Справа № 753/8213/23
19 червня 2023 року суддя Подільського районного суду м.Києва Рибалка Ю. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до судді Дарницького районного суду міста Києва Скуби Андрія Васильовича, треті особи: ОСОБА_2 , суддя Дарницького районного суду міста Києва Щасна Тетяна Василівна, суддя Дарницького районного суду міста Києва Домарєв Олександр Вікторович про захист честі, гідності та ділової репутації,
ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з вищенаведеним позовом.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26.05.2022 року вказаний позов направлено для розгляду до Подільського районного суду міста Києва.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у провадженні Дарницького районного суду м. Києва у складі головуючого судді Скуби А.В., суддів Щасної Т.В., Домарєва О.В. перебуває кримінальне провадження № 753/20702/18 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Позивач ОСОБА_1 здійснює захист ОСОБА_2 .
Даний спір виник у зв'язку з твердженнями головуючого судді Скуби А.В. відносно ОСОБА_1 під час розгляду 09.03.2023 року вищенаведеної кримінальної справи, які є неправдивими, ганьблять його честь та гідність, принижують ділову репутацію та завдають моральної шкоди.
За змістом п.1 ч.1 ст.186 Цивільного процесуального Кодексу України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Як вбачається зі ст.1 ЦПК України, Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
В той же час, у відповідності до ст.1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
За змістом цієї норми, а також інших статей КПК України, порядок кримінального провадження, принципи, процесуальний статус, права і обов'язки сторін кримінального провадження на всіх його стадіях визначаються саме нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, у провадженні Дарницького районного суду м. Києва у складі головуючого судді Скуби А.В., суддів Щасної Т.В., Домарєва О.В. перебуває кримінальне провадження № 753/20702/18 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Позивач ОСОБА_1 здійснює захист ОСОБА_2 .
У межах розгляду даного кримінального провадження суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В. є головуючим, Адамович О.О. має процесуальний статус обвинуваченого, а ОСОБА_1 є його захисником. Таким чином, їх права та обов'язки визначаються нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Законом України "Про судоустрій і статус судів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон України №1402-VIII) встановлено, що судоустрій в Україні побудований, зокрема, на засадах незалежності, юрисдикційності та інстанційності судів, відповідно до яких один суд першої інстанції не має право втручатися в діяльність іншого суду чи суддів у зв'язку з їх рішеннями чи діями, пов'язаних з розглядом справ.
Положеннями статті 23 Закону України №1402-VIII передбачено, що суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Отже, зі змісту вищенаведеного вбачається, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання здійснити таку перевірку шляхом подання позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.
Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, які викладені у постановах по справах №21-319во07 від 15.04.2008 р. та №6-3139цс16 від 01.03.2017 р.
Велика Палата Верховного Суду у пп.60-65 постанови від 21.11.2018 року у справі №757/43355/16-ц зазначає, що «здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Закони України не передбачають можливість розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду чи про зобов'язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії/бездіяльність є пов'язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення у суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом. Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов'язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді)».
Подібна правова позиція, яка є обов'язковою для застосування судом при вирішенні аналогічних справ, повністю відповідає Висновкам Консультативної ради європейських суддів №3 (2002) та №11 (2008), а також положенням ст.ст.6,41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права.
У своєму рішенні від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011 Конституційний Суд України зазначає, що давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна і касаційна інстанції при перегляді судових рішень.
З урахуванням наведеного, розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження дій судді (суду), пов'язаних з розглядом іншої справи, незалежно від стадії провадження, чинним законодавством не передбачено, а тому такі рішення, дії чи бездіяльність судді, вчинені у зв'язку з розглядом судових справ, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним Кодексом України.
Пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для відмови позивачу у відкриті провадження у справі.
Разом з тим, суд зазначає, що відмова у відкритті провадження у даній справі з підстав, зазначених вище, являється винятковою, оскільки дії або бездіяльність суддів (судів) у питаннях здійснення правосуддя (пов'язані з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях, постановленням рішень, зверненням рішень до виконання, оскарженням рішень, дотриманням строків розгляду справ, тощо) регулюються нормами відповідного процесуального законодавства, в даному випадку - Кримінальним процесуальним кодексом України.
Визначення юрисдикції суду, до якого віднесено розгляд такої справи, є неможливим, оскільки вказані відносини регулюються нормами відповідного процесуального та іншого законодавства.
Зокрема, як вбачається з п.66 вказаної вище постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року, «Приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини другої статті 122 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), «заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 109 КАС України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження), «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 170 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами відповідно цивільного чи адміністративного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами».
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.1, 2, 186 ЦПК України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до судді Дарницького районного суду міста Києва Скуби Андрія Васильовича, треті особи: ОСОБА_2 , суддя Дарницького районного суду міста Києва Щасна Тетяна Василівна, суддя Дарницького районного суду міста Києва Домарєв Олександр Вікторович про захист честі, гідності та ділової репутації.
Роз'яснити позивачу, що даний спір не підлягає розгляду судом.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяЮ. В. Рибалка