку вона не має можливості визнати за собою право власності на спадкове майно, тому змушена звернутись до суду з даним позовом.
Представник позивачки подала заяву, в якій просить проводити розгляд справи у її відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити.
Відповідачка подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнає, не заперечує проти його задоволення.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 (а.с.8), який до дня смерті постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.10).
Батьку позивачки ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності з відповідачкою по справі, матір'ю позивачки ОСОБА_2 , належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Також батьку позивачки ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності з відповідачкою матір'ю позивачки ОСОБА_2 , належала земельна ділянка площею 0,14га по АДРЕСА_1 ,призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 2622884801:01:003:0357, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №222035357 від 31.08.2020року та № 222035306 від 31.08.2020року (а.с.13,14).
На частину спадкового майна батька нотаріусом позивачці було видано свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме: на земельну ділянку кадастровий номер 2622884801:01:001:0185, площею 0,0785 га для ОСГ, та на належну йому 1/2 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Тобто на сьогоднішній день позивачка стала власником частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 (а.с.11).
У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки площею 0,14га по АДРЕСА_1 , призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 2622884801:01:003:0357, нотаріусом позивачці було відмовлено в зв'язку з тим, що не визначена частка померлого у спільній сумісній власності (а.с.9).
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зіст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особі, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Застаттею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України). Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до вимог ч. 1ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Відповідно до ч.1ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно дост. 1223 ЦК Кодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Як вбачається зіст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як передбачено ч.1ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно дост.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Необхідність визнання прав на землю виникає тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо наявності у особи певного суб'єктивного земельного права, суб'єктивне право заперечується чи створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності на земельну ділянку чи права користування нею через наявність таких сумнівів чи відсутність або втрату належних правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку.
Відповідно до п. г ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, дитина спадкодавця, згідно ст.1261 ЦК України, тому вважається такою, що прийняла спадщину.
Крім нього, інших спадкоємців, які б в установленому законом порядку звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в порядкуст. 1269 ЦК України, та спадкоємців, передбачених ст. 1261 ЦК України, які претендують на обов'язкову частку в спадщині, передбаченуст. 1241 ЦК України, не має. Спадковий договір від імені спадкодавця не укладався.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, проаналізувавши зібрані і досліджені при розгляді справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на спадкове майно за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.81, 152 ЗК України, ст.ст.392, 126-1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1241, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. ч.3 ст.200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 право власності на спадкове майно за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: на частину земельної ділянки площею 0,14га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 2622884801:01:003:0357.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Головуючий: