Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6708/23
Провадження № 1-кп/758/1240/23
21.06.2023 м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора - ОСОБА_3 ,
з боку захисту: обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12022100070002505 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у смт. Дослідницьке Васильківського району Київської області, громадянина України, який не працює, неодружений, раніше судимий: 08.07.2016 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 29.09.2017 по відбуттю покарання, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про зведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено до 20.05.2023.
01.12.2022, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_4 перебував у приміщенні кв. АДРЕСА_3 , де виконував ремонтні роботи за усною домовленістю з потерпілою ОСОБА_5 , у той момент у нього виник злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, ОСОБА_4 01.12.2022, близько 18 год. 00 хв., перебуваючи у кв. АДРЕСА_3 , скориставшись відсутністю потерпілої ОСОБА_5 , таємно шляхом вільного доступу викрав пилосос фірми «Karcher WD 3 premium» жовто-чорного кольору, який коштує 3 627 гривень 40 копійок. Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму на суму 3 627 гривень 40 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнав повністю, суду пояснив, що 01.12.2022 проводив ремонтні роботи у потерпілої вдома по АДРЕСА_3 , потребував грошових коштів, внаслідок чого взяв з квартири належний потерпілій пилосос та заклав у ломбард, у подальшому розпорядився коштами на власний розсуд. Частково сплатив потерпілій матеріальну шкоду у розмірі 1000 гривень. Щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Від потерпілої ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, де зазначила, що цивільний позов не подаватиме.
Враховуючи, що учасники судового провадження визнають недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, повторно.
За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.
При обранні виду та міри покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений раніше судимий, має непогашену та незняту у встановленому порядку судимість, на обліку в спеціалізованих медичних установах не перебуває, офіційно не працевлаштований, неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює.
Пом'якшує покарання обвинуваченого щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.
Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставин його вчинення, зважаючи на наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих вину обвинуваченого обставин, відомостей, що характеризують його особу, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі.
Суд також вважає, що відсутні підстави для застосування до обвинуваченого іншого виду покарань та відповідно положень ст. ст. 69, 75 КК України, оскільки, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що у даному випадку відсутні обставини і факти, які б вказували на міцні соціальні зв'язки обвинуваченого і стимулювання його до правомірної поведінки, що в достатній мірі впливали би на суспільну небезпечність особи обвинуваченого та істотно знижували би ступінь тяжкості вчиненого ним злочину. Звільнення від відбування покарання у даному випадку за своїм видом та розміром не буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до вимог ст. 124 КПК України суд вирішує питання про процесуальні витрати.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Строк покарання відраховувати з моменту затримання на виконання вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 220 грн.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Суддя ОСОБА_1