14.06.2023 Справа № 756/5933/15-к
Унікальний № 756/5933/15-к
Провадження № 1-кп/756/18/23
«14» червня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
прокурорів: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
потерпілого: ОСОБА_16 ,
захисника: ОСОБА_17 ,
обвинуваченого: ОСОБА_18 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м.Києва кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сільце Підгаєцького району Тернопільської області, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,
24.12.2014 року в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_18 , в мережі Інтернет розмістив оголошення про продаж 3 000 доларів США за національну валюту - гривні.
В подальшому, 24.12.2014 року в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_16 , шукаючи в мережі Інтернет оголошення про продаж доларів США, знайшов оголошення ОСОБА_18 про продаж 3 000 доларів США за гривні. Цього ж дня в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_16 зателефонував на невстановлений досудовим розслідуванням номер мобільного телефону, який вказав в оголошенні ОСОБА_18 та вони в телефонній розмові домовились про зустріч для придбання ОСОБА_16 у ОСОБА_18 3 000 доларів США за гривні. В цей час у ОСОБА_18 виник злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб.
З метою реалізації умислу, ОСОБА_18 , в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, розробили злочинний план із розподілом між ними ролей.
Так, згідно розподілених ролей, ОСОБА_18 , маючи з собою вогнепальну зброю, а саме пістолет, повинен впевнитись, що зі сторонніх осіб за ними ніхто не спостерігає, знаходячись біля ОСОБА_16 , повинен погрожувати застосуванням вогнепальної зброї, а саме пістолетом та одночасно примусити останнього передати грошові кошти, які він має при собі. В свою чергу, згідно злочинного плану, невстановлена досудовим розслідуванням особа, повинна також мати при собі вогнепальну зброю, а саме пістолет, знаходитись неподалік від ОСОБА_16 та спостерігати за навколишньою обстановкою і в разі неможливості ОСОБА_18 подавити волю потерпілого і примусити передати грошові кошти, застосувати до ОСОБА_16 вогнепальну зброю, щоб ОСОБА_18 міг незаконно заволодіти грошовими коштами останнього.
24.12.2014 року приблизно о 20 годині 02 хвилини, ОСОБА_16 зателефонував на невстановлений досудовим розслідуванням номер мобільного телефону, який ОСОБА_18 вказав в оголошенні та повідомив, що він за кермом автомобіля марки «Subaru XV» д.н.з. НОМЕР_1 та під'їхав за раніше узгодженою адресою в м. Києві по проспекту Героїв Сталінграда, 42-А, на що ОСОБА_18 попросив почекати його в автомобілі.
Далі, ОСОБА_18 разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, реалізуючи свій умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, згідно розподілених ролей, цього ж дня приблизно о 20 год. 10 хв., ОСОБА_18 , маючи при собі пістолет «ПМ» з маркуванням « НОМЕР_2 », який є короткоствольною вогнепальною зброєю з пістолетними патронами в середині, підійшов до автомобіля марки «Subaru XV» д.н.з. НОМЕР_1 , в якому за кермом сидів ОСОБА_16 та впевнившись, що зі сторонніх осіб за ними ніхто не спостерігає та в салоні автомобіля знаходиться тільки ОСОБА_16 , постукав у вікно передніх дверей справа зі сторони пасажира та одразу сів в салон автомобіля на пасажирське сидіння, правою рукою дістав зі свого одягу пістолет «ПМ» з маркуванням « НОМЕР_2 » та направив його в сторону ОСОБА_16 з вимогою віддати грошові кошти, які він має при собі. В це же час, невстановлена досудовим розслідуванням особа, маючи при собі пістолет марки «STALKER - MOD. 914» № НОМЕР_3 , який є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю з пістолетними патронами в середині, підійшла до передніх дверей зліва автомобіля зі сторони водія та спостерігала за навколишньою обстановкою навкруги і за подіями всередині салону автомобіля. В цей же час всередині салону автомобіля, ОСОБА_16 , сприймаючи погрозу як реальну, почав чинити опір, схопив своєю правою рукою за задню частину затвору пістолета, який тримав в правій руці ОСОБА_18 , намагаючись його забрати, в подальшому обома руками його схопив та заблокував курок пістолета для унеможливлення здійснення пострілу.
В той же час, невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи згідно розподілених ролей за попередньою змовою з ОСОБА_18 , знаходячись біля дверей автомобіля зі сторони водія, спостерігала за навколишньою обстановкою біля автомобіля та почувши і побачивши, що ОСОБА_16 чинить опір діям ОСОБА_18 та намагається забрати з рук останнього пістолет та між ними почалась боротьба, невстановлена досудовим розслідуванням особа, тримаючи в руках пістолет марки «STALKER - MOD. 914» № НОМЕР_3 , з пістолетними патронами в середині, відчинив двері вказаного автомобіля зі сторони водія та в той час, коли ОСОБА_16 сидів в зігнутому положенні ближче до ОСОБА_18 , спиною до невстановленої досудовим розслідуванням особи, який продовжував боротись із ОСОБА_18 , в цей час невстановлена досудовим розслідуванням особа здійснила три постріли з пістолету, який мала при собі в область спини ОСОБА_16 , внаслідок чого останній отримав два сліпих вогнепальних поранення лівої сідниці, що відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Продовжуючи боротьбу, ОСОБА_16 забрав з рук ОСОБА_19 пістолет «ПМ» з маркуванням « НОМЕР_2 » з пістолетними патронами в середині, курок якого він перед цим блокував лівою рукою та почав намагатися вийти зі свого автомобіля марки «Subaru XV» д.н.з. НОМЕР_1 на вулицю. В цей час ОСОБА_18 намагався вийти з салону автомобіля, а потерпілий, своєю правою рукою припинивши блокувати курок пістолета, який відібрав у ОСОБА_18 , здійснив один постріл в область поперека ОСОБА_18 , чим завдав останньому проникаюче поранення живота справа, що відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження.
В цей час невстановлена досудовим розслідуванням особа, викинула біля автомобіля марки «Subaru XV» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_16 пістолет марки «STALKER - MOD. 914» № НОМЕР_3 , з пістолетними патронами в середині та за місця злочину зникла.
В подальшому, ОСОБА_18 , вийшов з автомобілю марки «Subaru XV» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_16 та від отриманого тілесного ушкодження ліг на асфальт на спину, ногами до передньої правої двері автомобіля зі сторони пасажира, а ОСОБА_16 також вийшов з автомобілю, тримаючи пістолет в правій руці та в подальшому поклав пістолет біля передньої правої двері автомобіля на відстані приблизно 2 метрів.
Внаслідок вчинення протиправних дій ОСОБА_18 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, ОСОБА_16 було спричинено тілесні ушкодження, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи №188/е від 21.03.2015.
Крім того, в невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, невстановленим досудовим розслідуванням способом, всупереч передбаченому законом порядку, ОСОБА_18 незаконно придбав пістолет «ПМ» з маркуванням « НОМЕР_2 », який є короткоствольною вогнепальною зброєю, самозарядним пістолетом, що виготовлений саморобним способом, тобто був переробленим, в магазині та в каналі стволу якого знаходились по одному патрону, всього 2 патрони з маркуванням «S&B 9mmP.A. Blanc», відносяться до боєприпасів до вогнепальної зброї та є 9 мм пістолетними патронами та в подальшому носив та зберігав їх без передбаченого законом дозволу.
24.12.2014 року близько о 20 год. 40 хв., під час огляду місця події, який проводили працівники Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 42-А, а саме у подвір'ї вказаного будинку на землі біля передньої правої двері автомобіля марки «Subaru XV» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_16 , виявлено та вилучено пістолет «ПМ» з маркуванням « НОМЕР_2 », який є короткоствольною вогнепальною зброєю, самозарядним пістолетом, що виготовлений саморобним способом, тобто був переробленим, в магазині та в каналі стволу якого знаходились по одному патрону, всього 2 патрони з маркуванням «S&B 9mmP.A. Blanc» та є 9 мм пістолетними патронами, які ОСОБА_18 придбав, зберігав та носив без передбаченого законом дозволу та завдяки яким ОСОБА_18 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, тобто до ОСОБА_16 , за попередньою змовою групою осіб, а саме з невстановленою досудовим розслідуванням особою.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_18 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, не визнав та пояснив суду, що в грудні 2014 року, через засоби масової інформації, а саме мережі - інтернет опублікував оголошення про обмін валют, в якому пропонував обміняти 3 000 доларів США на гривні, оскільки кошти йому були потрібні для оплати навчання в університеті. В подальшому, йому зателефонував чоловік і домовився про обмін, однак час обміну весь час переносився за ініціативою ОСОБА_16 . Потім останній назвав адресу, а саме АДРЕСА_2 , де чекав у власному автомобілі. Далі ОСОБА_18 суду пояснив, що близько 20.00 год. 24.12.2014 мав при собі валюту - долари США, сів на переднє сидіння автомобіля темного кольору, запропонував перевірити кошти у відділенні обміну валют, однак ОСОБА_16 відмовився, внаслідок чого між ними відбувся словесний конфлікт. Після чого, він відмовився обмінювати кошти, вийшов з автомобіля та відчув постріл в спину, від якого впав на землю. Далі він нічого не пам'ятає, оскільки періодично втрачав свідомість. Крім того, ОСОБА_18 в судовому засіданні зазначив, що під час інкримінованої йому події, при собі він зброї не мав і виявлені пістолети йому не належать. Про природу речей, які були вилучені на місці події, а саме рукавиці та балаклаву пояснити не може. Грошових коштів у ОСОБА_16 він не бачив. Крім того, обвинувачений в судовому засіданні пояснив, що йому не відмово куди поділись його особисті грошові кошти, які під час події він тримав при собі в кишені куртки. Разом з тим вказав, що про наявність у нього грошових коштів того вечора може підтвердити його мати, якій було відомо, що він взяв гроші та направився на обумовлену зустріч. Також в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_18 підтвердив покази надані працівниками поліції ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , які були допитані в якості свідків в судовому засіданні та вказали, що 24.12.2014 близько 20.00 год. на місці події, а саме в м. Києві по проспекту Г. Сталінграда, 42-а, по приїзду останніх, побачили, що потерпілий ОСОБА_16 стояв з пістолетом в руках, а він лежав на землі. Заявлений цивільний позов обвинувачений не визнав повністю.
