Єдиний унікальний номер 317/3340/23
Провадження № 3/317/1379/2023
21 червня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Сакоян Д.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, офіційно не працевлаштованої, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
До Запорізького районного суду Запорізької області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 446050 від 06.06.2023 ОСОБА_1 ставиться у провину те, що 06.06.2023 о 19 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вона вчинила відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 фізичне та психологічне домашнє насильство, а саме кричала на нього та дала йому ляпас, чим принизила його честь та гідність, завдала фізичної шкоди.
ОСОБА_1 до суду з'явилась, підтвердила дійсність обставин зафіксованих протоколом про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суддя виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Диспозицією ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Аналіз диспозиції ст. 173-2 КУпАП вказує на те, що адміністративна відповідальність за домашнє насильство у формі фізичного насильства настає лише у разі, якщо таке насильство не спричинило тілесних ушкоджень потерпілій особі. При цьому, відмова потерпілого від судово-медичної експертизи ніякого значення не має, оскільки сама по собі наявність у потерпілого тілесних ушкоджень виключає кваліфікацію дій кривдника за ст. 173-2 КУпАП.
Як видно з письмових пояснень фельдшера ШМД КНП ТМО «ОЦБМД та МК» ЗОР Рябчевської І.А., 06.06.2023 о 20 год. 21 хв. надійшов виклик про побиття дитини 10 років за адресою: АДРЕСА_2 . По прибуттю на місце у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено садно лівої брови, забій верхньої губи, гематома у ділянці носа та носова кровотеча. Зі слів останнього, його побила мати.
Отже, наявні у справі відомості вказують на отримання малолітнім ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, що виключає можливість кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Оскільки з вищенаведеного вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України, вважаю за необхідне передати даний адміністративний матеріал органу досудового розслідування для прийняття рішення у відповідності до ст. 214 КПК України. При цьому органу досудового розслідування слід урахувати, що кримінальне провадження за ст. 125 КК України належить до кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.
Керуючись ст.ст. 33, 173-2, 247, 283, 284 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передати до Відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області для прийняття рішення, передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.І. Сакоян