Справа № 752/9790/23
Провадження № 1-кс/752/4630/23
16.06.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42022100000000505 від 05.10.2022, -
до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 142022100000000505 від 05.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, відносно ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими СУ ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 142022100000000505 від 05.10.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч.2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368-3, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368-3, ч.ч. 2,3 ст. 369-2 КК України.
14.06.2023 ОСОБА_5 затримано відповідно до ст. 208 КПК України.
14.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1,3,4,5 частини 1 статті 177 КПК України.Зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити. Пояснив, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованою; ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, є доведеними.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на його необгрунтованість.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника та просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, СУ ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 142022100000000505 від 05.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч.2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368-3, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368-3, ч.ч. 2,3 ст. 369-2 КК України.
З клопотання слідчого та доданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 368-3 КК України.
14.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, підтверджується наявними у справі доказами в їх сукупності.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суд з прав людини від 21.04.2011року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» під терміном «обгрунтована підозра» необхідно розуміти, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У рішенні №14310/88 від 23.10.1994 року по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обгрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглянувши питання існуючих ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає в тому, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до семи років.
Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Щодо ризику впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.Вказане доводить, що можливість впливу на свідків є досить ймовірною.
Так само, слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення є доведеним стороною обвинувачення. При цьому слідчий суддя враховує те, що кримінальне правопорушення, вчиненння якого інкримінується, вчинялося ним з метою отримання прибутку, а тому слідчий суддя вважає ймовірним, що ОСОБА_5 і в подальшому може вчиняти інші правопорушення з метою особистого збагачення.
Разом з тим, наведений прокурором ризик того, що підозрюваний можеперешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є формальним та недоведеним.
Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, аналізуючи наведене в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищеназваним ризикам і тому слідчий суддя вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Задовольняючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею враховуються вимоги ст. 183 КПК України, відповідно до якої при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе визначити розмір застави, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З 01.01.2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 грн.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідної до якої розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому втрата застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням всіх обставин даного кримінального провадження, характеру вчинених кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, значний розмір збитків, завданих кримінальним правопорушенням, слідчий суддя дійшов висновку, що даний випадок є виключним, а тому вважаю необхідним визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 у межах 1900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 099 600 гривень, оскільки вважаю, що саме такий розмір застави здатний забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та виконання завдань кримінального провадження.
Разом з цим, обираючи підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 182, 183, 194, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя -
клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орепи Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянина України, працюючого директором ТОВ «Агріка Україна», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюстроком на 60 днів, у межах строку досудового розслідування, тобто до 12.08.2023, включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 1900 (одна тисяча дев'ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 099 600 (п'ять мільйонів дев'яносто дев'ять тисяч шістьсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ТУ ДСАУ в м. Києві
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
МФО 820172
Банк отримувача Державна казначейська служба України м. Києва
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
Призначення платежу застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені....(П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
прибувати до слідчого та/або прокурора, суду, із встановленою періодичністю;
повідомляти слідчого та/або прокурора про зміну свого місця проживання;
не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого та/або прокурора;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
заборонити спілкуватися зі свідками та іншисми підозрюваними у даному кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 12.08.2023 року, включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього утримування.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього утримування негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово слідчого та/або прокурора, а також слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: