Справа № 149/509/23
Провадження №2-а/149/10/23
Номер рядка звіту 140
іменем України
13.06.2023 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Павлюк О. О.,
при секретарі Олійник І. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Марківського Андрія Віталійовича, інспектора СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Осаволюка Дмитра Вікторовича, Головного управління Національнлї поліції у Вінницькій області про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом інспектора СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Марківського Андрія Віталійовича, інспектора СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Осаволюка Дмитра Вікторовича, Головного управління Національнлї поліції у Вінницькій області про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою серії БАД № 232594 від 11.02.2023 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за те, що він 11.02.2023 о 20:50 год. по вул. Івана Богуна в м. Хмільник Вінницької області на дорозі, яка має дві смуги в одному напрямку рухався в крайній лівій смузі при вільній правій не маючи наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот, чим порушив вимоги п. 11.2 ПДР України. Крім того, постановою серії БАД № 232570 від 11.02.2023 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що він 11.02.2023 о 20:50 год. по вул. Івана Богуна в м. Хмільник Вінницької області керував транспортним засобом та не пред'явив для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс, чим порушив вимоги п. 2.1 а ПДР України. Проте позивач не погоджується з вказаними постановами, оскільки вважає, що дії водія в постанові кваліфіковані не вірно, дправил дорожнього руху він не порушував а також при складанні вказних постанов поліцейськими не було застосовано положення ч. 2 ст. 36 КУпАП.Враховуючи викладені обставини позивач просить скасувати оскаржувані постанови.
Ухвалою суду від 23.02.2023 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження. Відповідачу визначено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
07.03.2023 від представника відповідача Головного управління Національнлї поліції у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, оскільки стягнення накладені інспекторами СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області у межах наданих їм повноважень та у відповідності до чинного законодавства.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, представник позивача надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача, зазначає, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 11.2 Правил дорожнього руху визначено, що на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за П
порушення правил розташування транспортних засобів на проїзній частині.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
З оскаржуваної постанови серії БАД № 232594 від 11.02.2023 вбачається, що позивача 11.02.2023 о 20:50 год. по вул. Івана Богуна в м. Хмільник Вінницької області на дорозі, яка має дві смуги в одному напрямку рухався в крайній лівій смузі при вільній правій не маючи наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот, чим порушив вимоги п. 11.2 ПДР України.
З постанови серії БАД № 232570 від 11.02.2023 встановлено, що позивач 11.02.2023 о 20:50 год. по вул. Івана Богуна в м. Хмільник Вінницької області керував транспортним засобом та не пред'явив для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс, чим порушив вимоги п. 2.1 а ПДР України.
Крім того, в судовому засіданні було досліджено відеозапис, долучений до відзиву, із змісту якого не можливо підтвердити наявність в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також інші обставини, що підлягають доказуванню суб'єктом владних повноважень в даній категорії справ. Так, не можливо встановити чи дорога, на якій рухався автомобіль, має дві смуги руху в одному напрямку, оскільки на вказаному відео відсутня розмітка. Крім того, на відео зафіксовано, як ОСОБА_1 спочатку просить працівників поліції пояснити причину зупинки і до такого пояснення не пред'являє їм посвідчення водія. Однак у подальшому в ході спілкування неодноразово погоджується надати посвідчення, заперечує відмову у його пред'явленні і наполягає на перевірці документу водія.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ч. 3 ст. 283 КУпАП).
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Крім того, суд зазначає, що факт порушення ПДР має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 р. у справі №686/11314/17.
За змістом ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. В ході судового розгляду встановлено невідповідність оскаржуваного рішення зазначеним критеріям.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 р. по справі №743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі №524/5536/17, від 23.10.2019 р. по справі №357/10134/17.
Враховуючи те, що відповідач не виконав визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, а також не надав належних та допустимих доказів порушення позивачем ПДР України, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Враховуючи встановлені судом обставини, у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, позов підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Згідно зі статтею 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача - суб'єкта владних повноважень понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору та професійну правничу допомогу, розмір якої відповідачем не оспорювався (в загальній сумі 3073,60 грн.), оскільки такі витрати підтверджені належними доказами, наданими стороною, а позов задоволено повністю.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 6-10, 20 77, 126, 139, 159, 205, 229, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, ст.7, 9, 247, 252, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -
Позов задоволити.
Скасувати постанову серії БАД № 232594 від 11.02.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову серії БАД № 232570 від 11.02.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 40108672, вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 3073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суд може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Театральна, 10, інд. 21050, код ЄДРПОУ 40108672).
відповідач: інспектор СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Марківський Андрій Віталійович (Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Небесної Сотні, 47).
Відповідач: інспектор СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Осаволюк Дмитро Вікторович (Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Небесної Сотні, 47).
Суддя Павлюк О. О.