Справа № 462/3325/22
19 червня 2023 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М. розглянувши в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення не нарахованої та не виплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь недораховану та невиплачену заробітну плату у сумі 36 171,44 грн. та компенсацію за несвоєчасну виплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по грудень 2021 року в сумі 78 250,52 грн. Заявлені нею позовні вимоги обгрунтовує тим, що з 01.10.1998 року по
15.12.2021 року перебувала у трудових відносинах з Державним підприємством «Львівський державний завод «ЛОРТА», працювала провідним економістом та 15.12.2021 року у відповідності до наказу № 309-к від 15.12.2021 року звільнена з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Відповідач протягом 2008-2021 рр. порушував її право на заробітну плату встановивши їй посадовий оклад, який був значно нижчим, ніж гарантований Галузевими угодами. Державне підприємство «ЛДЗ «ЛОРТА» створено відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 29.07.1998 року № 261 і входить до переліку об'єктів державної власності, що не підлягає приватизації. ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» перебуває у сфері дії Галузевої угоди, зокремана 2008-2009 роки укладеної між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об'єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України, що об'єдналися для ведення колективних переговорів. Відповідно до положень Галузевої угоди мінімальний посадовий оклад провідного економіста з жовтня 2008 року по 31 грудня 2009 року мав розраховуватись наступним чином: мінімальна заробітна плата х 1.25 (співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки) х 1.35 (мінмальний посадовий оклад техніка без категорії, що дорівнює місячній тарифній ставці робіника третього розряду третьої сітки згідно з Додатком № 1 до Галузевої угоди) х 1,64 (мінімальний коефіцієнт міжпосадового співвідношення посадового окладу провідного економіста до посадового окладу техніка згідно з Додатком № 2 до Галузевої угоди та Колективного договору відповідача). З січня 2010 року на ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» поширюється дія Галузевої Угоди на 2010-2011 рр., укладеної між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об'єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України, що об'єдналися для ведення колективних переговорів. Відповідно до положень Галузевої угоди мінімальний посадовий оклад провідного економіста з 01 січня 2010 року по 15 грудня 2021 року мав розраховуватись наступним чином: мінімальна заробітна плата х 1.1 (співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки) х 1.35 (мінмальний посадовий оклад техніка без категорії, що дорівнює місячній тарифній ставці робіника третього розряду третьої сітки згідно з Додатком № 1 до Галузевої угоди) х 1,64 (мінімальний коефіцієнт міжпосадового співвідношення посадового окладу провідного економіста до посадового окладу техніка згідно з Додатком № 2 до Галузевої угоди та Колективного договору відповідача). Із врахуванням наведеного відповідачем недонараховано та не виплачено їй заробітну плату за період 2008-2021 рр. у розмірі 36 171,44 грн. При цьому, враховуючи, що з вини відповідача не була нарахована належна заробітна плата відповідач повинен відшкодувати компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням терміну виплати грошових коштів, розмір якої становить 78 250,52 грн. Просить позов задоволити.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 15.07.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представником ДП ЛДЗ «ЛОРТА» подано до суду письмові пояснення на позовну заяву, в яких вказує, що відповідач не погоджується із проведеним позивачем розрахунком. Перерахунок заробітної плати позивач здійснила за період з 2008-2021 рр., однак відповідач вказує на те, що положення міжгалузевої угоди не поширювали свою дію на діяльність ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», тому розрахунок посадового окладу має здійснюватись з урахуванням положень колективних договорів. Колективний договір 2016-2020 рр. відсилає до Галузевої угоди, а на спірний період у даному випадку діяла Галузева угода 2010-2011 рр. Заперечуючи проти розрахунку позивача відповідачем представлено власний контррозрахунок, згідно якого заборгованість по заробітній платі перед позивачем становить 39620,37 грн. Вказує, що із розрахунку посадового окладу позивача вбачається, що лише у період січня 2008 р. - грудень 2016 року було допущено відхилення від посадового окладу, який розраховувався згідно Галузевої угоди 2008-2009 рр та 2010-2011 рр. із застосуванням правильних коефіцієнтів, які відповідають займаній позивачем посаді та заробітною платою згідно штатного розпису. За інші періоди роботи позивача, останній виплачувалась заробітна плата вища, ніж та, яка розраховувалась згідно Галузевих угод. Крім того, звертає увагу на те, що застосування мінімальної