Справа № 127/18091/23
Провадження № 2-а/127/137/23
21.06.2023 року суддя Вінницького міського суду Вінницької області Федчишен С.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління державної міграційної служби України у Вінницькій області ДМС України про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження, -
В провадженні суду знаходиться вище вказана адміністративна справа.
Ухвалою суду від 21.06.2023 року у справі відкрито провадження по справі.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення головного спеціаліста відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС у Вінницькій області № 13 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 26.05.2023року, яким примусово повернуто до країни походження або третьої країни громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано покинути територію України не пізніше 22.06.2023року.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).
Частиною 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити, шляхом вчинення певних дій.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від22грудня2006року№9«Пропрактикузастосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
У п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ № 2 від 06.03.2008 року» надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких від дійшов висновку про існування обстави, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як вбачається з адміністративного позову предметом доказування в межах даної адміністративної справи є правомірність рішення головного спеціаліста відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС у Вінницькій області № 13 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 26.05.2023року, яким примусово повернуто до країни походження або третьої країни громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано покинути територію України не пізніше 22.06.2023року.
Таким чином, оскільки вказане рішення оскаржується позивачем в судовому порядку, а подання адміністративного позову не зупиняє його дію та не є перешкодою для його подальшого виконання, суд доходить висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання вказаного рішення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення пред'явленого ним позову.
Враховуючи викладене та суть позовних вимог, суд приходить до висновку, що дана заява підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 295 КАС України, -
Заяву задовольнити.
Зупинити дію рішення головного спеціаліста відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС у Вінницькій області № 13 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 26.05.2023року, яким примусово повернуто до країни походження або третьої країни громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано покинути територію України не пізніше 22.06.2023року.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.
Суддя: