Справа № 456/2080/23
Провадження № 2/456/708/2023
іменем України
(заочне)
21 червня 2023 року місто Стрий Львівської області
Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Микитина В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Стасів О.Я.,
сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачка - ОСОБА_2 ;
зміст позовних вимог - про розірвання шлюбу;
розглянувши дану цивільну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні суду, що знаходиться по вул. Т. Шевченка, 89, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, з участю представниці позивача ОСОБА_1 - адвокатки Маципури Г.І., -
Стислий виклад позицій сторін у справі.
Позивач ОСОБА_1 19.04.2023 року, скориставшись канцелярією, подав у Стрийський міськрайонний суд Львівської області позовну заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 6192, в якій просить ухвалити рішення про розірвання між ним та відповідачкою ОСОБА_2 шлюбу, котрий був зареєстрований 16.05.2017 року Стрийським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що було складено актовий запис за № 155. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за пред'явлення цієї позовної заяви до суду у розмірі 1 073 грн. 60 коп., позивач ОСОБА_1 залишає за собою та при ухваленні рішення просить покласти на нього.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сім'я сторін у справі фактично розпалася та існує тільки формально. Сторони у справі втратили одне до одного почуття поваги і любові, стали чужими людьми, протягом тривалого часу проживають окремо. Позивач ОСОБА_1 повідомляє, що вони з відповідачкою ОСОБА_2 не примирилися і він надалі має намір проживати окремо від зазначеної відповідачки. Спору з приводу поділу спільно нажитого майна у сторін у справі на даному етапі немає. Від спільного проживання у сторін народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають та залишаться проживати разом із позивачем ОСОБА_1 .. Відтак позивач ОСОБА_1 просить на підставі статей 104-105, 110-112 СКУкраїни свої позовні вимоги задовольнити, а їх з відповідачкою ОСОБА_2 шлюб розірвати.
Відповідачка ОСОБА_2 у запропоновані судом строк та порядку відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до неї про розірвання шлюбу не подала, свою позицію у справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навела.
Заяви та клопотання учасників справи.
Заяв чи клопотань від учасників цієї справи до суду не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Оскільки відповідачкою у вищевказаній позовній заяві зазначена фізична особа, яка не має статусу підприємця, то суддею, на виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 20.04.2023 року було вжито заходів для отримання з Єдиного державного демографічного реєстру інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи - відповідачки ОСОБА_2 ..
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 21.04.2023 року, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_2 , яка не має статусу підприємця, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи по суті ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено у залі судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область, на 23.05.2023 року о 09:30 год..
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 23.05.2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, судовий розгляд цієї справи по суті відкладено на підставі пункту 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України. Визначено місце, дату та час нового судового засідання щодо розгляду цієї справи по суті - зал судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область, 21.06.2023 року о 09:15 год..
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 21.06.2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, ухвалено проводити заочний розгляд даної справи та ухвалення у ній заочного рішення на підставі статей 280-282 ЦПК України.
Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження.
У судове засідання щодо розгляду справи по суті з'явилася лише уповноважена представниця позивача ОСОБА_1 - адвокатка Маципура Г.І. (ордер на надання правничої допомоги серія ВС № 1204384 від 23.05.2023 року в оригіналі та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 176 від 13.10.1993 року у належно засвідченій копії міститься у матеріалах справи), самі ж сторони у справі у таке судове засідання не з'явилися, про поважні причини своєї неявки суд не повідомляли, у зв'язку з чим суд вважав за необхідне проводити заочний розгляд цієї справи по суті за їх відсутності.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.
Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм цивільного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав позивача ОСОБА_1 за пред'явленими ним вимогами сімейного характеру, та причетність до порушення таких його прав відповідачки ОСОБА_2 , встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Так, судом встановлено, що сторони у справі, які є громадянами України, вступили у шлюб 16.05.2017 року, котрий був зареєстрований Стрийським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що було складено актовий запис за № 155. Зазначена обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Стрийським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 16.05.2017 року (міститься у справі, а. с. 7).