Не дивлячись на повне не визнання обвинуваченим ОСОБА_18 своєї вини, його вина у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень-злочинів підтверджується комплексом зібраних по справі доказів, а саме:
- показаннями, допитаного в судовому засіданні, в якості свідка потерпілого ОСОБА_16 , який пояснив, що 24.12.2014 року у нього виникла необхідність придбати валюту. В зв'язку з економічною кризою в Україні, в відділеннях банку валюти не було. Через засоби масової інформації, а саме мережі інтернет, побачив приватне оголошення на сайті «Мінфін юа», в якому було запропоновано обмін 3000 тисяч доларів США. Після чого, він зателефонував на номер, який був зазначений на сайті, домовився про зустріч на вечір після робочого часу. Декілька разів в день зізвонювалися для уточнення адреси та часу зустрічі. Близько 20:00 години він під'їхав на власному автомобілі марки «Subaru XV» д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою, яку назвав йому ОСОБА_18 , а саме АДРЕСА_2 . До передніх дверей пасажирського місця його автомобіля підійшов чоловік та постукав у вікно. Далі потерпілий суду пояснив, що він дозволив присісти в машину чоловіку, який був обкутаний шарфом та в рукавицях. Як в подальшому було встановлено, це був обвинувачений ОСОБА_18 , який сівши до салону його автомобіля, тут же підвів пістолет до нього та погрожуючи звернувся з вимогою, щодо передачі йому грошових коштів. Сприймаючи погрозу ОСОБА_18 як реальну та побоюючись за своє життя, він в свою чергу відвів пістолет, який тримав в руках ОСОБА_18 в сторону, іншою рукою ухватив зверху за пістолет і відбулася боротьба. Далі потерпілий пояснив, що в цей момент, відкрилися двері його автомобіля з водійської сторони і інший нападаючий здійснив постріл з пістолета в нього. Перші дві кулі попали йому в ліву сідницю, а третя гумова куля зачепила потилицю. Далі ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що в ту мить він вирвав пістолет з рук ОСОБА_18 , але чи відбувся при цьому постріл він не пам'ятає, після чого він вийшов з машини. Невідомий чоловік, що діяв разом з ОСОБА_18 , з місця події втік. Обійшовши автомобіль він побачив, що на землі лежить поранений в спину ОСОБА_18 , біля якого лежали рукавиці. Спитав у нього з якого пістолета був постріл, нащо ОСОБА_18 надав відповідь, що бойового. Після чого, він кликав людей на допомогу, присівши біля автомобіля, тримаючи пістолет в руках, оскільки відчував страх повторного нападу. Потім, почув голос жінки та чоловіка, який підійшов до нього. Він спитав у перехожого, чи вони разом з нападником ОСОБА_18 , але чоловік пояснив що прийшов на допомогу. Далі потерпілий пояснив, що попросив перехожого викликати поліцію та швидку. В цей час говорив з ОСОБА_18 , розмова йшлася про пістолети. Підійшла поліція попросила покласти зброю та оглянули місце пригоди. Після чого, позаду машини біля колеса знайшли другий пістолет. Крім того, обвинувачений суду пояснив, що кошти які він мав при собі для обміну на іноземну валюту, віддав своєму товаришу в лікарні. Також в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_16 вказав на ОСОБА_18 , як на особу, яка застосовуючи зброю, вчинила на нього напад;
- показаннями, допитаного в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_20 , який пояснив, що працюючи в полку поліції особового призначення №1 - поліцейським, в 2014 році прибув на виклик на місце пригоди по проспекту Г. Сталінграда в м. Києві, де побачив автомобіль, біля якого один чоловік лежав, другий стояв зі зброєю, з гумовими кулями. Через кілька хвилин на місце події приїхала слідчо-оперативна група, яка робила обшук та бригада медичної швидкої допомоги;
- показаннями, допитаного в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_22 , працюючого в полку поліції особового призначення №1 - інспектором патрульної служби, який пояснив, що в 2014 році приїхавши за викликом на місце події по проспекту Г. Сталінграда, в м. Києві, побачив біля під'їзду чоловіка, який тримав в руках зброю. Напарник вигукнув чоловіку кинути зброю. Далі приїхали слідчі, після чого поїхали швидкою до лікарні;
- показаннями, допитаного в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_21 , який пояснив, що в 2014 році працюючи інспектором патрульної поліції УПП в м. Києві, приїхав на виклик, де побачив автомобіль темного кольору з відчиненими дверима, біля якого лежав на землі поранений чоловік, біля нього пакет з грошима та два пістолета. Один пістолет знаходився попереду машини, інший позаду. Самих грошей останній не бачив, лише зрозумів зі слів потерпілого що то були кошти, які потім передали його друзям. Потім викликали швидку та транспортували пораненого;
