Справа № 141/407/23
Провадження №3/141/286/23
20 червня 2023 року смт Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук Сергій Васильович, розглянувши матеріали, що надійшли з СПД № 1 відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, до адміністративної відповідальності притягувався 28.03.2023 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 186903 від 25.05.2023 року, складеного поліцейським з РПП СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області сержантом поліції О. Кухаруком, 25.05.2023 приблизно о 23:30 год в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у п'яному вигляді, не пускав до будинку свою співмешканку гр. ОСОБА_2 , чим вчинив відносно співмешканки домашнє насильство психологічного характеру.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні 20.06.2023 ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та суду пояснив, що 25.05.2023 він віддав ключі від будинку співмешканці ОСОБА_2 , а сам з друзями поїхав рибалити. Коли повернувся додому, то помітив, що будинок зачинений і співмешканки немає вдома, тому вирішив залізти у будинок через вікно. Через деякий час він почув, що у двері хтось гучно стукає, та, відкривши, він побачив працівників поліції, яких викликала ОСОБА_2 , оскільки подумала, що він не пускав її до будинку.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.
Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному вчиненні дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 186903 від 25.05.2023; заяву ОСОБА_2 від 25.05.2023; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відібрані 25.05.2023, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Так, приписами ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами,або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України«Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Таким чином, диспозиція ст.173-2 КУпАП передбачає необхідність встановлення факту умисного позбавлення можливості потерпілим користуватися житлом, одягом тощо, на яке останній має передбачене законом право. Крім цього, обов'язковою умовою для кваліфікації дій особи за ст.173-2 КУпАП є встановлення суспільно-небезпечного наслідку вказаних дій, які полягають у можливості чи заподіяння шкоди психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
При цьому, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 186903 від 25.05.2023, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення у вигляді відмови впустити до будинку свою співмешканку гр. ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Тобто, предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
В порушення вимог ст. 256 КУпАП, в протоколі не зазначено свідків події, та, окрім того, в порушення вимог ст. 251 КУпАП, матеріли справи не містять показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису з місця події.
Також у матеріалах справи № 141/407/23 відсутні докази того, що ОСОБА_1 25.05.2023 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Отже, визначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №186903 від 25.05.2023 не може бути допустимим доказом у справі та судом не приймається до уваги.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відтак, враховуючи обставини справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки в його діях відсутні ознаки притаманні домашньому насильству, так в протоколі про адміністративне правопорушення не відображено всі елементи об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, що унеможливлює використання протоколу про адміністративне правопорушення як доказу в справі відповідно до статті 256 КУпАП.
Суд наголошує, що вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Натомість, належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 дій, які підпадають під ознаки домашнього насильства економічного характеру, що потягло за собою заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої та які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Відтак, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог ч. 2 ст.173-2КУпАП не підтверджена наявними у справі доказами, у зв'язку з чим у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, суду не надано та матеріали справи № 141/407/23 не містять.
Суд зауважує, що важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Сама по собі сварка в сім'ї, нецензурні висловлювання чи образи не становлять собою домашнє насильство. Такі дії утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно ч. 3ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження в справі відносно ОСОБА_1 слід закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП
На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.173-2 КУпАП, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст.ст. 7, 251, 252, 283, 284, 285 КУпАП, суд,
Провадження у справі № 141/407/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Климчук