Справа № 461/2391/23
Провадження № 1-кс/461/3371/23
21.06.2023 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000255, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України,
Старший слідчий СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000255, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України
Клопотання вмотивоване тим, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022140000000255 від 21.06.2022, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_4 , всупереч вимогам ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 із наступними змінами і доповненнями, ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2022 року, маючи авторитет серед осіб, які схильні до вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, а також лідерські якості, вирішили організувати незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, з метою протиправного особистого збагачення, шляхом вчинення вищеописаних дій.
Таким чином, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_4 реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2022 року залучили до вчинення злочинів ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 при цьому, залучаючи до вчинення окремих кримінальних правопорушень інших осіб, яким не доводили до відома про власні наміри щодо вчинення незаконного придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збуту наркотичних засобів.
Створена та очолювана ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , на тривалий період часу, організована злочинна група характеризувалася: стабільністю і згуртованістю свого складу; розробкою та узгодженням планів і методів вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним придбанням, зберіганням та перевезенням з метою збуту та незаконного збуту наркотичних засобів; наявністю загальновизначених правил поведінки; домовленістю та готовністю до вчинення злочинів всіма членами злочинної організації у будь-який час; розподілом прибутків, отриманих від злочинної діяльності між всіма її учасниками; чіткою ієрархією.
Всі учасники організованої групи були об'єднані єдиним планом з розподілом функцій та ролей, також були обізнані про дії кожного з них та схвалювали їх, мали єдиний намір на особисте збагачення шляхом придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, усвідомлювали, що приймають участь у злочинній діяльності, чітко виконували відведені їм функції.
ОСОБА_6 , будучи залученими до складу організованої групи у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2022 року ОСОБА_4 , за вказівками останнього, діяли як виконавці згідно розподілу функцій та узгодженого плану дій, дотримувалися загальних правил поведінки та конспірації, допомагали приховувати злочинну діяльність. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснювали придбання, перевезення, зберігання наркотичних засобів, для подальшого їх збуту, а саме отримували від ОСОБА_4 наркотичні засоби, після чого здійснювали зважування та фасування наркотичних засобів для зручності подальшого їхнього збуту, а також збували вказаний наркотичний засіб.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи в складі організованої групи, повторно зберігаючи з метою організації подальшого збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, масою не менше 0,135 грама, за місцем власного проживання за адресою АДРЕСА_1 , який отримав 02.01.2023 від ОСОБА_9 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 20.01.2023 передав ОСОБА_6 речовину, що містить кокаїн, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено масою не менше 0,0418 грама для її подальшого збуту ОСОБА_6 безпосередньо споживачам.
В свою чергу ОСОБА_6 , діючи в складі організованої групи, виконуючи відведену йому роль, переніс наркотичний засіб отриманий від ОСОБА_4 до автомобіля марки «BMW», р.н.з. НОМЕР_1 , де зберігав його з метою подальшого збуту.
В ході негласного обстеження публічно недоступного місця, а саме автомобіля марки «BMW», р.н.з. НОМЕР_1 по вул. Городоцька, 320 у м. Львові виявлено та вилучено наркотичний засіб - кокаїн, масою 0,0418 грама, який ОСОБА_6 зберігав з метою подальшого збуту.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи в складі організованої групи, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, повторно зберігаючи з метою організації подальшого збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, масою не менше 167 грам, за місцем власного проживання за адресою АДРЕСА_1 , який отримав за невстановлених досудовим розслідуванням обставин від ОСОБА_9 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, передав ОСОБА_6 речовину, що містить кокаїн, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою не менше 17 грам, для її подальшого збуту ОСОБА_6 безпосередньо споживачам.
В свою чергу ОСОБА_6 , діючи в складі організованої групи, виконуючи відведену йому роль, переніс наркотичний засіб отриманий від ОСОБА_4 до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , де зберігав його з метою подальшого збуту.
В подальшому ОСОБА_6 , 30.03.2023 близько 09:45 год. у м. Львові по вул. Городоцькій, 367 в автомобілі «Audi», р.н.з. НОМЕР_2 отримавши від ОСОБА_10 2000 гривень, збув останньому речовину, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, масою 1 грам, яку ОСОБА_10 добровільно видав працівникам поліції.
ОСОБА_4 , діючи в складі організованої групи, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, повторно зберігаючи з метою організації подальшого збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, масою не менше 167 грам, за місцем власного проживання за адресою АДРЕСА_1 , який отримав за невстановлених досудовим розслідуванням обставин від ОСОБА_9 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, передав ОСОБА_6 речовину, що містить кокаїн, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою не менше 17 грам, для її подальшого збуту ОСОБА_6 безпосередньо споживачам.
В свою чергу ОСОБА_6 , діючи в складі організованої групи, виконуючи відведену йому роль, переніс наркотичний засіб отриманий від ОСОБА_4 до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , де зберігав його з метою подальшого збуту.
В ході обшуку будинку за адресою АДРЕСА_2 виявлено та вилучено наркотичний засіб - кокаїн, масою не менше 16 грам, який ОСОБА_6 зберігав з метою подальшого збуту.
30.03.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Самбір Львівської області, проживаючому за адресою АДРЕСА_2 , громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Разом з тим, аналізом матеріалів кримінального провадження встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 , (ІПН НОМЕР_3 ) користувався послугами АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), АТ «А-банк» (ЄДРПОУ 14360080), АТ «Укрсиббанк» (ЄДРПОУ 09807750), а відтак, з урахуванням що вчинено тяжкі кримінальні правопорушення, а кошти, які знаходяться на рахунках зазначених банківських установ, набуті в результаті вчинення кримінальних правопорушень, виникла необхідність у накладенні арешту на видаткову частину рахунків відкритих у АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), АТ «А-банк» (ЄДРПОУ 14360080), АТ «Укрсиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) - по яких здійснюються розрахунково-касові операції за допомогою електронних платіжних засобів - банківських платіжних карток, які видані на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_3 ).
На підставі ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без виклику представника власника майна, та у відсутності прокурора.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування судового засідання з допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022140000000255 від 21.06.2022, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до положень ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підстав вважати, що воно є доказом злочину.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів
Відповідно до ст. 131 КПК України при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; ) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні слідчого, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Так, матеріали клопотання не містять доказів належності видаткових частин рахунків відкритих у АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), АТ «А-банк» (ЄДРПОУ 14360080), АТ «Укрсиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) - по яких здійснюються розрахунково-касові операції за допомогою електронних платіжних засобів - банківських платіжних карток, які видані на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_3 ) ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту, та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
Водночас, слідчим не доведено наявності ризиків, передбачених ст. 170 КПК України та не обґрунтовано при цьому правових підстав для такого арешту та необхідності у його накладенні, а також розумність та співрозмірність обмеження права користування завданням кримінального провадження.
Приймаючи до уваги викладене, а також необґрунтованість і недоведеність доказового значення при застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для накладення арешту на зазначене майно.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170- 173 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022140000000213 від 27.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання .
Повний текст ухвали виготовлено 21.06.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1