- показаннями, допитаного в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_23 , який пояснив, що взимку 2014 року, близько 20:00-22:00 год. почувши 4-5 пострілів, прийшов до місця події, що відбулася за адресою м. Київ, проспект Г. Сталінграда, 42-А та побачив, як один чоловік лежав на землі, інший стояв над ним з пістолетом в руках. Свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що автомобіль чорного кольору, який стояв біля під'їзду був з відкритими дверима і ввімкненими габаритами. Чоловік, який стояв, запитав у нього, чи він разом з нападником ОСОБА_18 , на що він пояснив, що прийшов на допомогу та попросив опустити пістолет. Потім він спитав у потерпілого ОСОБА_16 , що сталося, на що останній зазначив, що приїхав обміняти валюту і на нього напали двоє людей. Свідок в судовому засіданні звернув увагу, що грошей у нападника він не бачив. Крім того, свідок ОСОБА_23 суду показав, що бачив, як незнайомий чоловік в темному одязі, з накинутим на голову капелюхом, швидко біг в сторону, однак що саме він біг від місця події, стверджувати він не може. Разом з цим, зазначив, що чоловік, який лежав на землі, був в рукавицях, легко одягнутий, йому було боляче, він стогнав та тримався за поясницю;
- показаннями, допитаного в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_24 , який пояснив, що в кінці грудня 2014 року близько 20:00 години, прямував до будинку по проспекту Г. Сталінграда в м. Києві. Зайшовши у двір будинку, побачив як біля одного з під'їздів стояв автомобіль темного кольору, біля якого стояли два чоловіки, один з яких тримав в руках, щось схоже на зброю та говорили між собою, а третій чоловік лежав на підлозі. Злякавшись він забіг до під'їзду та викликав поліцію;
-показаннями, допитаної в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_25 , яка пояснила, що повертаючись зі спортзалу додому, на алеї, біля будинку 42-а по проспекту Г. Сталінграда в м. Києві почула постріли. Коли вона повернула голову назад, побачила машину темного кольору та чоловіка, який вийшов з боку водійського сидіння автомобіля, стояв з якимось предметом в руках, а інший чоловік від пасажирського сидіння автомобіля упав на землю. Побачивши цю ситуацію, вона викликала поліцію, вже потім підійшла ближче до місця події, де побачила чоловіка який лежав на землі, інший стояв над ним. В судовому засіданні, свідок ОСОБА_25 пояснила, що на місці події грошових коштів, пістолетів та сторонніх осіб, вона не бачила;
-даними, які містяться в постанові про визнання та приєднання до кримінального провадження предметів як речових доказів від 27.12.2014, де відповідно до протоколу огляду місця події від 24.12.2014 за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено речі, які визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (Т.1 а.с.60-61);
-даними, які містяться в постанові про визнання та приєднання до кримінального провадження предметів як речових доказів від 24.12.2014, де відповідно до протоколу огляду місця події від 24.12.2014 за адресою: м.Київ, вул. Братиславська, 3, в приміщенні КМКЛШМД було виявлено та вилучено речі ОСОБА_18 , які визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (Т.1 а.с.63-64);
-даними, які містяться в постанові про визнання та приєднання до кримінального провадження предметів як речових доказів від 31.12.2014, де відповідно до протоколу огляду місця події від 31.12.2014 за адресою: м.Київ, вул. Братиславська, 3, в приміщенні КМКЛШМД було виявлено та вилучено деформований металевий предмет сірого кольору, який визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (Т.1 а.с.65);
-даними, які містяться у висновку експерта №1004 від 02.02.2015, згідно якого, предмет, схожий на пістолет з маркуванням «ПМ» являється короткоствольною вогнепальною зброєю, самозарядним пістолетом, що виготовлений саморобним способом, шляхом відновлення, ймовірніше усього, макет масо-габаритного пістолету Макарова «ПМ» № НОМЕР_4 , що був виготовлений у 1962 році. Переробка полягає у наступному:
в муфту ствола установлено ствол з гладким внутрішнім каналом довжиною 93,2 мм ( з патронником), зовнішнім діаметром 12,7 мм., шляхом його жорстко закріплення;
відновлено муфту шляхом наварювання металу з подальшою механічною обробкою з метою отримання геометричної форм аналогічних частин бойової зброї;
відновлено затвор шляхом наварювання металу та подальшою обробкою з метою отримання геометричних форм аналогічних частин бойової зброї;
замінено частини ударно-спускового механізму;
видалення окремих маркувальних позначень.
Пістолет придатний для проведення пострілів способом роздільного спорядження.
Два патрони, що надійшли разом із пістолетом «ПМ» № НОМЕР_4 , відносяться до боєприпасів до вогнепальної зброї, є 9 мм пістолетними патронами, які спорядженні зарядом (порох у вигляді гранул та пластин сіро-зеленого та зеленого кольору) та снарядом (куля з м'якого металу сірого кольору, що не притягується магнітом) - виготовлені саморобним способом, з використанням капсульованих гільз від шумових пістолетних патронів з маркуванням «S&B 9mmP.A. Blanc» промислового виробництва. Надані на дослідження два патрони придатні для стрільби.
