Справа № 712/6025/23
Провадження 1-кс/712/2849/23
21 червня 2023 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження №12020251010001029, -
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження №12020251010001029.
В обґрунтування скарги посилається на те, що в даній постанові не наведено жодного факту, які ж слідчі дії були проведені, не зазначено чи були допитані як свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представник міської ради та міського виконкому ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , міський голова ОСОБА_7 , не допитані співробітники Геоземпроекту - ОСОБА_8 , керівники департаменту архітектури та містобудування - ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інші, не забрана доказова база - документальні підтвердження.
Не проведена будівельно-технічна експертиза.
Слідчим не переглянути матеріали адміністративного правопорушення № 2а-279-2007, де є всі докази фальшування як ОСОБА_4 так і іншими посадовими особами документів.
Просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження №12020251010001029 від 18.07.2022 року.
До судового засідання скаржник скерувала заяву в якій просила суд, слухати скаргу у її відсутність, скаргу підтримує та просить суд її задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд скарги без його участі, просить відмовити в її задоволені.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Окрім цього, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Слід звернути увагу, що ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних поводжень, у п. 259 «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст. ст. 2 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Нормами ст. 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У свою чергу, слідчий, під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
З положень ст. 84 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Відповідно до ст. 110 КПК України, постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
В ході розгляду скарги встановлено, що в провадженні СД Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебували матеріали кримінального провадження № 12020251010001029 від 03.03.2020 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.
18 липня 2022 року старшим дізнавачем сектору дізнання Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_9 по кримінальному провадженню № №12020251010001029 від 03.03.2020 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України, винесено постанову про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 283, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, у зв'язку з чим рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження відповідно до встановленої законом процесуальної процедури.
Під час розгляду вказаної скарги встановлено, що постанова від 18.07.2022 року не вмотивована належним чином, оскільки не містить повного та об'єктивного дослідження слідчим всіх обставин, що виключають кримінальне провадження.
З оскаржуваної постанови вбачається, що дізнавач формально навів перелік статтей КК та КПК України у описово-мотивувальній частині постанови, жодного висновку за результатами проведення досудового розслідування не зазначено, відсутні посилання на зібрані під час досудового розслідування докази та відповідно, відсутня їх належна оцінка. Не зазначено навіть фабули кримінального правопорушення.
Черкаським РУП ГУ НП належним чином не було проведено досудове розслідування, не проведено жодної слідчої дії для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що спірна постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно, а тому підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, скарга підлягає до задоволення в повному обсязі.
При новому розслідуванні слідчому слід виконати необхідні дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність обставин, що виключають кримінальне провадження і в залежності від встановленого прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи.
Згідно ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про скасування постанови старшого дізнавача сектору дізнання Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження № №12020251010001029 від 03.03.2020 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.
Згідно ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як вбачається з матеріалів справи, копію постанови про закриття кримінального провадження отримано ОСОБА_3 12.06.2023 року.
З огляду на викладені заявником у скарзі обставини, слідчий суддя вважає що заявником не порушено строк звернення до слідчого судді з даною скаргою.
Керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження № 12020251010001029, задовольнити.
Скасувати постанову старшого дізнавача сектору дізнання Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 від 18 липня 2022 року про закриття кримінального провадження № 12020251010001029 від 03.03.2020 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України та відновити досудове розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1