12.06.2023 Справа № 756/141/23
Справа № 756/141/23
Провадження № 2/756/1881/23
07 червня 2023 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Тихої О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Кренджеляк А.М.,
представника позивача - Унінця І.М.,
представника відповідача - Прокопенко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів,
Позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Унінця І.М., звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з вказаною позовною заявою, в якій просила суд: стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти за Попереднім договором № 274ПП/11/21 про надання медичної допомоги від 30.11.2021 року у розмірі 69727,00 грн.; інфляційні втрати у розмірі 4936,63 грн. та 3% річних в розмірі 1008,65 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 30.11.2021 між сторонами був укладений Попередній договір № 274ПП/11/21 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Комфорт», відповідно до умов якого відповідач (медичний заклад) зобов'язався надати позивачу кваліфіковану медичну допомогу, яка полягає у ведення пологів пацієнта в обсязі та на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього, у відповідності з існуючими стандартами медичної допомоги.
На виконання умов договору позивачкою 30.11.2021 було сплачено авансовий платіж у розмірі 69 727,00 грн.
Основний договір між сторонами не укладався та ОСОБА_1 послугами медичного закладу ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» не скористалась.
З огляду на вказані обставини, ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» з заявою від 14.06.2022 про повернення авансового платежу.
22.09.2022 представником позивача повторно на адресу відповідача направлено претензію щодо повернення грошових коштів, сплачених у якості авансового платежу за Попереднім договором № 274ПП/11/21 від 30.11.2021.
Проте, вказані претензії ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» були проігноровані, грошові кошти медичним закладом не повернуті, у зв'язку з чим позивач вимушена звернутись з вказаним позовом до суду.
Ухвалою суду від 11.01.2023 по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
21.02.2023 представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Зазначила, що 30.11.2021 між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та позивачем було укладено попередній договір № 274ПП/11/21 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Комфорт» (далі - попередній договір). Так, у відповідності до п.1.1 попереднього договору сторони приймають на себе зобов'язання у термін з 22 до 32 тижня вагітності позивача (у разі спостереження вагітності у медичному закладі відповідача або афілійованих закладах) або з 32 до 34 тижня вагітності позивача (у разі спостереження вагітності у інших медичних закладах) укласти Договір про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), Пакет «Комфорт» (надалі - «Основний договір»), на умовах якого позивач могла отримати від медичного закладу кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров'я України, обов'язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього. Відповідно до умов попереднього договору позивачем було сплачено на користь відповідача кошти у розмірі 69727,00 грн.
Введення воєнного стану в Україні стало обставиною непереборної сили для ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та таким, що унеможливлює виконання своїх обов'язків перед позивачем за договором ведення, оскільки будівля пологового будинку зазнала обстрілів та значних пошкоджень від російських окупантів. З 06.03.2022 ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», у зв'язку з веденням активних бойових дій біля пологового будинку та пошкодженням будівлі, було вимушене призупинити свою роботу до 01.09.2022. З урахуванням наведеного, надати послугу не уявлялось можливим. При цьому, вважає, що зобов'язання сторін подовжуються на період введення воєнного стану на території України, а також наявності форс-мажорних обставин, у зв'язку з чим, у позивача відсутні підстави для захисту порушеного права у судовому порядку. Додатково зазначила, що стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, з огляду на приписи ст. 617 ЦК України, не повинно бути застосована до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», оскільки вказані нарахування є мірою цивільно-правової відповідальності, у той час як товариство не виконало свої зобов'язання внаслідок форс-мажорних обставин.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов з викладених у ньому підстав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, в частині стягненя на користь позивача суми, сплаченої за попереднім договором. У задоволенні вимог про стягнення трьох процентів річних та втрат від інфляції просила відмовити з підстав, зазначених у відзиві. Також наголосила на тому, що відповідач будь-яких вимог про повернення грошових коштів від позивача не отримував.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Судом встановлено, що 30.11.2021 між сторонами укладено Попередній договір №274ПП/11/2021 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Комфорт», відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов'язання у термін з 22 до 32 тижня вагітності позивача (у разі спостереження вагітності у медичному закладі відповідача або афілійованих закладах) або з 32 до 34 тижня вагітності позивача (у разі спостереження вагітності у інших медичних закладах) укласти Договір про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), Пакет «Комфорт», на умовах якого позивач могла отримати від медичного закладу кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров'я України, обов'язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього.
Згідно з п. 1.4 Попереднього договору, позивач здійснила на користь відповідача авансовий платіж у розмірі 69 727,00 грн. Вказана сума, згідно положення п. 1.4 Попереднього договору, дорівнює ціні/вартості послуг відповідача за Основним договором.
Пунктом 1.6 Попереднього договору передбачено, що грошові кошти, сплачені пацієнтом у якості Авансового платежу за Попереднім договором зараховується в рахунок оплати ціни послуг відповідача за Основним договором.
Сплата відповідного авансового платежу позивачем на користь відповідача підтверджується рахунком-фактурою № 68076 від 30.11.2021 та не заперечується відповідчем.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дію якого згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено та який діє на день ухвалення рішення.
У наданому листі Торгово-Промислової палати України від 28 лютого 2022 року за № 2024/02.0-7.1 вказано, що військова агресія російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року є обставиною непереборної сили для суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору.
За змістом ст. 509, ч. 3 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Судом встановлено, що відповідач не виконав умови Попереднього договору, у строки, визначені п.1.1 цього договору, не уклав з позивачем Договір про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів, пакет "Комфорт" - Основний договір, медичні послуги позивачу не надав, сплачені за попереднім договором кошти у вигляді авансового платежу у розмірі 69727,00 грн., які сплачено позивачем в рахунок оплати ціни послуг медичного закладу за Основним договором, позивачу не повернув.
Відповідно до п. 1.8 Попереднього договору, у разі відмови позивача або відповідача від укладання Основного договору у термін, передбачений п. 1.1 Попереднього договору, зобов'язання за укладеним Попереднім договором припиняються, при цьому грошові кошти, сплачені позивачем в якості авансового платежу відповідно до п. 1.4 Попереднього договору, підлягають поверненню відповідачем позивачу протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання відповідної письмової вимоги пацієнта. При цьому повернення суми авансового платежу здійснюється відповідачем у безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок пацієнта, та/або в інший не заборонений чинним законодавством України спосіб, виключно на його письмову вимогу та за відрахуванням вартості фактично наданої відповідачем медичної допомоги.
Надаючи оцінку аргументам відповідача щодо причин невиконання умов договору, суд погоджується із тим, що таке невиконання могло бути наслідком поважних та навіть об'єктивних причин, як ведення бойових дій та військова агресія проти України з боку російської федерації. Суд також враховує, що такі обставини офіційно визнані форс-мажорними (непереборними обставинами), які сторони не могли передбачити.
Проте, суд зазначає, що обставини непереборної сили, відповідно до статті 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, проте не звільняють від виконання самого зобов'язання та наслідків його припинення.
Наявність форс-мажорних обставин у відповідача не позбавляє позивача права на повернення сплачених нею грошових коштів з підстав припинення зобов'язання та ненадання відповідних послуг.
За наведених обставин суд вважає припиненими зобов'язання сторін за укладеним Попереднім договором та стягує з відповідача на користь позивача грошові кошти, сплачені за Попереднім Договором 274ПП/11/21 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Комфорт» від 30.11.2021 у розмірі 69 727,00 грн. у якості авансового платежу, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.
Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно приписів ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У позові зазначено, що 14.06.2022 позивач ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» з заявою про повернення авансового платежу, крім того, 22.09.2022 представником позивача повторно на адресу відповідача направлено претензію щодо повернення грошових коштів, сплачених у якості авансового платежу за Попереднім договором № 274ПП/11/21 від 30.11.2021.
На підтвердження вказаних обставин до позову долучено опис поштового вкладення, чек та накладну поштового відправлення - 0820508174222, датовані 22.09.2022. Разом з тим, доказів отримання вказаних листів відповідачем суду не надано.
З огляду на те, що позивачем не доведено належними доказами факти звернення нею 14.06.2022 та 22.09.2022 до відповідача з заявами про повернення коштів згідно з вимогами п. 1.8 Попереднього договору, тобто у позасудовому порядку, при цьому представником відповідача у судовому засіданні заперечувалися вказані обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 625 ЦК України та стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних та інфляційних втрат у якості відповідальності за прострочення виконання зобов'язання з повернення грошових коштів за період з 22.06.2022 по 14.12.2022, як зазначено у позові.
Тож, в цій частині позов задоволенню не підлягає як необгрунтований.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за попереднім договором № 274ПП/11/21 про надання медичної допомоги (медичних послуг) від 30.11.2021 у розмірі 69 727 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь держави, в особі Державної судової адміністрації України, судовий збір в розмірі 914 (дев'ятсот чотирнадцять) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека», код ЄДРПОУ 39155132; місцезнаходження: м. Київ, вул. Квітки Цісик, 56.
Дата виготовлення повного судового рішення - 12.06.2023.
Суддя О.О. Тиха