Предмет, схожий на пістолет з маркуванням «Сталкер» є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, самозарядним пістолетом з маркуванням «STALKER - MOD. 914», № НОМЕР_3 під патрон калібру 9 мм P.A., придатний для неодноразового проведення пострілів способом роздільного спорядження;
5 патронів, що надійшли разом із пістолетом № НОМЕР_3 , відносяться до боєприпасів до вогнепальної зброї, є 9 мм пістолетними патронами, які споряджені зарядом (порох у вигляді гранул сіро-зеленого кольору) та снарядом (куля з еластичного матеріалу чорного кольору), саморобним способом, з використанням капсульованої гільзи від шумового пістолетного патрону з маркуванням «S&B 9 mm P.A. Blanc», промислового виробництва. Дані патрони придатні для стрільби;
Дві гільзи, що були вилучені 24.12.2014 під час ОМП по пр. Г. Сталінграда, 42-А в місті Києві, до боєприпасів до вогнепальної зброї не відносяться, є частинами, стріляними гільзами калібру 9 мм P.A., від шумових пістолетних патронів «S&B 9 mm PA Blanc». Дані гільзи були викинуті (стріляні) із самозарядної зброї під патрон калібру 9 мм P.A. Гільза №1, була викинута (стріляна) з пістолету № НОМЕР_4 , що був наданий на дослідження. Гільза №2, була викинута (стріляна) з пістолету № НОМЕР_3 , що був наданий на дослідження (Т.1 а.с. 67-80);
-даними, які містяться у висновку експерта №13 від 05.02.2015, згідно якого, предмет, схожий на кулю вилучений 31.12.2014 за адресою: м.Київ, вул. Братиславська, 3, у приміщенні КМКЛШМД, до боєприпасу до вогнепальної зброї не відноситься, ймовірніше усього, є частиною, стріляною кулею. Даний предмет міг бути частиною (кулею) аналогічних патронів, що надійшли разом із пістолетом № НОМЕР_5 , що був вилучений 24.12.2014 під час ОМП по пр. Г.Сталінграду, 42-А в м.Києві, а також міг бути стріляним із вказаного пістолету (Т.1 а.с. 82-84);
- даними, які містяться у висновку судово-медичної експертизи №188/е від 21.03.2015, аналіз даних наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності питань постанови, дає підстави зробити наступні висновки.
Так, під час первинного відомого звернення 24.12.2014 о 20:30 год. за медичною допомогою, у ОСОБА_16 були виявлені такі тілесні ушкодження: сліпе вогнепальне поранення лівої сідниці: рана - у ділянці лівої сідниці, в верхньо-внутрішньому квадранті (округлої форми 2х2 (см)); сліпе вогнепальне поранення лівої сідниці: рана у нижньо-латеральному квадранті (округлої форми 2,5х2(см)); від одної з ран спрямований раневий канал, що сліпо закінчується стороннім тілом (шароподібної діаметром до 7(мм));
Характер та морфологія виявлених тілесних ушкоджень, відомі часові дані та обставини події, дозволяють стверджувати про те, що вказані тілесні ушкодження утворились від двократної ударної дії тупих твердих предметів з обмеженими поверхнями контакту, один з яких мав шароподібну форму, діаметром до 7(мм). Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися 24.12.2014.
Виявлені тілесні ушкодження не могли утворитися внаслідок нанесення ударів руками чи взутими ногами або внаслідок падіння на площину.
Кожне з виявлених тілесних ушкоджень не є небезпечним для життя.
Відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок по місцю утворення ран будь-якої етіології у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк понад 6 але менше ніж 21 добу діб. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров'я, як загальноприйнятого судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості. Саме тому, кожне з виявлених тілесних ушкоджень відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, відповідно п. п. 2.3.3 та 4.6 «Правил» (Т.1 а.с.86-90);
-даними, які містяться в постанові про визнання та приєднання до кримінального провадження предметів як речових доказів від 27.12.2014, де відповідно до протоколу обшуку від 27.12.2014 за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено речі ОСОБА_18 , які визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (Т.1 а.с.123-125);
-даними протоколу огляду місця події від 24.12.2014 року, згідно якого предметом огляду була земельна ділянка поблизу будинку № 42-А по пр.Г.Сталінграду в м.Києві та фото таблицею до нього, відповідно до яких на вказаній ділянці було виявлено автомобіль марки «Subaru XV» д.н.з. НОМЕР_1 , стріляну гільзу з маркуванням «S&B 9mmP.A. Blanc», біля вказаного автомобіля виявлено пістолет «ПМ» з маркуванням « НОМЕР_2 » із гумовими кулями, тканеву «балаклаву», дві тканевих перчатки (Т.2 а.с.26-50);
-даними протоколу огляду місця події від 25.12.2014 року та фото таблицею до нього, згідно якого предметом огляду був автомобіль марки «Subaru XV» д.н.з. НОМЕР_1 , який розташований на території Оболонського РУГУ МВС у м.Києві за адресою: м.Київ, вул. Малиновського, 2-а, де в салоні вказаного автомобіля було виявлено гільзу на коврику переднього пасажирського сидіння, гільзу із сидіння водія, гільзу із коврику у сидіння заднього пасажира, змив речовини бурого кольору із сидіння водія (Т.2 а.с.51-66);
-даними протоколу огляду місця події від 25.12.2014 року, згідно якого, за адресою: м.Київ, вул. Кондратюка, 6, у відділені хірургії КМКЛ, предметом огляду були дві кулі, які було вилучено під час операції із м'яких тканин у гр. ОСОБА_16 (Т.2 а.с.67-69);
-даними, які містяться в постанові про визнання та приєднання до кримінального провадження предметів як речових доказів від 25.12.2014, де відповідно до протоколу огляду місця події від 25.12.2014 за адресою: м.Київ, вул. Кондратюка, 8, в приміщенні КМКЛ №8 було виявлено та вилучено два предмети округлої форми чорного кольору схожі на кулі, які визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (Т.2 а.с.74);
-даними протоколу огляду місця події від 24.12.2014 року, згідно якого, за адресою: м.Київ, вул. Братиславська, 3 в приміщенні КМКЛ ШМД, було вилучено документи на ім'я ОСОБА_18 , крім того, було вилучено речі останнього на яких виявлено плями бурого кольору (Т.2 а.с.75-78);
-даними протоколу огляду місця події від 31.12.2014 року, згідно якого, за адресою: м.Київ, вул. Братиславська, 3 в приміщенні КМКЛ ШМД, де предметом огляду був металевий предмет сірого кольору, схожий на свинець, який було виявлено під час операції у тілі ОСОБА_18 (Т.2 а.с.79-81);
-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 18.01.2015 року та фото таблицею до нього за участю потерпілого ОСОБА_16 , який за адресою: м.Київ, вул. Прирічна, 27-Д на території ВМ-2 Оболонського РУ ГУ МВС в м.Києві, в присутності понятих, детально та послідовно вказав на обставини вчинених 24.12.2014 року ОСОБА_18 щодо нього протиправних дій із застосуванням насильства, зокрема за допомогою пістолета, та внаслідок чого йому було спричинено тілесні ушкодження (Т.2 а.с.82-97).
Європейський Суд з прав людини вказує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд, але вона не встановлює будь-яких правил допустимості доказів як таких, це завдання внутрішнього права.
Зокрема, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 26.09.2002 у справі «Перрі проти Сполученого Королівства» (Perry v United Kingdom), зазначив, що важливо, щоб була справедлива процедура розгляду питання про прийнятність та перевірку надійності спірних доказів.
Невизнання обвинуваченим ОСОБА_18 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч.1 ст.263 КК України суд розцінює, як спосіб захисту обвинуваченого з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Суд критично ставиться до показань ОСОБА_18 в частині його непричетності до вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, яке мало місце близько 20.00 години 24.12.2014 року по АДРЕСА_2 внаслідок чого потерпілий ОСОБА_16 отримав два сліпих вогнепальних поранення лівої сідниці, що відносяться до легкого тілесного ушкодження, та спричинило короткочасний розлад здоров'я, та щодо відсутності у нього умислу на заволодіння майном, а саме грошовими коштами потерпілого та спричинення останньому легких тілесних ушкоджень.
Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_16 отримав легкі тілесні ушкодження в результаті боротьби між останнім та обвинуваченим ОСОБА_18 в салоні автомобіля марки «Subaru XV» д.н.з. НОМЕР_1 , виникнення якої було зумовлено чиненням опору протиправній поведінці обвинуваченого ОСОБА_18 , який застосовуючи зброю, а саме пістолет «ПМ» з маркуванням « НОМЕР_2 » вимагав від потерпілого ОСОБА_16 грошові кошти. Під час судового розгляду встановлено, що саме ОСОБА_18 фактично став ініціатором зустрічі з ОСОБА_16 , опублікувавши в мережі Інтернет оголошення про продаж доларів США. Крім того, судом встановлено, що близько 20.00 години 24.12.2014 року на зустріч по АДРЕСА_2 , діючи за попередньою змовою, узгоджено, та відповідно до розподілених ролей озброєними прибули саме обвинувачений ОСОБА_18 , та невстановлена в ході досудового розслідування особа, які в ході реалізації свого протиправного умислу направленого на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном поєднаного з насильством небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу застосували вище зазначену зброю.
Наведені вище обставини вчинення кримінального правопорушення підтвердив потерпілий ОСОБА_16 , який в судовому засіданні надав правдиві, чіткі, послідовні покази, які у повній мірі узгоджуються з письмовими доказами у справі, що були предметом дослідження, зокрема, даними, які містяться у висновках експертиз, протоколах огляду місця події, постанов про визнання та приєднання до кримінального провадження предметів, як речових доказів, а також даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого. У суду немає підстав піддавати сумніву показання потерпілого ОСОБА_16 , оскільки вони також узгоджуються з показаннями допитаних в якості свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 . При цьому суд звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_18 в судовому засіданні у повному обсязі підтвердив покази свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
Суд звертає увагу на той факт, що підчас події, яка мала місце близько 20.00 години 24.12.2014 року по АДРЕСА_2 обвинувачений ОСОБА_18 отримав проникаюче поранення живота справа, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, яке виникло в результаті опору, який чинив потерпілий ОСОБА_16 обвинуваченому. Вказані обставини ОСОБА_18 в судовому засіданні не оспорював, жодних належних та допустимих доказів спростування природи отримання ним вогнепального поранення суду не надано, ймовірні версії в судовому засіданні не доводились.
