Справа № 697/557/23
Провадження № 2-о/697/43/2023
16 червня 2023 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Скирди Б.К.,
за участю секретаря судового засідання - Васянович Ю.В.,
представника заявника - адвоката Бовшика М.Ю.,
представника заінтересованої особи - Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Канів Черкаської області цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Міністерство оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, -
У березні 2023 року адвокат Бовшик М.Ю. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 , заявник) із заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Заява мотивована тим, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Вказана обставина змінила життя кожного українця, в тому числі і заявниці ОСОБА_2 .
Почалася війна і батько ОСОБА_2 молодший сержант ЗСУ ОСОБА_4 був призваний під час мобілізації та захищав Батьківщину в с. Вершина, Бахмутського району, Донецької області.
24.07.2022 в родину ОСОБА_2 прийшла сумна звістка про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання молодший сержант ЗСУ ОСОБА_4 отримав поранення несумісне з життям і загинув під час захисту Батьківщини.
Підтвердженням зазначених обставин є письмові докази, а саме: копія паспорта серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 , копія повідомлення про смерть № 2/15 від 24.07.2022, копія лікарського свідоцтва про смерть № 3654 від 23.07.2022, копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 29.07.2022.
У встановлений законом строк ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса про отримання спадщини, про що свідчить копія витягу з реєстрації в спадковому реєстрі. Також заявниця звернулася за останнім місцем проходження служби загиблого ОСОБА_4 до в/ч НОМЕР_4 ЗСУ за отриманням повного розрахунку при звільненні з військової служби батька, про що свідчать скриншоти про отримання грошових коштів, так як впродовж служби в ЗСУ батько, отримуючи грошове забезпечення, надавав їй допомогу.
Крім того, ОСОБА_2 звернулася до відділу № 2 (м. Канів) Черкаського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за роз'ясненням отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, і яка здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Проте, ОСОБА_2 пояснили, що вона зможе отримати таку допомогу, якщо доведе той факт, що вона була на утриманні загиблого ОСОБА_4 і слід подати відповідні документи, зокрема судове рішення, яким було б встановлено такий факт.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, не отримує пенсію, не відноситься до осіб з інвалідністю і по суті перебувала на утриманні свого батька і одержувала від ОСОБА_4 допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. З 09.03.2013 після припинення шлюбних стосунків між батьками заявниці, коли ОСОБА_2 було ще 14 років, мама ОСОБА_5 подала позовну заяву про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на утримання дитини. Протягом всього часу з 2013 року по день смерті ОСОБА_4 брав участь в утриманні доньки ОСОБА_2 , що свідчить копія судового рішення та інформація про відкрите до цього часу виконавче провадження (дані АСВП № НОМЕР_5).
Свідченням того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одержувала від батька ОСОБА_4 допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, є копії квитанцій про перерахування батьком ОСОБА_4 їй коштів, як допомогу.
Іншого способу щодо підтвердження факту перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні в батька ОСОБА_4 в Україні не існує, тому заявник звернулася до суду для встановлення вказаного факту. Встановлення факту перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання батька ОСОБА_4 потрібно для подачі, поряд з іншими документами для отримання одноразової допомоги, передбаченої Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 і судового рішення, яким буде встановлено факт перебування на утриманні.
З огляду на вказані обставини, заявник просить суд встановити факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні в батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом отримання допомоги, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.
11.04.2023 представником заінтересованої особи Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум подано заперечення на заяву про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні та клопотання про залишення заяви без розгляду в яких представником зазначено, що заявник жодним чином не довела факту її перебування на утриманні у померлого військовослужбовця, не підтвердила належними та допустимими доказами вказаного факту. Надана копія рішення Канівського міськрайонного суду від 21.01.2013 по справі № 697/35/13-ц про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання ОСОБА_2 до її повноліття, тобто до 18 років, не свідчить про перебування заявника на утриманні у батька, оскільки на даний час ОСОБА_2 виповнилося 25 років. Надані заявником квитанції про перерахування ОСОБА_4 їй коштів не свідчить про факт перебування на повному утриманні та одержання від померлого допомоги, яка була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Вказане лише підтверджує перерахування коштів на рахунок заявника, що були здійснені померлим у травні, червні та липні 2022 року (всього 9 платежів). Крім того вважає, що зі змісту вказаної заяви вбачається спір про право у зв'язку з чим наявні підстави для залишення такої заяви без розгляду. З заяви ОСОБА_2 неможливо встановити факт наявності або відсутності інших осіб, які можуть претендувати на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 . Крім того, заявник зазначає заінтересованою особою по справі свого брата ОСОБА_3 на права та обов'язки якого за наявності певних обставин може вплинути рішення суду по цій справі, однак не підтверджує жодними доказами того факту, що згадана особа не оспорює факту перебування її на утриманні у померлого. З урахуванням наявності інших осіб, які можуть претендувати на виплату одноразової грошової допомоги, вважає, що встановлення факту в даному випадку пов'язане з наступним вирішенням спору про право, тому заява ОСОБА_2 не може розглядатися в порядку окремого провадження. Крім того, встановлення факту перебування заявника на утриманні в подальшому впливатиме на права та обов'язки Міністерства оборони України щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, що також є підставою для залишення заяви без розгляду у зв'язку з наявністю спору про право. Просить суд залишити заяву ОСОБА_2 без розгляду.
Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, свої інтереси уповноважила представляти адвоката Бовшика М.Ю.
В судовому засіданні представник заявника - адвокат Бовшик М.Ю. підтримав подану заяву та підтвердив викладені у ній обставини, просив задовольнити заяву в повному обсязі.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за вказаною в заяві адресою, про причини неявки суд не повідомив.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги заяви ОСОБА_2 не визнала та просила залишити заяву без розгляду, оскільки зі змісту заяви вбачається, що від встановлення факту перебування на утриманні залежить, на її думку, виникнення у заявника права на отримання одноразової грошової допомоги. При цьому даний факт повністю оспорюється Міністерством оборони України, що обумовлено у запереченні на заяву та письмовій заяві про залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду. Відтак, на думку представника заінтересованої особи, під час розгляду даної справи в порядку окремого провадження виник спір про право, так як ОСОБА_2 зможе в подальшому використати встановлений судом факт для звернення до відповідних органів влади за отриманням одноразової грошової допомоги, що відповідно до положень ч. 6 ст. 294 ЦПК України є підставою для залишення заяви без розгляду.
Заслухавши пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.
Звертаючись до суду з даною заявою заявник зазначає, що встановлення даного факту їй потрібно для отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Вказує, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув під час виконання бойового завдання під час захисту Батьківщини та заявниця звернулася до Міністерства оборони України із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги, проте їй було відмовлено у здійсненні відповідної виплати.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
Відповідно до пункту 4 Порядку, одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
За вимогами пункту 10 Порядку, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
- заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
- витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії:
- документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
- свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
- свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
- свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
- документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
- свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
- документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
- рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);
- рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Частиною шостою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Відповідно пунктів 12, 13 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Міністерство оборони України є спеціально уповноваженим суб'єктом, який уповноважений на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №975, яку має на меті отримати ОСОБА_2 у разі встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні батька ОСОБА_4 , який загинув під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії російської федерації.
У справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2020 року зазначила про таке: «Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній.».
Визначаючи, чи пов'язується зі встановлення зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов'язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.
Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
Вимоги ОСОБА_2 пов'язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов'язаного з будь-якими цивільними права та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Суд відзначає, що між ОСОБА_2 та Міністерством оборони України виник спір, пов'язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї військовослужбовця, не пов'язаного з будь-якими цивільними права та обов'язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.
З урахуванням наведеного, вимога ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на утриманні у батька ОСОБА_4 , який загинув під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії російської федерації, заявлена задля отримання в подальшому одноразової грошової допомоги, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
За таких обставин необхідно закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки окреслений спір між заявницею та Міністерством оборони України, який виник в рамках розгляду цієї справи в порядку окремого провадження, підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Щодо заявлених клопотань представником Міністерства оборони України про залишення заяви без розгляду, то при їх вирішенні суд виходить із того, що відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Із аналізу частини шостої статті 294 ЦПК України випливає, що залишити без розгляду заяву, подану в порядку окремого провадження, у зв'язку із встановленням існування спору про право можливо виключно у тому разі, якщо виявлений спір можливо вирішити саме в порядку цивільного судочинства.
Якщо ж такий спір вирішити в порядку цивільного судочинства неможливо, суд повинен закрити провадження у справі (або відмовити у відкритті провадження на стадії прийняття поданої заяви) із зазначенням правильного для вирішення такого правового питання виду судочинства.
Враховуючи те, що вимоги ОСОБА_2 підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, відсутні підстави для залишення заяви без розгляду.
Таких висновків суд дійшов з урахуванням правової позиції, сформульованої в постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (290/289/22).
У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, розглядаючи аналогічну заяву констатував, що вимоги заявника пов'язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов'язаного з будь-якими цивільними права та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
З огляду на характер правовідносин, що виникли між учасниками, зміст прав та обов'язків у цих правовідносинах і їх суб'єктний склад, у цій справі між учасниками виник спір, пов'язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї військовослужбовця, не пов'язаного з будь-якими цивільними права та обов'язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням, а тому справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин провадження у справі необхідно закрити.
Враховуючи, що у цій справі заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні, суд вважає за доцільне роз'яснити ОСОБА_2 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Керуючись ст.ст. 259, 260, 272, 353 ЦПК України, суд, -
Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Міністерство оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Роз'яснити заявниці, що вона має право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 21.06.2023.
Головуючий Б . К . Скирда