Судом встановлено й те, що сторони у справі не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства, протягом тривалого часу, а саме з січня 2022 року, проживають окремо, так як відповідачка ОСОБА_2 переїхала на постійне місце проживання у м. Стрий Львівської області, де й проживає на даний час. Такі дії сторін у справі викликані несумісністю характерів, різними поглядами на життя та ведення спільного господарства. Тому позивач ОСОБА_1 вважає, що примирення між ним та відповідачкою ОСОБА_2 неможливе, наполягає на розірванні шлюбу.
Матеріалами справи стверджується, що за час перебування у зареєстрованому шлюбі у сторін у справі народилося двоє дітей, а саме дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Стрийським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 20.10.2017 року у відповідності до актового запису про народження № 579 (копія міститься у справі, а. с. 8), та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Стинавської сільської ради Стрийського району Львівської області 11.10.2018 року у відповідності до актового запису про народження № 8 (копія міститься у справі, а. с. 9), обоє названих дітей є малолітніми та проживають разом із позивачем ОСОБА_1 за його зареєстрованим місцем проживання.
Релевантні норми права та роз'яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.
Встановлені судом сімейні правовідносини щодо права на шлюб, розірвання шлюбу чи визнання його недійсним регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України (надалі - СК України), Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Загальною декларацією прав людини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, котрі є невід'ємною частиною національного законодавства України.
Так, відповідно до ст. 51 Конституції України, сім'я охороняється державою.
В силу ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки.
Згідно із ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно із статтями 56, 110 СК України, кожна особа має право припинити свої шлюбні відносини. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересах їхніх дітей, що мають істотне значення, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу.
Як роз'яснюється у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, вживати заходів для примирення подружжя.
Узагальнена оцінка доводів та аргументів, наведених у справі, щодо наявності підстав для задоволення позову за результатами розгляду цієї справи.
Виконуючи вищенаведені приписи чинного СК України, з урахуванням роз'яснень, котрі містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», а також беручи до уваги ті встановлені судом обставини, що сторони у справі припинили шлюбні відносини, стали чужими людьми, протягом тривалого часу проживають окремо, не примирилися, і це усе підтверджується зібраними у цій справі доказами, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і збереження їх шлюбу стало неможливим та недоцільним, подальше спільне проживання цього подружжя суперечить інтересам обох сторін у справі, а тому їх шлюб слід розірвати.
Відтак позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі. Зокрема, слід розірвати шлюб між сторонами у справі, котрий був зареєстрований 16.05.2017 року Стрийським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що було складено актовий запис за № 155, із залишенням відповідачці ОСОБА_2 після розірвання шлюбу її прізвища « ОСОБА_4 », тобто того прізвища, котре було присвоєне їй після державної реєстрації цього шлюбу, оскільки про повернення свого дошлюбного прізвища « ОСОБА_5 », зазначена відповідачка перед судом не клопотала.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем ОСОБА_1 судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду із однією вимогою немайнового характеру у розмірі 1 073 грн. 60 коп. і підтверджуються квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 140 АТ «Ощадбанк» від 18.04.2023 року (міститься у справі, а. с. 1), з урахуванням відповідної позиції цього позивача з вказаного приводу, слід залишити за останнім, тобто покласти на нього, відступивши таким чином від порядку розподілу судових витрат, визначеному у ст. 141 ЦПК України.
Доказів понесення учасниками даної справи інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред'явлення вищевказаної позовної заяви до суду, матеріали цієї справи не містять.
Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279, 281-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити у повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , котрий був зареєстрований 16.05.2017 року Стрийським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис про шлюб № 155.
Після розірвання шлюбу залишити відповідачці ОСОБА_2 прізвище, котре було присвоєне їй після державної реєстрації цього шлюбу, - « ОСОБА_4 ».
Строк і порядок набрання заочним рішенням суду законної сили та його оскарження.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачкою ОСОБА_2 протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
Позивач ОСОБА_1 має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому чинним ЦПК України, тобто шляхом подання до Львівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідачка ОСОБА_2 , якій заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки ОСОБА_2 , яка подається безпосередньо до Стрийського міськрайонного суду Львівської області. У свою чергу апеляційна скарга на заочне рішення суду подається нею безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін у справі.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; громадянин України; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; громадянка України; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Дата складення повного заочного рішення суду: 21 червня 2023 року.
Суддя Володимир МИКИТИН