Справа № 761/11362/23
Провадження № 1-кс/761/7658/2023
18 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
особи, якій
відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим від 27.03.2023 у кримінальному провадженні №42023111340000003, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2023,
у провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим від 27.03.2023 у кримінальному провадженні № 42023111340000003, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2023.
У скарзі порушується питання про скасування даної постанови, як невмотивованої та передчасної, оскільки слідчим не наведено правових підстав для відмови у визнанні потерпілим, як такої, що порушує його права та законні інтереси, чим штучно обмежено процесуальні права останнього. У зв'язку з чим, оскаржувана постанова суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Крім того, ОСОБА_3 просить суд, визнати дії старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві неправомірними.
ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав скаргу, з мотивів наведених у ній, просив її задовільнити.
Слідчий будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи не прибув.
Заслухавши доводи ОСОБА_3 , вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови слідчий Третього слідчого відділу Територіального управління Державного управління ДБР, розташованого у м. Києві розглянувши заяву ОСОБА_3 від 15.02.2023 та матеріали кримінального провадження № 42023111340000003 від 06.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, постановив відмовити ОСОБА_3 у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42023111340000003 від 06.01.2023.
Слідчий, відмовляючи у задоволенні клопотання, таке своє рішення мотивував, тим, що у заяві про вчинення кримінально правопорушення, так і у самих матеріалах вказаного кримінального провадження, відсутні відомості, яка саме шкода завдана, в чому ця шкода виражається й якими документальними доказами вона підтверджується, крім того, жодних документальних доказів на підтвердження спричинення ОСОБА_3 моральної шкоди заявником слідчому надано не було.
Разом із тим, такі висновки слідчого є помилковими, суперечать завданням Кримінального кодексу України щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, тощо.
Так, зазначені слідчим доводи щодо відмови у визнані потерпілим ОСОБА_3 не є обґрунтованими підставами для відмови у визнанні потерпілим, оскільки у своїй заяві про визнання потерпілим ОСОБА_3 повідомив про заподіяння йому шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
ч. 1 ст. 9 КПК України, передбачено, що слідчий зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Тобто, саме слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, в тому числі, встановити чи спростувати вид і розмір шкоди, завдану кримінальним правопорушенням, а не перекладати свій обов'язок на потерпілого.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_6 потерпілим слідчим фактично позбавлено останнього можливості користуватись більш широкими правами потерпілого у кримінальному провадженні.
За таких обставин, враховуючи наведене вище у сукупності, постанова слідчого про відмову у визнанні потерпілим не ґрунтується на положеннях законодавства України про кримінальну відповідальність, кримінальному процесуальному законодавстві України та суперечить Конституції України.
Положенням ч. 4 ст. 38 КПК України передбачено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Аналіз наявних у слідчого судді матеріалів скарги свідчить про те, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону не були в повній мірі дотримані слідчим при прийнятті рішення про відмову у залученні ОСОБА_3 потерпілим.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного приходить до висновку, що оскаржувана постанова слідчого, підлягає скасуванню.
Що ж стосується прохання порушеного у скарзі перед слідчим суддею щодо визнання дій старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві неправомірними, то в цій частині слід в відмовити у задоволенні скарги, з огляду на те, що слідчий суддя не наділений такими повноваженнями.
Керуючись ст. ст. 38, 40, 55, 93, 110, 303-307 КПК України, суд
Скаргу - задовольнити частково.
Постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 27.03.2023 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42023111340000003, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, у зв'язку з відсутністю підстав - скасувати.
В іншій частині скаргу залишити без задоволення.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Проголошення ухвали відбудеться о 21.04.2023 о 08 год.15 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1