заробітної плати для працездатних осіб для визначення мінімального посадового окладу здійснювалось до 01.01.2017 року, а з прийняттям Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 6 Закону України «Про оплату праці№ була викладена у новій редакції, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлювався у розмірі не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у зв'язку із чим позивачем проведено помилковий розрахунок з січня 2017 року. В частині позовних вимог, що стосуються компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, відповідач звертає увагу на лист Мінсоцполітики № 491/0/290-22/51, відповідно до якого нарахування компенсації на виплати, призначені за рішенням суду, визначеними нормативно-правовими актами не передбачено. Вказує на позицію аналогічного змісту у практиці Львівського апеляційного суду при розгляді справ щодо стягнення заробітної плати. Враховуючи, що розмір заробітної плати не визначений, щодо такого триває спір і розмір заборгованості заробітної плати встановлюватиметься на підставі рішення суду, на такі суми не поширюються вимоги Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», а тому заявлення таких вимог позивачем вважає передчасним, водночас долучено розрахунок відповідача компенсації з урахуванням донарахованої заробітної плати за період роботи позивача на підприємстві з січня 2008 року по листопад 2021 року, оскільки після звільнення позивача питання виплати додаткових витрат регулюється іншими нормами трудового законодавства.
Позивачем подано до суду відповідь на пояснення ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», в якій наполягає на правильності проведених нею розрахунків, щодо компенсації зазначає, що компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати і проводиться самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення, оскільки ці нормативно-правові акти не містять будь-якого виключення, просить позов задоволити у повному обсязі.
Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про оплату праці» основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Згідно ст. 96 КЗпП України і ст.6 ЗУ «Про оплату праці» основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).
Згідно ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно абз. 4 ч.1 ст.5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється, зокрема, на підставі галузевих (міжгалузевих), територіальних угод.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про оплату праці» договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.
Статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» визначено, що положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Судом встановлено, що позивач з 01.10.1998 року по 15.12.2021 року перебувала у трудових відносинах з Державним підприємством «Львівський державний завод «ЛОРТА», а саме працювала провідним економістом та 15.12.2021 року у відповідності до наказу № 309-к від 15.12.2021 року звільнена з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
Судом також встановлено, що ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» є державним оборонним підприємством, а тому на нього поширювалась дія Галузевої угоди на 2008-2009 роки між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об'єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України, що об'єдналися для ведення колективних переговорів.
Відповідно до 5.1.1. Галузевої угоди, сторони домовилися: установити на підприємствах мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці до законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати згідно з Додатком №1. Зберігати співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,25.
Згідно п. 5.1.2. Галузевої угоди установлено мінімальний посадовий оклад техніка без категорії на рівні місячної тарифної ставки робітника третього розряду третьої сітки відповідних галузей.
Відповідно до п. 5.1.3. Галузевої угоди установлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців підприємств до посадового окладу техніка згідно з Додатком № 2 до Угоди.
У 2010 році між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України, що об'єдналися для ведення колективних переговорів, укладено нову Галузеву Угоду на 2010 - 2011 роки.
Пунктом 2.4.1. Галузевої угоди визначено, що така укладається на 2010 та 2011 роки, набуває чинності з 01 січня 2010 року і діє до укладення нової угоди.
У п. 5.1.1. Галузевої угоди на 2010-2011 роки встановлено, співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,1.
При цьому, відповідно до ст.6 Закону України «Про оплату праці» в редакції Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі: мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України; міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.
Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
У прикінцевих і перехідних положеннях до Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у п.1 зазначено, що такий Закон набирає чинність з 01.01.2017 року.
