Справа № 344/9779/22
Провадження № 2/344/629/23
13 червня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.
секретарів Підхомної Н.М., Ласки І.О., Кочержук З.В.,
за участі: представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідачів ОСОБА_2 , відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок залиття квартири, -
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 386 945 гривень та моральної шкоди в розмірі 30 000, завданої внаслідок затоплення квартири. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Позивач проживає за кордоном, 05.06.2022 року родичі позивача, які прибули в квартиру виявили, що квартиру затоплено, власники сусідньої квартири АДРЕСА_2 також виявили, що їх квартиру затоплено, в цей ж день було викликано представників ОСББ «Наша затишна домівка 1» та відповідача власника квартири АДРЕСА_3 , що поверхом вище квартири позивача. Цього ж дня складено акт про залиття, в якому зазначено, що відбулась аварія системи водопостачання у квартирі відповідача - зрив змішувача у ванній кімнаті, внаслідок чого залито нижні поверхом квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 , та пошкоджено житлові та нежитлові приміщення квартир чим завдано матеріальної шкоди. Позивачем проведено експертизи, так згідно висновку експерта від 29.07.2022 року визначено розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пошкоджень спального гарнітуру та матрацу, кухонного гарнітуру, комоду, внаслідок залиття в розмірі 104 837 гривень. Вартість послуг з проведення експертизи клала 3164,40 гривень. Згідно висновку будівельно-технічного дослідження, розмір матеріального збитку внаслідок залиття квартири становить 282 108 гривень, вартість проведеної експертизи становить 8000 гривень.
Ухвалою суду від 01 грудня 2022 року до участі в справі залучено співвідповідача ОСОБА_4 , оскільки вона також є співвласником квартири.
Відповідачі відзиву на позов не подали.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала в повному обсязі, з підстав зазначених в ньому. Також представник підтвердила, що станом на 12.06.2023 року відповідачі добровільно відшкодували позивачу 165 000 грн., а також 3164 грн. 40 коп. витрат понесених на оплату експертизи. Представник повідомила суду, що позивач не погоджується передати пошкоджений гарнітур кухні відповідачам, хоча вважає, що він відновленню не підлягає.
Відповідачі в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, оскільки 165 000 грн. добровільно сплатити позивачу станом на 12.06.2023., також вважають завищеним розмір моральної шкоди, оскільки від моменту коли вони довідались про аварію в квартирі, вони виходили на контакт з позивачем, хотіли в досудовому порядку врегулювати спір. Не відмовляються від відшкодування шкоди, проте, в них відсутня фінансова можливість відшкодувати шкоду одним платежем. Також відшкодували позивачу 3164 грн. 40 коп. витрат на проведення експертизи. Відповідачка ОСОБА_6 також надала пояснення про те, що в разі визначення судом розміру шкоди в заявленому розмірі, просить суд передати відповідачам меблі, які пошкоджені внаслідок залиття, а саме кухонний набір.
Щодо моральної шкоди відповідач ОСОБА_6 вказала, що заявлений розмір є непомірним для неї, відповідачі не відмовляються відшкодовувати шкоду, проте відшкодування моральних страждань в розмірі 30000 гривень є неспівмірним, з завданою шкодою.
Представник відповідачів в судовому засіданні надав пояснення про те, що сумарно відповідачі вже відшкодували позивачу 165 000 гривень. Просив, при ухваленні судового рішення вирішити питання про передачу в користь відповідачів зіпсованого майна, кухонного гарнітуру.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , вказаний факт підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т. 1 а.с.10).
Як вбачається із копії акту № 11 від 05 червня 2022 року про залиття (аварію), що трапилось в системі водопостачання квартири за АДРЕСА_5 (т. 1 а.с.14) акт складено про те, що 05.06.2022 року в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_6 , 1-го під'їзду відбулась аварія системи водопостачання, а саме зрив змішувача в ванній кімнаті внаслідок чого залито квартири за АДРЕСА_4 та за АДРЕСА_2 .
Власниками квартири АДРЕСА_3 , в якій відбулась аварія системи водопостачання, є: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , в розмірах частки по 1/2, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 1 а.с.151-152).
Згідно висновку № 030/08-2022 експертного будівельно-технічного дослідження від 02 серпня 2022 року розмір матеріального збитку завданого внаслідок залиття двокімнатної квартири по АДРЕСА_7 становить - 282 108 гривень. (т. 1 а.с.17-22).
Згідно висновку експерта №СЕ-19/109-22/5389-ТВ від 29.07.2022 року розмір матеріальної шкоди заподіяної внаслідок пошкоджень спального гарнітуру та матрацу, кухонного гарнітуру, комоду, спричиненого залиттям, яке мало місце 05.06.2022 року по АДРЕСА_7 , становить 104 837 гривень (т. 1 а.с.70-81).
Згідно квитанцій до платіжної інструкції №2542264504 від 04.04.2023 року ОСОБА_4 сплатила на користь ОСОБА_7 25 000 гривень, №2603334067 від 09.05.2023 року 20 000 гривень, квитанції №2 від 12.01.2023 року 20 000 гривень, платіжної інструкції №243996062 від 01.02.2023 року 30 000 гривень, платіжної інструкції №2506637491 від 13.03.2023 року 30 000 гривень, квитанції до платіжної інструкції №2666085695 від 12.06.2023 року 40 000 гривень, загальна сума згідно вказаних квитанцій 165 000 грн., що визнається сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, власникам квартир у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на прав спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами, або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири.
Стаття 382 ЦК України передбачає, що власник зобов'яаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із вищенаведеного, шкоди майну позивача завдано відповідачами, як співвласниками квартири АДРЕСА_5 .
Крім того, відповідачі не заперечують своєї вини у завданні матеріальної шкоди позивачу.
