Справа №:755/4279/23
Провадження №: 2/755/2971/23
"20" червня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, заяву представника позивача подану у порядку ст.ст. 43, 182 ЦПК України в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління (Центр) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про відновлення порушених цивільних прав та інтересів, -
03.04.2023 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління (Центр) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про відновлення порушених цивільних прав та інтересів.
Ухвалою суду від 04.04.2023 року відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
12.06.2023 року шляхом формування документів в системі «Електронний суд» та на електронну пошту суду надійшли аналогічні заяви представника позивача у порядку ст.ст. 43, 182 ЦПК України, у яких представник позивача просить: залишити без розгляду/повернути клопотання сторони відповідача ОСОБА_2 викладені у прохальній частині відзиву, виключити поданий стороною ОСОБА_2 «документ» із числа доказів у справі та витребувати у компетентних органів і осіб відомості, які слугували підставою для поширення представником відповідача ОСОБА_2 неправдивих даних на підставі «виписки» долученої до відзиву на позовну заяву.
Вимоги заяви мотивовано тим, що завідомо недостовірними є відомості про те, що позивачка перебуває на території рф та здійснює там господарську діяльність, оскільки позивачка є громадянкою України, не перебуває у громадянстві рф і ніколи не здійснювала у рф господарську/підприємницьку діяльність. Додана до відзиву «виписка» не може слугувати законним засобом доказування. Навіть якщо якась особа з таким самим ПІБ стала на облік в податкових органах на території рф, це жодним чином не підтверджує, що позивачка є цією особою, а саму «виписку» отримано у незаконний спосіб, оскільки громадяни України, у тому числі адвокати, не мають можливості користуватись сервісами державних органів рф через фактичну відсутність доступу до них. «Виписка» не легалізована у встановленому законом порядку. «Виписка» є очевидно недопустимим доказом і має бути виключена з числа доказів на підставі ч. 11 ст. 83 ЦПК України. До відзиву не додано доказів його надсилання іншим учасникам справи. Доданий до відзиву договір про надання правової допомоги та ордер не підтверджують повноважень на підписання представником відзиву та подання його до суду, а в самому ордері зазначено «у судових органах, органах прокуратури», що не відповідає судовій практиці щодо вказання абстрактного органу без його конкретної назви. Також у ордері відсутні посилання на наявні обмеження повноважень адвоката, строку надання правничої допомоги та підтвердження прийняття адвокатом до виконання доручення на ведення справи.
Суд, вивчивши зміст заяви представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Щодо залишення без розгляду/повернення клопотань сторони відповідача ОСОБА_2 , викладених у прохальній частині відзиву, суд не вбачає підстав для задоволення такої заяви.
Згідно ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За змістом ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
До відзиву на позовну заяву поданого в системі «Електронний суд» додано договір №13/11/17-01 від 13.11.2017 року про надання адвокатом правової допомоги та ордер оформлений на підставі вказаного договору, виданий 13.11.2017 року.
Будь-які дані які б свідчили про те, що вказаний договір про надання правової був розірваний в односторонньому порядку адвокатом, або за згодою сторін, як це передбачено його умовами, матеріали справи не містять.
Згідно договору про надання правової допомоги, клієнт доручає адвокату, а адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу, зокрема, у цивільних справах, позивачем або відповідачем у яких є клієнт. Для виконання зобов'язань покладених на адвоката згідно з умовами цього договору, адвокат має право представляти права та інтереси клієнта в усіх районних судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, з усіма правами наданими законом, зокрема, відповідачу.
Доданий до відзиву на позовну заяву ордер дійсно не містить даних про обмеження повноважень представника, однак коло повноважень представника чітко визначене у договорі №13/11/17-01 від 13.11.2017 року про надання адвокатом правової допомоги і за таких умов права адвоката на представлення інтересів ОСОБА_2 у цій справі є належним чином підтвердженими.
У своїй постанові від 14.11.2019 року в справі №910/1669/19 Верховний Суд зазначив, що ордер на надання правової допомоги, в якому у графі "назва органу, у якому надається правова допомога" не зазначено конкретний суд, а написано: "у будь-яких судах України органи державної влади" є належним підтвердженням повноважень адвоката.
Вказівка в ордері, що правова допомога надається «у судах всіх інстанцій незалежно від спеціалізації», є достатнім підтвердженням повноважень адвоката надавати правову допомогу в будь-яких судах України, і не вимагає уточнення (ВС КЦС справа №756/334/21 від 13.04.2022 р.).
Щодо надсилання відзиву на позовну заяву в контексті положень ст. 178 ЦПК України.
Першочергово слід відмітити, що саме по собі подання представником позивача заяви у порядку ст.ст. 43, 182 ЦПК України, яка розглядається, свідчить про отримання стороною позивача такого відзиву.
Положеннями ст. 178 ЦПК України не визначено конкретних доказів та документів, які мають підтверджувати надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Поряд із цим, до відзиву на позову заяву додане викопіювання зі сторінки електронної пошти представника відповідача Ляшенко Г.Ф. про направлення документів на адреси електронної пошти інших учасників справи, в тому числі і на електронну адресу представника позивача, яка вказана ним самим у позовній заяві.
Щодо виключення «виписки» з числа доказів на підставі ч. 11 ст. 83 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 11 ст. 83 ЦПК України, у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
Отже, лише особа яка подає відповідний документ може прохати суд виключити його з числа доказів, при цьому «виписка» подана до суду представником відповідача ОСОБА_2 , а не позивачем або її представником, і сторона відповідача ОСОБА_2 не зверталась до суду з проханням виключити його з числа доказів.
Разом з цим, стосовно наявного у справі документу викладеного не державною мовою суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Статтею 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом.
Оскільки «документ» доданий до відзиву на позовну заяву викладений не державною мовою без перекладу на українську мову, він не може бути доказом у справі, адже суд не вправі досліджувати матеріали викладені недержавною мовою, поскільки зобов'язаний провадити цивільне судочинство виключно державною мовою.
Щодо вимог про: «витребування у компетентних органів та осіб відомостей, які слугували підставою для поширення представником відповідача ОСОБА_2 неправдивих даних на підставі «виписки» долученої до відзиву на позовну заяву».
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Очевидним є те, що подана представником відповідача Ляшенко Г.Ф. «виписка» не є доказом у цій справі, оскільки не містить інформації щодо предмета доказування і не стосується предмету доказування, адже предметом позову є необхідність здійснення реєстраційних дії щодо права власності позивача на квартиру і ці вимоги жодним чином не пов'язані із будь-якими обставинами належності чи неналежності особи до громадянства рф, а тому вимоги сторони позивача про витребування доказів задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 43, 60, 62, 76, 77, 83, 84, 178, 82, 183, 185, 259-261, 353 ЦПК України, Законами України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про судоустрій і статус суддів», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ст. 10 Конституції України, суд, -
Заяву представника позивача подану у порядку ст.ст. 43, 182 ЦПК України в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління (Центр) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про відновлення порушених цивільних прав та інтересів - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 20.06.2023 року.
Суддя -