Суд критично ставиться та не приймає до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_18 в частині його заперечень щодо вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, та сприймає таку позицію обвинуваченого як спосіб свого захисту з метою пом'якшення відповідальності. Оскільки вказані обставини у повному обсязі спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема, поясненнями потерпілого ОСОБА_16 , який в судовому засідання наполягав, що отримав вогнепальне поранення саме внаслідок застосування зброї невстановленою в ході досудового розслідування особою. Такі показання потерпілого у повній мірі узгоджуються з іншими доказами у справі, а саме даними, які містяться у висновках експертиз, протоколах огляду місця події, постанов про визнання та приєднання до кримінального провадження предметів, як речових доказів.
Отже, суд, розглянув кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, з урахуванням положень ст. 337 КПК України, дотримався принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, тобто діючи у межах своїх повноважень та компетенції, вирішив лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберіг об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» розбій як злочин проти власності (стаття 187 КК) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.
Так, розбій (ст. 187 КК України) належить до найбільш небезпечних корисливо-насильницьких злочинів. Він посягає на два об'єкти: право власності й особу (її здоров'я і життя).
З об'єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.
Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном.
Під насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй різного ступеню тілесних ушкоджень, а також інші насильницькі дії, які не призвели до певних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння (насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, здушення шиї, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо).
Погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлюючись в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що, якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована, а у потерпілого дійсно таке враження склалося. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів (зіпсованої зброї або макета тощо), які завідомо для неї не можуть бути використані для реалізації погрози, якщо потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров'я.
Головним критерієм реальності погрози при розбої є суб'єктивне сприйняття її потерпілим.
Відповідно до статті 26 КК України співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох осіб (суб'єктів злочину) у вчиненні умисного злочину. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.
При цьому під час вчинення злочину кожен зі співучасників може вчиняти різні дії (подолання опору потерпілого, залякування, заподіяння тілесних ушкоджень, заволодіння майном, спостерігання за місцем вчинення злочину), які спрямовані на досягнення єдиної мети.
Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об'єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.
Отже, у справі за обвинуваченням ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, суд врахував, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄС у справі «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду за наслідками всебічного повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий як стороною обвинувачення так і стороною захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_18 обвинувачення за ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, знайшло своє підтвердження.
На думку суду, комплекс зібраних у справі доказів є належними та допустимими, оскільки відомостей, що вони були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України суду не надано.
З огляду на наведене, оцінюючи в комплексі зібрані по справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України повністю доведена.
Суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_18 своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України.
Крім того, ОСОБА_18 своїми умисними діями, які виразилися у придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізується принципи законності, справедливості, обґрунтованості, та індивідуалізації покарання.
Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень. Значення заходу примусу для досягнення такої цілі визначається не лише його суворістю, а й неминучістю, своєчасністю, справедливістю і невідворотністю застосування за кожний злочин. Реалізація мети покарання є одним із аспектів виконання визначених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є: захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, у тому числі потерпілих.
При обранні ОСОБА_18 виду та міри покарання, суд враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, що обвинувачений раніше не судимий, характер та спосіб вчиненого діяння, враховуючи фактичні обставини справи, дотримуючись загальних засад призначення покарання, з метою реалізації принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання,також враховуючи позицію потерпілого, суд дійшов переконання, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки, на думку суду, менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Разом з тим, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_18 позитивно характеризується та за час розгляду кримінального провадження не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності, суд вважає за можливе призначити покарання не в максимальних межах санкції встановленої ч.2 ст.187 КК України.
Потерпілим ОСОБА_16 в рамках даного кримінального провадження подано до суду цивільний позов про стягнення із ОСОБА_18 на користь останнього 67 000 (шістдесят сім тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Також, під час судового розгляду справи потерпілим ОСОБА_16 подано до суду цивільний позов про стягнення із ОСОБА_18 на користь останнього 100 000 (сто тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Розмір моральної шкоди потерпілий обґрунтовує тим, що внаслідок вчинення умисних дій обвинуваченим ОСОБА_18 , які виразились у нападі із застосуванням вогнепальної зброї, потерпілий постійно відчуває нервові переживання, стривоженість, дискомфорт, страх за своє життя та здоров'я після нападу ОСОБА_18 . Після пережитого, у потерпілого часто проявляються емоційні спалахи, виникає дратівливість, збудливість, постійно непокоять неврози, які проявляються тривогою та страхом. Така життєва ситуація принесла для потерпілого стрес, психічний розлад та нервовий стан.
В ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_16 заявлений цивільний позов підтримав повністю та просив його задовольнити.
В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_18 заявлений цивільний позов не визнав повністю.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом ч. 1 ст.129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру цивільного позову задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Так, згідно приписів ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що протиправні дії ОСОБА_18 , знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з негативними наслідками, які настали для потерпілого ОСОБА_16 , підстав для звільнення ОСОБА_18 від обов'язку по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди, суд не вбачає, тому цивільний позов потерпілого підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати пов'язанні з проведенням експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.