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди, шкода заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 цієї статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, обов'язок доказування відсутності вини у заподіянні шкоди лежить на відповідачу.
За змістом ст. 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір, а відповідач має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03.12.2014 року № 6-183цс14.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статей 11, 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідачами належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача про відшкодування матеріального збитку згідно висновків експерта суду не надано.
Тому, з врахуванням вже сплачених коштів на користь позивача до стягнення підлягає сума в розмірі 221 945 гривень на відшкодування матеріальної шкоди заданої внаслідок залиття квартири.
За змістом ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Тому, матеріальні збитки та моральна шкода підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачки в солідарному порядку.
Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000 грн., то судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
В п. 3 Постанови Постанові Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначається, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі Постанові Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав наданих споживам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктом 4 Постанови також передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
При вирішенні спору в частині вимоги позивача про стягнення з відповідачів моральної шкоди суд врахував роз'яснення, викладені в Постанові Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а тому виходив з оцінки причинного зв'язку між такою шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останньої в її заподіянні, встановленої судом, та з'ясував, що факт заподіяння позивачу моральних страждань та втрат немайнового характеру доведено представником позивача частково, співмірним та справедливим буде розмір відшкодування моральної шкоди 5000 гривень, оскільки відповідачі не заперечують своєї вини, намагаються відшкодувати завдані збитки, безпосередньо після затоплення вживали заходів щоб допомогти дружині позивача усунути наслідки залиття, наскільки це було можливо.
Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Представник відповідача в письмовій заяві вказав, що згідно висновку судової експертизи від 29.07.2022 року №СЕ-19/109-22/5389-ТВ про визначення ринкової вартості об'єкта дослідження №3 - кухонного гарнітуру встановлено, що ринкова вартість на час дослідження становить 67 109 гривень, тому оскільки розмір збитку спричинений кухонному гарнітуру, який визначений експертизою дорівнює його ринковій вартості, то просить залишки гарнітуру передати відповідачам.
У відповідності до роз'яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року (із змінами і доповненнями), при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Вказаний висновок кореспондує з п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
Так, в дійсності судовим експертом проведено визначення ринкової вартості об'єкта дослідження «кухонного гарнітуру» загальною довжиною 5.4м станом на 05.06.2022 року, та встановлено вартість майна до пошкодження від дії негативних чинників з врахуванням зносу становить 67 109 гривень. Тобто, за результатами проведених розрахунків визначена залишкова вартість заміщення дорівнює ринковій вартості об'єкта дослідження (т. 1 а.с.79).
Доводи представниці позивача про те, що майно знищено, а отже не підлягає відновленню та не може бути передано судом відхиляються, оскільки є необгрунтованими.
Суд приходить до переконання, що після відшкодування збитків пошкоджене внаслідок залиття майно, кухонний гарнітур, а саме: сірого та білого кольорів, матеріал каркасу ДСП, фасад - фарбований МДФ Конструкція виробу включає: нижні та верхні тумби розміщені Г-подібно, загальною довжиною 5.4 м., висотою 2.26 м. Нижня частина гарнітуру містить сім підлогових секцій: три з висувними ящиками (по 2 ящика в секції), у одній вмонтований холодильник, у іншій посудомийна машина та секція яка відкривається за допомогою дверки. На верхній частині нижніх секцій встановлена стільниця білого кольору. Верхній елемент гарнітуру включає: секцію із вмонтованим холодильником, дві секції із дверками та чотири секції із фасадами, що складаються вгору, направляючі прихованого монтажу механізми у верхніх шафах (4 штуки) марки «HAFELE», має бути передано відповідачам, що відновить баланс прав у спірних правовідносинах та забезпечить дотримання цивільних прав та обов'язків обох сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження понесення витрат, пов'язаних з розглядом справи позивачка надала копію квитанції про сплату послуги з проведення експертизи на користь експерта ОСОБА_8 в розмірі 8000 гривень (т. 1 а.с.99).
Відповідно до ч. 1 та ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги позивача задоволено частково, тому є підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на 57,36%
Тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути 1134, 72 судового збору з кожного та 8000 грн. витрат на проведення експертизи.
На підставі вищенаведеного, відповідно до п. 3 та 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» ст. ст. 11, 16, 23, ч. 2 ст. 382, 543, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок залиття квартири задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 в користь ОСОБА_5 , жителя АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 - 221 945 (двісті двадцять одну тисячу дев'ятсот сорок п'ять гривень) на відшкодування матеріальної шкоди заданої внаслідок залиття квартири, 5000 (п'ять тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, 8000 (вісім тисяч гривень) витрат на проведення експертизи.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 в користь ОСОБА_5 , жителя АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 витрати по оплаті судового збору в розмірі по 1134 (одна тисяча сто тридцять чотири гривні) 72 копійок з кожного.
Зобов'язати ОСОБА_5 , жителя АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 передати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 або ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 залишки пошкодженого затопленням кухонного гарнітуру сірого та білого кольорів, матеріал каркасу ДСП, фасад - фарбований МДФ Конструкція виробу включає: нижні та верхні тумби розміщені Г-подібно, загальною довжиною 5.4 м., висотою 2.26 м. Нижня частина гарнітуру містить сім підлогових секцій: три з висувними ящиками (по 2 ящика в секції), у одній вмонтований холодильник, у іншій посудомийна машина та секція яка відкривається за допомогою дверки. На верхній частині нижніх секцій встановлена стільниця білого кольору. Верхній елемент гарнітуру включає: секцію із вмонтованим холодильником, дві секції із дверками та чотири секції із фасадами, що складаються вгору. Направляючі прихованого монтажу механізми у верхніх шафах (4 штуки) марки «HAFELE».
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бабій О.М.
Повний текст рішення складено та підписано 22 червня 2023 року.