Справа № 141/404/23
Провадження №3/141/283/23
20 червня 2023 року смт Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук Сергій Васильович, розглянувши матеріали, що надійшли з СПД № 1 відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, до адміністративної відповідальності протягом календарного року не притягувалася,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 186927, складеного 29.05.2023 інспектором з РПП СПД №1 ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Грабовським В.А., 29.05.2023 приблизно о 15:50 год по АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри гр. ОСОБА_1 , а саме поводила себе агресивно, створювала конфліктні ситуації та нестерпні умови для життя.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства.
В судовому засіданні 20.06.2023 ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП не визнала та суду пояснила, що конфлікт був у неї з батьком, а сестра лише викликала працівників поліції.
Потерпіла ОСОБА_2 , яка є сестрою ОСОБА_1 , в судовому засіданні пояснила, що конфліктна ситуація сталася між сестрою та батьком ОСОБА_3 , а вона тільки викликала працівників поліції.
ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суду пояснив, що у нього виник конфлікт зі старшою донькою ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 лише викликала працівників поліції.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, дійшов наступних висновків.
Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місцевого тимчасового перебування в разі його винесення.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 186927 від 29.05.2023; заяву ОСОБА_2 від 29.05.2023; письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відібрані 29.05.2023; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 29.05.2023, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Так, приписами ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами,або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Сама по собі сварка в сім'ї, нецензурні висловлювання чи образи не становлять собою домашнє насильство. Такі дії утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
При цьому, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №186927 від 29.05.2023, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення у вигляді агресивної поведінки та створення конфліктних ситуації із сестрою ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Тобто, предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
В порушення вимог ст. 256 КУпАП, в протоколі не зазначено свідків події, належним чином не зазначено суть адміністративного правопорушення, конкретних обставин, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, а також факту того, що такі дії ОСОБА_1 викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб та/або спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Поряд з цим, в порушення вимог ст. 251 КУпАП, матеріли справи не містять показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису з місця події.
Отже, визначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №186927 від 29.05.2023 не може бути допустимим доказом у справі та судом не приймається до уваги.
Окрім того, як вбачається з пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , наданих в судовому засіданні, словесний конфлікт, що слугував підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 186927 від 29.05.2023, відбувався не між ОСОБА_1 та її сестрою ОСОБА_2 , що зазначена в якості потерпілої у вказаному протоколі, а між ОСОБА_1 та її батьком ОСОБА_3 .
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відтак, враховуючи обставини справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, оскільки в її діях відсутні ознаки притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки конфліктної ситуації між нею та батьком ОСОБА_3 , оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не відображено всі елементи об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, що унеможливлює використання протоколу про адміністративне правопорушення як доказу в справі відповідно до статті 256 КУпАП.
Конфліктна ситуація між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за відсутності доказів на підтвердження завдання або можливості завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого та без точного визначення у чому така шкода полягає, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення.
Суд наголошує, що вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Натомість, належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 дій, які підпадають під ознаки домашнього насильства психологічного характеру, що потягло за собою заподіяння шкоди психічному здоров'ю потерпілого та які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Окрім цього, у справі № 141/404/23 не встановлено, чи викликали дії ОСОБА_1 будь-які наслідки, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між ОСОБА_1 та її батьком конфліктної ситуації, не може свідчити про вчинення домашнього насильства психологічного характеру в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відтак, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог ч. 1 ст.173-2 КУпАП не підтверджена наявними у справі доказами, у зв'язку з чим у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, суду не надано та матеріали справи № 141/404/23 не містять.
Згідно ч. 3ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження в справі відносно ОСОБА_1 слід закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.173-2 КУпАП, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст.ст. 7, 251, 252, 283, 284, 285 КУпАП, суд
Провадження у справі № 141/404/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Климчук