Речовими доказами слід розпорядитись на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_18 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна, окрім житла,
-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_18 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш сурового покарання, більш суворим остаточно призначивши покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна, окрім житла.
Запобіжний захід ОСОБА_18 , до набрання вироком законної сили, обрати у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», взявши останнього під варту в залі суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_18 рахувати з моменту затримання, тобто з 14.06.2023.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_16 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_18 на користь ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 100 000 (сто тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_18 на користь держави судові витрати пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 5780 грн. 48 коп.
Речові докази по справі: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 на автомобіль «Subaru XV» д.н.з. НОМЕР_7 ; брелок з ключами та магнітним ключем; автомобіль «Subaru XV» д.н.з. НОМЕР_7 - залишити за належністю власнику.
Гільзу, гільза з металу жовтого кольору; балаклаву чорного кольору; дві тканеві рукавиці, деформований металевий предмет сірого кольору - знищити.
Пістолет чорного кольору з пластиковою рукояткою з маркуванням на затворі «STALKER 914» № НОМЕР_3 ; 5 набоїв, пістолет з маркуванням « НОМЕР_2 », у каналі ствола знаходився патрон з гільзою з металу жовтого кольору та гумовою кулею, в магазині якого знаходиться патрон з гільзою з металу жовтого кольору та гумовою кулею - передати в розпорядження МВС України.
Обгортку для документів світло коричневого кольору з написом «Служба безпеки України», посвідчення № НОМЕР_8 видане на ім'я ОСОБА_18 , дозвіл на право зберігання і носіння зброї № НОМЕР_9 видане на ім'я ОСОБА_18 , поліетиленовий пакет чорного кольору з одягом, а саме: джинси синього кольору, чорний шкіряний ремінь, шарф в'язаний чорно-білого кольору, чоловіча куртка чорного кольору, реглан сірого кольору, труси чоловічі чорного кольору з візерунками сірого кольору, дві чорні шкарпетки, чоботи зимові чоловічі темно-синього кольору, квитанція № 34120 про прийом одягу, мобільний телефон «Sony ST23i» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_10 , з сім карткою «Лайф» НОМЕР_11 - повернути за належністю власнику.
Чорну сумку для фотоапарату з написом «Dolica», в якій знаходиться фотоапарат «Canon DS 126231» серійний номер НОМЕР_12 об'єктив № 6762509076, з картою пам'яті SD 8Gb, № CT8G02XTHCC1022N, зарядний пристрій для акумулятору та кришка для об'єктиву; Чоловіча в'язана шапка чорного кольору і шкіряні зимові печатки чорного кольору; Два автомобільних ключі чорного кольору, обидва зі значками «BMW»; чоловічий гаманець чорного кольору у сіру смужку зі шкірозамінника з написом «Gufo»; Дисконтні картки «Socar» № НОМЕР_13 з кодом на зворотній стороні 671972, картка «Proteinchik.com.ua» № НОМЕР_14 , «Puma card» № НОМЕР_15 , «ТНК MAXI card» № НОМЕР_16 , картка «ІБІС зброя-рибальство» № НОМЕР_17 , картка «Fashion partners» № НОМЕР_18 , картка «Лукойл» № НОМЕР_19 , візитні картки у кількості 10 штук, а також одна ікона; портмоне чорного кольору в якому знаходяться документи, а саме: посвідчення водія видане на ім'я ОСОБА_18 НОМЕР_20 видане 23.07.2010 УДАІ ГУМВС України в м. Києві, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_21 видане ВРЕР № 1 УДАІ ГУМВС України в м. Києві «BMW 530і» д.н.з. НОМЕР_22 2007 р.в., чорного кольору, зареєстровано на ОСОБА_18 , талон БКЕ № НОМЕР_23 виданий на ім'я ОСОБА_18 до посвідчення водія НОМЕР_20 , страховий поліс № АС/0818164 на ім'я страхувальника ОСОБА_18 і автомобіль «BMW 530і» д.н.з. НОМЕР_22 , закордонний паспорт № НОМЕР_24 виданий 13.01.2009 на ім'я ОСОБА_18 в обкладинці коричневого кольору; картонна коробка темно-синього кольору з написами «Форт», а також наклейкою на торці і написом «Спецустройство Форт 12Р 9 мм черный», «Ф-12Р № НОМЕР_25 »; свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_26 згідно якого ОСОБА_26 ІНФОРМАЦІЯ_1 змінив ім'я на ОСОБА_27 ; випускний альбом Навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею ім. Богуна в якому знаходиться фотографія особи схожої на ОСОБА_18 з написом « ОСОБА_26 »; паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_18 НОМЕР_27 виданий Солом'янським РУ ГУМВС України в м. Києві 16.06.2010; фотоапарат «Canon PC 1176» № НОМЕР_28 без карти пам'яті, в чохлі чорного кольору, пластикова коробка з двома картами пам'яті Micro SD та адаптером до них - залишити за належністю власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту отримання його копії.
Суддя ОСОБА_1