Відтак, з 01.01.2017 року для визначення мінімального посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум та у відповідності до п.5 вказаного закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів.
Як вбачається із проведеного позивачем розрахунку різниці заробітної плати, при визначенні розміру мінімального посадового окладу за період з 2008 по 2021 роки остання застосовувала як розрахункову величину мінімальну заробітну плату та остаточно заявлену заборгованості позивачем визначено з урахуванням ПДФО та військового збору.
Разом з тим, зважаючи на зміст ст.6 Закону України «Про оплату праці» в редакції Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд погоджується із представленим стороною відповідача контрозрахунком згідно якого, з 01.01.2017 року при визначенні мінімального посадового окладу підлягає застосуванню прожитковий мінімум, відтак в частині заявлених позивачем вимог про стягнення недонарохованої та невиплаченої заробітної плати підлягають стягненню у розмірі 39 620,37 грн, без урахування ПДВ та інших обов'язкових платежів.
В частині заявлених вимог про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату суд приходить до такого висновку.
Згідно ст. 34 ЗУ «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з ст. 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Пунктами 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 р. №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Відтак, розглядаючи в межах даної справи спір, враховуючи тривалий період недорахування відповідачем заробітної плати, що призвело до знецінення грошових коштів, які у відповідний період належали позиваці, суд приходить до переконання про підставність вимоги ОСОБА_1 щодо виплати суми компенсації втрати частини заробітної плати.
Згідно долученого до матеріалів справи позивачем розрахунку суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв?язку з порушенням строків її виплати, розмір такої з січня 2008 року по листопада 2021 року станом на травень 2022 року становить 78 250,52 грн.
Однак, із врахуванням помилкового визначення у розрахунку заборгованості заробітної розрахункової величини суми посадового окладу, первинно розрахований та доданий до позовної заяви заявлений розмір компенсації також є неправильним.
Згідно представленого відповідачем розрахунку компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по грудень 2021 року становить 63 729,01 грн, за наведеного з відповідача на користь позивача підлягає стягнення сума компенсації у розмірі 63 729,01 грн.
Також, згідно із п.п. 164.2.1 п. 164.2. ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Як передбачено п. 171.1 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Так, згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
У своїй практиці Верховний Суд України зазначає, що з одного боку, суд не повинен розраховувати розмір податків, що підлягають утриманню, з іншого - у резолютивній частині рішення суд повинен указати, що суму виплат зазначено без урахування податків і зборів.
Податки і збори із суми заробітної плати у такому разі повинен нарахувати роботодавець під час виконання відповідного судового рішення.
Тобто, при виконанні рішення суду призначена судом сума зменшується на суму податкових відрахувань, однак при цьому, якби працівник продовжував працювати та отримувати зарплату, то таку зарплату він отримував би також з урахуванням утримання обов'язкових податкових платежів.
Із врахуванням вищезазначених норм при винесенні рішення про стягнення із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 39 620,37 грн суми недонараованої та не виплаченої заробітної плати та 63 729,01 грн компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, суми зазначених виплат визначені без врахування утримання податків та інших обов'язкових платежів.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст. 94, 96, 97 КЗпП України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення не нарахованої та не виплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати задоволити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 не нараховану та не виплачену заробітну плату у сумі 39 620 (тридцять дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень 37 копійок, без врахування утримання податків та інших обов'язкових платежів та 63 729 (шістдесят три тисячі сімсот двадцять девять) гривень 01 копійку компенсації втрати частини заробітної плати у зв?язку з порушенням строків її виплати.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь держави 1 033 (одна тисяча тридцять три) гривні 49 копійок.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: НОМЕР_1 вид. 28.05.2001 року Залізничним РВ УМВС України у Львівській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: Державне підприємство «Львівський державний завод «ЛОРТА», код ЄДРПОУ 301626113031, місцеззнаходження: м. Львів, вул. Патона, 1
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно. Оригінал рішення у справі № 462/3325/22
Суддя Б.М.Гедз